- •1. Економіка торгівлі як галузева економічна наука
- •3. Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами
- •4. Порядок вивчення і форми навчальної роботи над курсами
- •Тема 1. Економічна сутність, соціально-економічні форми, роль і значення торгівлі в народногосподарському комплексі країни
- •1. Економічні передумови виникнення і розвиток торгівлі. Торгівля як форма товарного обігу
- •2. Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку
- •3. Торгівля як галузь господарювання
- •1. Органи керівництва торгівлею
- •2. Організаційні форми торгівлі
- •3. Функції торгівлі й товарного обертання
- •1.Торгівля — зв'язкова ланка між виробництвом і споживанням.
- •Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг
- •1. Товарні ринки як економічна категорія
- •2. Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні
- •Тема 3. Роздрібні торгові підприємства, їх характеристика
- •1. Особливості функціонування роздрібних торгових підприємств
- •2. Підприємства, що засновані на колективній власності.
- •3. Підприємства, засновані на загальнодержавній власності.
- •Тема 4. Товарооборот торгових підприємств
- •1. Соціально-економічна характеристика роздрібного товарообороту
- •2. Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності
- •3. Склад і структура роздрібного товарообороту
- •Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств.
- •1. Місце роздрібного товарообороту в процесі ринкових відносин
- •3. Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств
- •4. Показники роздрібного товарообороту, їх взаємозв'язок та місце у плані економічного і соціального розвитку підприємства
- •1. Класифікація факторів
- •2. Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту
- •3. Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом
- •4. Використання результатів вивчення факторів у процесі управління товарооборотом
- •1. Вихідні передумови, принципи та порядок розробки стратегії розвитку товарообороту підприємства
- •2. Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства
- •2. Методи планування роздрібного товарообороту
- •1. Суть та склад товарних запасів торгового підприємства
- •6. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.
- •2. Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства
- •Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасі
- •1. Необхідність, принципи та значення нормування товарних запасів
- •2. Методи нормування товарних запасів
- •3. Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів
- •Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу
- •1. Місце оптової торгівлі у формуванні товарного забезпечення та її організаційна побудова
- •2. Передумови та зміст стратегії формування товарного забезпечення оптової торгівлі
- •3. Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів
- •4. Порядок узгодження та укладання угоди на закупівлю товарів і контроль за виконанням договорів та надходженням товарів
- •Тема 7. Товарооборот оптових підприємств
- •1. Суть, функції оптового товарообороту, його стан та напрями розвитку
- •2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту
- •3. Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту
- •4. Нормування товарних запасів і визначення обсягів надходження товарних ресурсів
- •Тема 9. Персонал торгових підприємств і його матеріальне стимулювання
- •1. Праця як засіб існування і життєва потреба, її соціально-економічна суть
- •2. Особливості поділу праці в умовах переходу до ринку
- •3. Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці
- •4. Сегментація ринку праці та проблеми його
- •1. Характеристика персоналу торгового підприємства
- •2. Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання
- •3. Матеріальне стимулювання праці персоналу торгових підприємств, його форми, особливості вибору та напрями вдосконалення
- •1. Вибір форми та системи організації заробітної плати
- •2. Економічне обґрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового
- •3. Види заробітної плати та їх характеристика
- •2. Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки
- •3. Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці
- •Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств.
- •1. Поняття основних фондів та їх економічна характеристика.
- •2. Класифікація основних фондів та їх структура
- •3. Оцінка та відтворення основних фондів підприємства
- •4. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства
- •1. Визначення розміру потреби у прирості основних засобів
- •2. Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації
- •3. Обґрунтування ремонтної політики підприємства
- •Тема 1. Доходи торгових підприємств, їх характеристика та резерви збільшення
- •1. Поняття доходів торгових підприємств
- •2. Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства
- •3. Характеристика доходів торгового підприємства
- •4. Фактори, які визначають розмір доходів торгового підприємства, резерви їх збільшення
- •1. Стратегія аналізу доходів
- •2. Передумови та методичні підходи до аналізу доходів підприємства
- •3. Аналіз доходів підприємства
- •4. Методи обґрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства
- •5. Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення
- •1. Поняття затрат і витрат обігу торгового підприємства
- •2. Класифікація витрат обігу
- •3. Показники, що характеризують витрати обігу
- •1. Номенклатура витрат обертання та її характеристика
- •2. Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства
- •3. Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування
- •4. Методичні підходи до розробки планів-прогнозів витрат обертання
- •1. Передумови та методичні підходи до аналізу і планування витрат обігу торгового підприємства
- •2. Аналіз витрат обертання торгового підприємства
- •3. Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)
- •Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств
- •1. Економічний зміст прибутку торгового підприємства та джерела його утворення
- •2. Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують
- •3. Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства
- •1. Стратегія аналізу і планування прибутку підприємства
- •2. Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї
- •3. Обгрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства
- •4. Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку
- •Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств
- •1. Поняття ефективності господарювання
- •2. Показники ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Оцінка соціальної ефективності
3. Оцінка та відтворення основних фондів підприємства
Оцінка наявності та руху основних фондів торговельного підприємства проводиться за окремими інвентарними об'єктами основних фондів у натуральному та вартісному вимірах.
Натуральні показники характеризують кількість одиниць, що входять у склад кожного виду основних фондів, їхні параметри — потужність, продуктивність, вантажність, рік введення в експлуатацію тощо.
Натуральні показники використовуються для оцінки технічного стану та морального зношування основних фондів, розробки балансу обладнання, оцінки продуктивної потужності та пропускної спроможності.
Кожна одиниця основних фондів має також визначену грошову вартість. Вартісні показники оцінки основних фондів дозволяють враховувати їх при оподаткуванні, здійснювати фінансування відтворення основних фондів, оцінювати ефективність їх використання.
