Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
27-11-2006_19_33_46.rtf
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Тема 1. Доходи торгових підприємств, їх характеристика та резерви збільшення

1. Поняття доходів торгових підприємств

Реалізація товарів торговим підприємством здійснюється переважно за вільними роздрібними цінами. Однак цінову політику на ринку знач­ною мірою обумовлюють виробники чи зарубіжні постачальники, виби­раючи ту чи іншу стратегію. А тому кожному торговому підприємству потрібно враховувати цінову політику виробників товарів. Разом із цим, роздрібні торгові підприємства здійснюють продаж товарів, встановлю­ють кінцеві роздрібні ціни відповідно до кон'юнктури ринку, виходячи з відпускної ціни підприємства-виробника і торгової надбавки.

Різниця між товарооборотом за цінами ринку (роздрібними й опто­вими) і товарооборотом за цінами їх закупівлі, взятих без ПДВ і акциз­ного збору, являє собою дохід від торгової діяльності чи суму торгових (оптових) надбавок.

Торгова надбавка визначається торговим підприємством, виходячи з кон'юнктури ринку. В торгову надбавку включають витрати обігу, в тому

числі транспортні й інші розходи роздрібних торгових організацій і підприємств, а також ПДВ.

Дохід від торгової діяльності використовується підприємством для відшкодування витрат й інших затрат, пов'язаних зі здійсненням його господарської діяльності та створенням прибутку від реалізації. Таким чином підприємство забезпечує самоокупність поточної господарської діяльності й створює умови для самофінансування в майбутньому пе­ріоді.

Органи виконавчої влади на місцях можуть регулювати розміри тор­гових надбавок шляхом встановлення їх граничного розміру, гранично­го рівня рентабельності, а також іншими методами. Іноді можуть само­стійно встановлювати розміри торгових надбавок. Торгові підприємства мають право встановлювати на деякі товари надбавку нижчу чи на рівні її граничної величини і при потребі вона може підлягати розподілу між оптовою і роздрібною ланкою на договірних засадах.

Часто при визначенні торгової надбавки використовують затратний підхід до розрахунку її величини, її визначають у відсотках до товаро­обороту шляхом сумування рівня затрат і заданого показника рентабель­ності. Сьогодні цей метод визначення величини надбавки використовуєть­ся торговими підприємствами для товарів, на ринку яких відсутня кон­куренція.

Широко застосовують торгові підприємства розрахунки оптимальних рівнів оптових і роздрібних торгових надбавок з урахуванням покриття витрат обігу, сплати податків, формування необхідних для подальшого розвитку прибутків.

Вивчення досвіду роботи підприємств свідчить про те, що оптималь­ний рівень торгових надбавок застосовується, як правило, єдиний для всіх товарів. Величина доходу підприємства (торгова надбавка) визна­чається як різниця між ринковою ціною та ціною закупівлі товару. У за­значеному підході підприємство оцінює свої можливості із беззбиткової роботи і з метою збільшення прибутків забезпечує зростання обсягів продажу, прискорення оборотності засобів, укладених у товарні запаси, використовує інші фактори інтенсивної діяльності. При розрахунку тор­гової надбавки на товари, що швидко псуються, з обмеженим терміном реалізації враховують їх оборотність, яка складає 1—3 дні.

Окремо виділяють доходи з нереалізаційних операцій. Це доходи з операцій, які не належать до основної діяльності підприємства і безпосередньо не пов'язані з реалізацією товарів, продажем основних засобів чи іншого майна підприємства.

До доходів від позареалізаційних операцій підприємств і організацій відносять доходи від здавання майна в оренду, доходи (дивіденди, відсот­ки) з цінних паперів (акцій, облігацій), присудження штрафів, пені, не­устойки, інших санкцій, суми страхових відшкодувань від страхових ком­паній у випадку поступлення платежів і перевищення отриманих стра­хових відшкодувань над страховим внеском, прибутки минулих років, виявлені у звітному році.