Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
27-11-2006_19_33_46.rtf
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

3. Види заробітної плати та їх характеристика

. Згідно з чинним законодавством для обліку, аналізу та планування

витрати на оплату праці поділяють на:

  • основну заробітну плату;

  • додаткову заробітну плату;

  • інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відпо­відно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговування, по­садових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок для працівників та посадових окладів для службовців. До основної заробітної плати належать такі виплати:

- виробничому персоналу основної діяльності, безпосередньо зай­нятого випуском (реалізацією) продукції, робіт, послуг;

  • виробничому персоналу допоміжних виробництв (транспортні, ремонтно-будівельні тощо) цього підприємства;

  • виробничому персоналу за утримання та обслуговування цехово­го обладнання;

  • апарату управління, господарському та обслуговуючому персона­лу цехів;

  • апарату управління підприємства та організації;

  • непромисловому персоналу підприємства;

  • робітникам, зайнятим гарантійним ремонтом та обслуговуванням виробленої продукції ---- - робітникам, зайнятим реалізацією продукції;

— робітникам, зайнятим демонтажем та монтажем основних засобів; — робітникам торгівлі, громадського харчування та постачально-збу­тових підприємств та організацій;

- робітникам, зайнятим на будівництві, ремонті об'єктів, монтажі обладнання;

- робітникам, зайнятим на заготівлі сировини, матеріалів та про­дукції сільського господарства;

— суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутків), отриманих від реалізації продукції.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за понаднормативну працю, трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії та компенсації, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій. До складу додаткової заробітної плати належать:

1. Доплати та надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством:

— кваліфікованим працівникам, що зайняті на особливо відповідаль­них роботах, за високу кваліфікаційну майстерність;

  • за класність водіям автомобілів;

  • бригадирам з числа робітників, не звільнених від основної діяль­ності, за керівництво бригадою;

- персональні надбавки;

— керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення в праці або виконання особливо важливих завдань;

— за володіння іноземними мовами;

  • за сумісництво професій, розширення зон обслуговування;

  • доплати до середнього заробітку у випадках, передбачених зако­нодавством;

  • за роботу в тяжких, шкідливих, особливо шкідливих умовах, за роботу у вихідні дні, що є робочими, за графіком у нічний час;

  • інші надбавки та доплати, передбаченні законодавством.

  1. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виробничі результати, включаючи премію за економію окремих видів матеріальних ресурсів.

  2. Винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи) за спеціальністю на цьому підприємстві.

  3. Оплата праці робітників, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характе­ру, включаючи договір підряду.

  4. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання одноразових робіт.

  5. Суми відшкодувань втраченого заробітку через тимчасову втрату працездатності.

Оплата різниці в окладах працівникам з інших підприємств із збе­реженням розміру посадового окладу за попередніми місцями роботи, а також при тимчасовому заміщенн

  1. іОплата днів відпочинку, які надаються їм у зв'язку з роботою у по­наднормативний робочий час.

9. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів, скерованих без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідго­товки та підвищення кваліфікації робітників, керівництва виробничою практикою студентів.

  1. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів та студентів, що працюють на підприємствах у складі студентських загонів.

  2. Оплата праці студентів, що проходять виробничу практику на підприємствах, а також оплата праці учнів профтехучилищ на профорієн­таційній практиці.

  3. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати.

  4. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання оплачуваних нижче робіт.

  5. Вартість безкоштовного надання працівникам окремих галузей народного господарства продуктів харчування, витрат на оплату житла тощо.

  6. Оплата витрат, пов'язаних із наданням безкоштовного проїзду відповідним працівникам.

  7. Вартість безкоштовно наданого форменого одягу або сума пільг у зв'язку з продажем речей за нижчими цінами.

  8. Оплата щорічних основних та додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства.

  9. Оплата пільгового часу роботи підлітків.

  10. Оплата робочого часу працівників, що виконують державні або громадські обов'язки.

  11. Сума заробітної плати за основним місцем роботи на період підви­щення кваліфікації.

