33. Склад та вимоги до функціонування системи оперативного управління

В систему оперативного управління виробництвом входять функціональна, по елементна та організаційна підсистеми.

Функціональна підсистема визначає коло функцій, які має виконувати система оперативного управління виробництвом на рівні підприємства.

Такими функціями є: аналіз, планування, облік, контроль та регулювання ходу виробництва.

Поелементна підсистема характеризує основні елементи системи оперативного управління:

• склад та кваліфікацію управлінського персоналу;

• математичне забезпечення завдань планування виробництва;

• склад комплексу технічних засобів;

• склад календарно-планових нормативів (величина партії, тривалість виробничого циклу, нормативи затрат і т.д.);

• планово-облікові одиниці (замовлення, виріб, комплект);

• склад і зміст планово-облікової документації;

Організаційна підсистема характеризує організаційну форму системи оперативного управління. Такими можуть бути:

• на рівні підприємства – виробничо-диспетчерський відділ;

• на рівні цеху – виробничо-диспетчерське бюро.

Загальними вимогами до системи оперативного управління виробництвом є оптимальність, точність та оперативність управлінських рішень.

Оптимальність управлінських рішень – це вибір із множини рішень таких, які забезпечують досягнення мінімуму чи максимуму цільової функції за умови раціонального використання наявних ресурсів.

Показниками оптимальності можуть бути: рівномірність завантаження підрозділів (робочих місць), тривалість виробничого циклу, величина незавершеного виробництва, собівартість продукції.

Точність управлінських рішень – визначається ступенем відхилення фактичних показників і параметрів виробництва від установлених. Чим менше таких відхилень, тим вищі стабільність і надійність роботи виробничих підрозділів.

Оперативність управлінських рішень – це своєчасне прийняття необхідних рішень для забезпечення дотримання встановлених параметрів виробничого процесу.

34. Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва

Головною функцією системи оперативного управління виробництвом є оперативно-календарне планування.

Оперативно-календарне планування здійснюється за три послідовні етапи: об'ємне, календарне, оперативне.

Об'ємне планування полягає у пропорційному розподілі виробничої програми заводу в об'ємному (трудовому і натуральному) виразі між окремими виробничими підрозділами.

Календарне планування – це календарний (помісячний, подекадний, поденний) розподіл визначених об’ємів виробництва для кожного виробничого підрозділу. Об’єкт планування: вироби, вузли, деталі, деталеоперації. Його виконують на основі календарно-планових нормативів,

Етап оперативного планування передбачає остаточне визначення переліку робіт та завдань по кожному робочому місцю та виконавцю на кожну зміну.

Оперативне планування здійснюється як у загальнозаводському масштабів, так і в рамках окремих цехів, внаслідок чого виділяють міжцехове та внутрішньоцехове планування.

Міжцехове оперативне планування – це встановлення цехам узгоджених виробничих завдань і забезпечення їх виконання.

У функції внутрішньоцехового планування входить організація виконання виробничих завдань, встановлених для цеху, через їх деталізацію і доведення до виробничих дільниць і окремих робочих місць.

Особливості міжцехового календарного планування виробниц­тва залежать від виробничої структури підприємства.

При предметній структурі план виробництва для кожного цеху визначається виходячи з його профілю і заводської про­грами випуску продукції.

При технологічній структурі міжцехове ОКП здійснюється ланцюговим методом, тобто виробничі програми (ВП) цехів розробляються в порядку, зворотному ходу технологічного процесу: