2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту

Основним показником оптової торгівлі є оптовий товарооборот. За­лежно від суб'єкта (джерела) продажу товарів він поділяється на оптовий товарооборот виробників і оптовий товарооборот торгових організацій.

Залежно від використання товарних ресурсів за призначенням, опто­вий товарооборот набуває трьох видів:

• продаж товарів роздрібним, промисловим підприємствам, а також на експорт;

• внутрішньосистемний продаж (одні оптові підприємства іншим);

• міждержавний продаж товарів на основі урядових угод.

Залежно від організації товаропросування, оптовий товарооборот по­діляють на складський і транзитний.

При складському товарообороті товари відвантажуються зі складів оптових баз, де вони зберігаються і комплектуються в широкий торго­вий асортимент.

При транзитному товарообороті товаропросування відбувається без­посередньо в роздрібну торгову мережу оптовим покупцем, обминаючи склади оптових баз. Транзитний товарообіг, у свою чергу, поділяється на оплачений і неоплачений (організований без участі в розрахунках, тобто коли оптова база тільки організовує рух товарів, укладає угоди, уточнює специфікації та реквізити покупців, контролює терміни відвантаження, а розрахунки відбуваються між постачальником і одержувачем товарів). Обидва види оптового товарообороту (складський і транзитний) мають свої переваги і недоліки.

Складський товарооборот необхідний і доцільний при доставці то­варів складного асортименту, коли потрібне складське накопичення ши­рокого торговельного асортименту товарів, комплектування невеликих партій товарів відповідно до розміру магазинів і регулярна доставка їх у роздрібну мережу. Але це занадто дорогий спосіб товаропросування, і тому потрібно, щоб на шляху до роздрібної торгової мережі товар про­ходив не більше, ніж одну оптову ланку.

Транзитний товарооборот скорочує час переміщення товарів, тобто зменшує витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та утримання складської мережі, а також потребу у складських приміщеннях. Але тран­зитну норму відвантаження (вагон, контейнер, автомобіль) не кожен ма­газин може викупити і прийняти. На даному етапі ця економічна форма товаропросування зведена до мінімуму. Враховуючи той факт, що тран­зит звужує асортимент, економічно правильно він застосовується щодо товарів простого асортименту і товарів місцевого виробництва.

Отже, показниками оптового товарообороту виступають:

1. Обсяг товарообороту в сумі, в тому числі складський і транзитний. Всі якісні показники обчислюються відносно оптового товарообороту з участю в розрахунках (тобто складський оборот плюс оплачений тран­зит).

2. Співвідношення роздрібного і оптового товарообороту (коефіцієнт ланковості товаропросування), що застосовується для оцінювання вкла­ду оптової торгівлі в роздрібний товарооборот. Коефіцієнт ланковості товаропросування розраховується шляхом зіставлення валового і роз­дрібного товарообороту (оптовий плюс роздрібний товарооборот, розді­лений на роздрібний товарооборот). Він показує кількість оптових та роз­дрібних ланок на шляху від виробника до покупця.

3. У системі споживчої кооперації застосовується показник процент­ного відношення оптово-складського товарообороту до роздрібного, який показує частину товарів, що пройшли на шляху до покупця через оптові бази і склади.

4. Для оптової торгівлі характерним є показник рівня централізова­ної доставки товарів силами постачальників і за їхні кошти. Він розрахо­вується як частка відділення суми товарів, що продані й доставлені цен­тралізовано, на суму оптово-складського обороту і визначається у відсот­ках, показуючи частку централізованої доставки.

Централізовану доставку на цьому етапі забезпечують промислові підприємства, доставляючи у магазини хліб, молоко та інші товари з об­меженим терміном зберігання, а також бази і склади споживчих това­риств та райспоживспілок. Через обмеженість фінансових ресурсів цей прогресивний спосіб доставки товарів застосовують лише бази райспо­живспілок.

Світовий досвід підтверджує, що за централізованою доставкою -майбутнє, оскільки при цьому ефективно використовуються транспортні засоби, скорочуються витрати часу і коштів.

Основна мета аналізу оптового товарообороту — визначити, як опто­ва база виконує покладені на неї функції зі збуту товарів виробника і забезпечення товарами роздрібної торгової мережі. Особливістю ана­лізу оптового товарообороту є проведення його у зіставленні з роздріб­ним товарооборотом зони, яку обслуговує база.

У процесі аналізу розраховуються такі показники, як і при аналізі роз­дрібного товарообороту: відсоток виконання плану, темпи зростання то­варообороту у діючих і порівняльних цінах. Розраховуються також і такі показники, які властиві тільки оптовій торгівлі. Методика аналізу опто­вого товарообороту така (табл. 8):

Таблиця 8.

Методика аналізу оптового товарообороту (тис.)