  12. Оплата навчальних відпусток, які надаються робітникам, що на­вчаються у вечірніх та заочних вищих та середньо-спеціальних навчаль­них закладах, аспірантурі.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — це виплати у формі винагороди за підсумки роботи за рік (13 зарплата), премії за спеціаль­ними системами, положеннями, компенсаційні та інші грошові та мате­ріальні виплати, які не передбаченні актами чинного законодавства:

  1. Оплата простою не з вини робітника.

  2. Суми, що виплачуються робітникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації.

  3. Надбавки та доплати, не передбачені законодавством.

  4. Винагороди за відкриття, авторські винагороди.

  5. Виплати працівникам, що працюють на території радіоактивного забруднення.

  6. Сума наданих трудових та соціальних пільг.

Витрати підприємства, пов'язані з виплатою основної заробітної плати та додаткової (у межах передбачених законодавством, генеральною та галузевою тарифними угодами), відносяться на собівартість продукції, в торгівлі на витрати обігу.

Підтема 4. Аналіз і планування показників з праці і заробітної плати працівників торгових підприємств

1. Аналіз формування та використання фонду оплати праці торгового підприємства

Метою проведення аналізу формування та використання фонду оп­лати праці торгового підприємства є оцінка доцільності та ефективності запровадженої системи матеріального стимулювання та визначення "вузьких місць", що потребують удосконалення або ліквідації.

Аналітична робота починається з аналізу загального обсягу та дина­міки оплати праці. На цьому етапі оцінюється загальний обсяг фонду оплати праці, також аналізується абсолютна та відносна зміна його роз­міру порівняно з попередніми періодами. Це дає змогу визначити загальну тенденцію зміни обсягу витрат підприємства на оплату праці персоналу.

Крім абсолютного розміру фонду оплати праці, його розмір може бути охарактеризовано відносними показниками, а саме:

— питомою вагою фонду оплати праці в поточних витратах підприєм­ства;

— питомою вагою фонду оплати праці в доході підприємства; — рівнем витрат на оплату праці у % до товарообороту.

Аналіз значення та зміни перелічених показників порівняно з попе­редніми періодами дозволяє встановити важливість (пріоритетність) управління матеріальним стимулюванням персоналу стосовно інших завдань управління господарською діяльністю підприємства.

Окремо аналізується склад виплат із стимулювання персоналу, тобто структура заробітної плати. Тут визначають обсяги та питому вагу у складі загального обсягу фонду оплати праці — основної заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; оцінюють зміни, що відбули­ся протягом аналізованого періоду, аналізують співвідношення між ок­ремими напрямами стимулювання.

Проведення цієї роботи дозволяє визначити та оцінити доцільність орієнтації системи матеріального стимулювання підприємства. Високий рівень та зростання питомої ваги основної заробітної плати свідчить про пріоритетність для підприємства таких принципів стимулювання, як гарантованість та стабільність оплати праці. Зростання рівня додатко­вої заробітної плати (відносно основної) є результатом підвищення ува­ги до зростання ефективності витрат на оплату праці, принципу її "зароблюваності".

Зростання розміру інших заохочувальних та компенсаційних виплат визначає орієнтування системи матеріального стимулювання на резуль­тати діяльності підприємства, перш за все, отримання прибутку та участь у ньому найманих працівників, посилення уваги до "негрошових" форм заохочення та закріплення персоналу.

Більш конкретні висновки дозволяє отримати аналіз форм стимулю­вання, які використовуються у межах кожного напряму використання коштів.

Так, аналіз складу основної заробітної плати дозволяє встановити обсяги застосування окремих систем оплати праці (відрядної, погодин­ної, контрактної тощо).

Аналіз складу додаткової заробітної плати дозволяє визначити ак­тивність підприємства у використанні окремих інструментів стимулю­вання продуктивності праці — преміювання, надбавок та доплат, одно­разових заохочень тощо; визначити обсяги компенсаційних виплат, що застосовуються для компенсації працівникам особливих умов праці на цьому підприємстві; оцінити розміри та визначити можливі причини зро­стання інших виплат, що включаються до складу додаткової оплати праці

Аналіз складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат доз­воляє встановити, яку форму заохочення за рахунок прибутку вважати найбільш дієвою — виплату премій та інших грошових виплат, оплату акцій підприємства або участь у його викупі, надання соціальних та тру­дових пільгу негрошовій формі. Тут також доцільно врахувати такі фак­тори, як склад персоналу підприємства, рівень основної та додаткової оплати праці, фінансове положення підприємства.

