Загальна характеристика потокового методу організації виробництва
Потоковим виробництвом називається форма організації виробництва, побудована на ритмічному повторенні узгоджених у часі основних і допоміжних операцій, які виконуються на спеціалізованих робочих місцях, розміщених у порядку проходження операцій технологічного процесу.
Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту із заздалегідь фіксованим темпом.
Найважливіша умова поточної організації виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або конструктивно-технологічно подібної продукції.
Головні ознаки потокового виробництва:
технологічний процес виготовлення виробу розбивається на операції і на кожному робочому місці виконуються одна чи декілька подібних операцій;
робочі місця розміщуються за ходом технологічного процесу;
предмети передаються з операції на операцію поштучно чи невеликими передавальними партіями відповідно до заданого темпу (ритму) роботи потокової лінії;
кожна окрема група робочих місць спеціалізується на обробці чи складанні виробу одного найменування чи строго обмеженої кількості виробів, які подібні за конструкцією і технологією.
Основною ланкою потокового процесу є потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом.
Загальні підходи до організації потокових ліній
Комплекс робіт з проектування потокової лінії включає такі етапи:
1) аналіз конструктивно-технологічних особливостей виробів (форма, габарити, маса, види матеріалів, характер технології і складу операцій, що входять до неї, методи їх виконання і затрати часу, необхідне устаткування і т.д.);
2) формування структури потокової лінії (визначення складу робочих місць, що входять до неї, накопичувальних пристроїв, транспортних засобів, керуючих та інших пристроїв і виробничих взаємозв'язків між ними);
3) Розрахунок параметрів та планування потокової лінії.
Розрахунок параметрів потокової лінії здійснюють у такій послідовності:
Розраховують такт (ритм) потокової лінії.
Такт роботи лінії – інтервал часу між запуском і випуском двох суміжних виробів на лінії
Ритм роботи лінії – час передачі партії виробів з однієї операції на іншу.
Величина, зворотна такту – темп потокової лінії. Темп лінії – кількість виробів, що випускаються (запускаються) за одиницю часу.
Визначають кількість робочих місць.
Коригують технологічний процес і синхронізують операції;
Синхронізація роботи лінії – вирівнювання продуктивності по всіх операціях технологічного процесу.
Операція вважається синхронною, коли її тривалість дорівнює або є кратною такту.
Проектують робочі місця і планують потокову лінію.
Роблять розмітку розподільчого конвеєра;
Однопредметні потокові лінії
Однопредметною називається потокова лінія, на якій впродовж тривалого часу проходять обробку чи складання вироби одного найменування, а робочі місця спеціалізуються на виконанні однієї операції (деталеоперації).
Найпоширенішими формами організації однопредметних ліній є безперервно-потокові (робочі і розподільчі конвеєри), автоматичні, прямо поточні (перевно-поточні) і стаціонарні потоки (із нерухомим об'єктом).
Для безперервно-потокового виробництва обов’язковою умовою є рівність операційних циклів, при цьому тривалість окремих операцій повинна бути рівною чи кратною такту роботи лінії.
Вихідними даними для розрахунку основних параметрів безперервно-потокових ліній є програма запуску продукції (Nзап) на лінію за розрахунковий період часу (місяць, добу, зміну), дійсний (ефективний) фонд часу роботи лінії при заданому режимі (F), норми часу на виконання окремих операцій.
Добова програма запуску (Nзап) визначається на основі заданої добової програми випуску (Nвип) за мінусом прогнозованого відсотка технологічних втрат (а).
Другим важливим компонентом в системі розрахунку організації потокової лінії є величина дійсного фонду часу роботи.
Дійсний змінний фонд часу роботи потокової лінії дорівнює різниці встановленої тривалості зміни та часу регламентованих перерв на відпочинок і профілактичні заходи за зміну.
Дійсний добовий фонд часу роботи потокової лінії дорівнює добутку дійсного змінного фонду робочого часу та кількості змін на добу.
Дійсний місячний фонд часу роботи потокової лінії дорівнює добутку дійсного добового робочого часу та кількості робочих днів місяця.
Такт (ритм) роботи лінії визначається шляхом ділення дійсного фонду часу роботи потокової лінії на встановлену програму запуску виробів (партій виробів).
Розрахункове число робочих місць на певній операції визначається діленням норми часу на виконання операції на тривалість такту (ритму) потокової лінії.
Прийняте число робочих місць встановлюється в результаті округлення розрахункового числа робочих місць до найближчого більшого цілого числа. При цьому враховується, що на стадії проектування лінії допускається перевищення норм на 10-12%.
З метою синхронізації робочої лінії розраховується коефіцієнт завантаження робочих місць шляхом поділу розрахункового числа робочих місць на прийняте число робочих місць.
Синхронізація проводиться за рахунок різноманітних технічних і організаційних заходів. Вирішення цієї проблеми відбувається на основі об’єднання чи поділу окремих операцій, підвищення продуктивності праці чи інтенсифікації роботи на окремих робочих місцях, введення паралельних робочих місць і т.д.
Важливим параметром потокової лінії є швидкість руху конвеєра, яка розраховується шляхом поділу кроку конвеєра (l0) на такт роботи лінії.
Крок конвеєра - це відстань між центрами двох суміжних предметів праці на лінії. Крок конвеєра встановлюється з урахуванням габаритів чи маси виробу, зручності розташування робочих місць на лінії і допустимою швидкістю конвеєра.
Швидкість руху конвеєра і розраховується шляхом поділу кроку конвеєра (l0) на такт (ритм) роботи поточної лінії. Найбільш зручна і безпечна для роботи швидкість руху конвеєра 0,1-2,0 м/хв., допустима – до 3,5 м/хв.