			Звітний	період	Звітний рік у % до минулого
Показники	Минулий період	План	Факт	Ступінь виконання
1. Оптово-складський товарооборот
2. Оплачений транзит
3. Усього оптовий товарооборот
4. Питома вага транзиту	•
5. Роздрібний товарооборот порівняльного кола товарів
6. Оптово-складський товарооборот у % до роздрібного

Загальна криза неплатежів, відсутність оборотних коштів і значний податковий тягар не сприяють розвитку як оптового, так і роздрібного товарообороту.

При аналізі оптового товарообороту важливим є аналіз співвідношен­ня оптово-складського і роздрібного товарообороту. Початок такого ана­лізу вимагає інформації про структуру товарообороту.

На загальне співвідношення оптово-складського і роздрібного това­рообороту впливає структура товарообороту і коефіцієнт ланковості ок­ремих груп товарів. Такий аналіз здійснюється за такою формою (табл. 9).

Зміна структури товарообороту, а саме збільшення частки продтоварів, зменшує співвідношення оптово-складського товарообороту до роздріб­ного. Аналізуючи оптовий, товарооборот в асортименті, перевіряють виконання планів за кожною групою, зіставляють оптово-складський

Табпиця 9.

Аналіз структури товарообороту і коефіцієнта ланковості окремих груп товарів

	Структура		Коефіцієнт		Середньо-		Коефіцієнт
	товарообороту		ланко вості		виважена		ланковості
Групи							за минулий
товарів	Звіт­ний	Базо-	Звіт-	Базо-	Звіт-	Базо-	рік при фактичній
	період	період	ний	вий	ний	вий	структурі
1 . Прод-
товари
2. Непрод-
товари	1
Усього

товарооборот із транзитним і роздрібним товарооборотом, визначають тенденції розвитку обороту за кілька років, встановлюють питому вагу кожної групи товарів у загальному обсязі оптово-складського товарообо­роту. У результаті проведеного аналізу виявляються недоліки у торгівлі окремими групами товарів, вивчаються умови, що спричинили негатив­ний вплив на оптовий продаж, розробляються рекомендації щодо роз­витку оптової торгівлі.

Окремим напрямом аналізу є аналіз товарних запасів у сумі і в днях обороту відповідно до нормативу, рівномірності розміщення в роздрібній мережі. Важливим тут є аналіз швидкості обігу запасів, оскільки вона впливає на фінансові показники та платоспроможність підприємств і організацій.

При розрахунках товарних запасів у днях на конкретну дату або швидкості обігу за звітній період користуються такою ж методикою, як і в роздрібній торгівлі. Особливістю є сума товарообороту, яку беруть до уваги при проведенні розрахунків. Для визначення одноденного товаро­обороту оптової бази береться оптово-складський і дрібнооптовий това­рооборот, оскільки він фіксує продаж товарів зі складів бази. Якщо має місце наявність понаднормативних запасів або сповільнення товарооборотності, то слід глибоко вивчити внутрішньогрупову структуру за­пасів і відповідність їх попиту населення.

При аналізі слід виявити зайві запаси, що не користуються попитом через велику кількість або недостатню якість, а також такі, що втратили якість через тривалий термін зберігання.

Більш глибокого аналізу потребує вивчення чинників (складових), що сповільнюють швидкість обігу товарів: зростання цін на товари, спад купівельної спроможності населення, зростання маси конкурентоспро­можних товарів закордонного виробництва, недоліки реклами товарів, відсутність відповідної упаковки тощо.

Аналіз надходження товарів на оптову базу проводиться на двох якіс­них рівнях. На першому рівні працівники комерційних служб проводять оперативний аналіз, у ході якого дається оцінка ступеня виконання укла­дених з постачальниками угод за кількістю, якістю й асортиментом по­ставлених товарів і термінів поставок. У разі порушення умов угоди про­водяться оперативні заходи щодо перевірки якості, відмови від оплати, повернення товарів постачальникам і пред'явлення штрафних санкцій згідно з чинним законодавством.

На другому рівні економічний аналіз звітних даних надходження то­варів, узгоджених із запасами і товарооборотом, здійснюють економісти оптових баз. Він передбачає дослідження виконання плану постачань у розрізі товарних груп, за постачальниками, термінами і обсягами по­стачань. Досліджується вплив ритмічності надходжень товарів на това­рооборот, вживаються заходи щодо стабілізації поставок із відстрочкою платежу, розробляються рекомендації щодо встановлення довгостроко­вих зв'язків із виробниками товарів.

У результаті проведеного аналізу розробляються заходи щодо вдос­коналення торгівлі й розвитку оптового товарообороту з урахуванням ліквідації всіх виявлених недоліків, стимулюючи досягнення кращих показників на окремих ланках.