7.3 Вимірювання радіальних зазорів

7.3.1 Радіальні зазори у вільному стані циліндричних підшипни­ків належить визначати на пристроях, як це показано на рисунку 12. З цією метою на пристрої закріплюють еталонне внутрішнє кільце 2 з бортом, яке відповідає розміру підшипників, радіальні зазори яких вимірюють. Для зручності встановлення підшипників до внутрішнього кільця встановлюють спеціальну конусну оправку 1. Розміри оправки вибирають в залежності від розміру підшипника. Еталонне кільце підбирають із тих внутрішніх кілець підшипників, що є.

Радіальний зазор підшипника можна виміряти з тим внутрішнім кільцем, з яким блок підшипника буде встановлюватися на шийку осі. На пристроях зазор вимірювати індикатором або щупом в нижній частині підшипника.

При встановленні двох циліндричних підшипників після демонтажу зі зніманням та без знімання внутрішніх кілець або встановленні но­вих підшипників допускається проводити контроль значень та різниці радіальних зазорів парних підшипників безпосередньо на шийці осі. Тоді в графу 13 журналу форми ВУ-90 (додаток Б) заносять радіальні зазори, виміряні безпосередньо на шийці осі.

Радіальний зазор безпосередньо на шийці осі також визначати в нижній частині підшипника спеціальним пристроєм з індика­тором годинникового типу або щупом. Допускається проводити контроль різниці радіальних зазорів безпосередньо на шийці осі за допомо­гою сідлоподібного пристрою (рисунок 13). В цьому випадку сідлопо­дібний пристрій

1-конусна оправка; 2-еталонне внутрішнє кільце;

3-оправка; 4-гайка; 5-стояк; 6-індикатор

Рисунок 12-Пристрої для вимірювання радіальних зазорів:

а-для вимірювання щупом;

б-для вимірювання індикатором годинникового типу

1,4-пластини; 2-вимірювальна скоба; 3-індикатор; 5-втулка;

Рисунок 13-Сідлоподібний пристрій з еталоном

встановлюється на еталонне кільце, по якому визнача­ється радіальний зазор підшипника у вільному стані, а індикатор сід­лоподібного пристрою настроювати на нуль. Після настроювання сідло­подібний пристрій по черзі встановлювати на внутрішні кільця, що насаджені на шийку осі, і фактичне відхилення стрілки індикатора зі знаком "плюс" або "мінус" записувати на диску суцільнокатаного колеса. При встановленні блоку підшипника в буксу в залежності від того, куди відхилилась стрілка індикатора - "плюс" або "мінус", це від­хилення подвоїти та відняти (або додати) від радіального зазору, на­писаного кольоровим олівцем на зовнішній або торцевій поверхні зов­нішнього кільця підшипника, виміряного у вільному стані на еталонному кільці.

Наприклад, радіальний зазор підшипника, виміряний у вільному стані на еталонному кільці, має 0,07 мм, а відхилення індикатора сідлоподібного пристрою при встановленні його на внутрішнє кільце на шийці осі становило "мінус" 0,02 мм, тоді фактичний зазор підшипника складе 0,11 мм (0,07+0,02х2).

При використанні сідлоподібного пристрою для вимірювання радіальних зазорів ніжку індикатора необхідно подовжити на 20 мм

(ри­сунок 14). Подовжувач виготовляють із сталі марки Ст3сп ДСТУ 2651-94 (ГОСТ 380-94).

7.3.2 За радіальний зазор приймають середнє арифметичне значен­ня трьох вимірів при повороті зовнішнього кільця на 120⁰ навколо осі. Отримані радіальні зазори записують кольоровим олівцем на зовнішній або торцевій поверхнях відповідних зовнішніх кілець підшипників, а також у журнал форми ВУ-90 (додаток Б). Величини радіальних зазорів, з якими підшипники допускаються до експлуатації, приведені в пункті 9.2 (таблиця 11).