Окремо слід виділити аналіз рівня та динаміки середньої заробітної плати. На цьому етапі роботи обчислюється рівень середньої заробітної плати в цілому на підприємстві та за окремими категоріями персоналу, визначаються зміни, які відбуваються в значенні цих показників порівня­но з попередніми періодами.

Для обгрунтування висновку щодо виконання заробітною платою відтворювальних функцій середня заробітна плата визначається не тільки в грошовому вимірі, але й системою відносних показників: у коефіцієнті перевищення встановленого державою рівня мінімальної заробітної пла­ти, прожиткового мінімуму, неоподаткованого мінімуму.

У процесі аналізу також визначається реальна заробітна плата (шля­хом коригування фактичної середньої зарплати на індекс зміни цін на то­вари та послуги) та аналізується динаміка її зміни. Такі методичні підходи дозволяють дати більш об'єктивний висновок щодо рівня та динаміки се­редньої заробітної плати.

Доцільно також провести порівняння середньої заробітної плати, що склалася на цьому торговому підприємстві, з середньогалузевим рівнем заробітної плати та рівнем заробітної плати на підприємствах-аналогах. Таке порівняння дозволяє визначити достатність витрат на стимулюван­ня персоналу для забезпечення стабільності трудового колективу та реа­лізації його економічних інтересів.

Аналіз динаміки фонду оплати праці слід доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розмірів.

Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно, є:

  1. Зміна чисельності працівників підприємства.

  2. Зміна рівня середньої заробітної плати.

  3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).

  4. Інфляція.

  5. Зміна у складі персоналу підприємства.

Вплив факторів 1—4 може бути оцінений кількісно за допомогою методу ланцюгових підстановок або індексного методу.

Оцінка впливу змін у складі персоналу підприємства здійснюється методом відсоткових чисел, виходячи з визначення питомої ваги окре­мих категорій персоналу та рівня оплати їх праці в звітному та порівняль­ному періодах.

Потрібно також виділити аналіз ефективності стимулювання персо­налу. У ході проведення цього аналізу необхідно визначити ефективність стимулювання персоналу (тобто оцінити співвідношення між обсягами витрат на оплату праці та наслідками трудових зусиль персоналу). Для оцінки ефективності стимулювання персоналу треба визначити та по­рівняти в динаміці значення таких аналітичних показників:

  1. Коефіцієнта співвідношення між темпами зростання продуктив­ності праці та рівнем середньої заробітної плати або коефіцієнта співвідно­шення між темпом зростання фонду оплати праці та товарооборотом.

  2. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та доходами підприємства.

  3. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та прибутком підприємства.

  4. Коефіцієнта співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та ринковою вартістю підприємства (його акцій).

Завершуючи аналіз формування та використання фонду оплати праці, необхідно проаналізувати фінансові можливості підприємства з форму­вання фонду оплати праці, а при потребі — збільшення його розмірів.

Для отримання аналітичного висновку з цього питання слід розраху­вати та проаналізувати в динаміці систему показників:

  1. Темпи зростання доходів підприємства.

  2. Частку витрат на оплату праці в складі доходів підприємства.

  3. Частку витрат на оплату праці персоналу, що займається основною діяльністю, пов'язаною з закупівлею, зберіганням та реалізацією товарів, в обсязі доходів підприємства чи здійснення торгівельної діяльності.

  4. Частку витрат на оплату праці в складі валових витрат торгового підприємства (зарплато містких витрат).

  5. Частку витрат на матеріальне заохочення персоналу в складі чис­того прибутку підприємства.

Описана послідовність та методика проведення аналізу формування та використання персоналу торгового підприємства дозволяє розробити обґрунтовані пропозиції з удосконалення формування та планування праці торгового підприємства.