Для оцінювання основних фондів використовується первісна, відновлювальна та залишкова вартість.
Первісна вартість відображає суму витрат підприємства на їх створення та введення вдію: витрати на зведення будівель, споруд; придбання машин та обладнання, страхування. За первісною вартістю основні фонди враховуються на балансі підприємства, тому її називають також балансовою вартістю.
Під відновлювальною вартістю основних фондів розуміють вартість їх відновлення за сучасних умов у цінах, тобто вона являє собою суму витрат, яку зазнало б підприємство при формуванні аналогічних основних фондів за певний проміжок часу. Зміна вартості основних фондів відбувається під впливом зміни цін на сировину та матеріали, зміни трудових витрат на їх виробництво, а також під впливом інфляційних процесів в економіці. Розбіжність, яка виникає між первісною та відновлювальною вартістю основних фондів, ускладнює їх оцінювання та регулювання процесів відтворення, призводить до викривлення показників оцінки ефективності використання.
Для забезпечення об'єктивності оцінки проводиться періодична переоцінка основних фондів за відновлювальною вартістю. До 1997р. рішення про проведення переоцінки основних фондів приймалося на державному рівні, з затвердженням централізовано визначних диференційованих коефіцієнтів індексації основних фондів (залежно від їх виду та строку введення в експлуатацію). В результаті проведення переоцінки всі основні фонди підприємства отримують єдину оцінку з повноти вартості їх відтворення на момент індексації. Переоцінці підлягала і сума нарахованої амортизації.
Починаючи з 1998 р., відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку" підприємства отримали право на самостійне щорічне переоцінювання основних фондів, виходячи з офіційно опублікованого індексу інфляції.
Залишкова вартість основних фондів характеризує їх реально існуючу вартість, яка ще не перенесена на вартість продукції (робіт, послуг). Кількісно вона дорівнює різниці між первісною вартістю та сумою накопиченого на момент оцінки зношування основних фондів у зв'язку з їх спрацюванням.
З метою оцінки та аналізу розрізняють:
— бухгалтерську залишкову вартість основних фондів, яка враховує вплив на вартість основних фондів діючого (визначеного державою) механізму її амортизації;
— реальну залишкову вартість, яка враховує втрату споживчої вартості основних фондів у результаті фізичного і морального зношування.
Потреба в амортизації основних фондів обумовлена тим, що термін використання основних фондів у діяльності підприємства має певні обмеження в зв'язку з поступовим зношуванням основних фондів та втратою їх споживчої вартості (корисності).
Прийнято виділяти два види зношування — фізичне та моральне.
Під фізичнім зношуванням (спрацюванням) основних фондів слід розуміти втрату ними техніко-експлуатаційних властивостей унаслідок їх використання або впливу на них природних сил.
На швидкість та розміри фізичного зношування основних фондів впливають їх надійність та довговічність, рівень використання, особливості матеріалів, що застосовуються в їх виробництві, технологія виробництва, рівень використання в діяльності торговельного підприємства, якість технологічного догляду та ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.
Моральне зношування (техніко-економічне старіння основних фондів)— це процес знецінення діючих засобів праці до настання їх повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Причиною морального зношування є створення принципово нових або більш продуктивних та економічних основних фондів, впровадження нових технологій та матеріалів у виробництво тощо.
Усунення наслідків зношування може відбутися у різних формах.
Фізичне зношування (спрацювання) поділяють на усувне (тимчасове) та неусувне (нагромаджувальне).
Перший вид фізичного зношування періодично усувається шляхом капітального ремонту основних фондів.
Другий не може бути усунений таким шляхом. З часом неусувне фізичне зношування нагромаджується та зумовлює такий стан основних фондів, при якому їх подальше використання є неможливим. Настає момент повного фізичного спрацювання, яке вимагає заміни об'єктів основних фондів на нові — аналогічного призначення.
Моральне зношування (техніко-економічне старіння) також може бути повне та часткове.
Часткове моральне зношування може бути усунуто шляхом проведення модернізації основних фондів, під якою розуміють внесення певних конструктивних змін в об'єкти основних фондів з метою покращення їх техніко-економічних характеристик.
Настання повного морального зношування обумовлює потребу в заміні об'єктів основних фондів підприємства.
Залежно від результатів зміни споживчої вартості основних фондів виділяють:
- просте відтворення, при якому досягається збереження споживчої вартості основних фондів;
— розширене відтворення, при здійсненні якого споживча вартість та кількість основних фондів підприємства зростає.
Просте відтворення відбувається шляхом проведення капітального ремонту та заміни застарілих об'єктів основних фондів, розширене — шляхом проведення нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення, модернізації основних фондів. Вибір форми відтворення здійснюється в процесі управління інвестиційною діяльністю торговельного підприємства.
Проміжок часу, протягом якого відбувається процес формування, використання та відновлення споживчої вартості основних фондів, характеризується поняттям "цикл відтворення основних фондів".
Цикл відтворення основних фондів не слід плутати з поняттям "обіг основних фондів", яке відображає проміжок часу, протягом якого відбувається відновлення вартості основних фондів через механізм амортизаційних відрахувань.
Наведені поняття не тільки змістовно, але й кількісно відрізняються одне від одного.
Якщо цикл відтворення основних фондів більш тривалий, ніж обіг основних фондів, то підприємство отримує додатковий дохід за рахунок використання накопиченої амортизації. Якщо ж у разі неефективного використання цикл відтворення коротший за обіг фондів, то підприємство не має фінансових джерел для відновлення основних фондів (у зв'язку з незавершенням амортизаційного періоду) і несе збитки через списання залишкової вартості основних фондів на фінансові результати діяльності.