- •Поняття виробництва та організації виробництва
- •Основні елементи виробництва
- •Мета, завдання та етапи організації виробництва.
- •Принципи, форми та закони організації виробництва.
- •Виробничий процес, його структура та класифікація
- •Виробнича структура підприємства
- •Види виробничої структури підприємства
- •Фактори, що визначають структуру підприємства
- •Розрахунок виробничих потужностей підприємства (цеху, дільниці)
- •Фактори, які визначають показники виробничої потужності підприємства
- •Критерії розташування виробничих об'єктів
- •Оптимізація виробничої потужності підприємства
- •Поняття та структура виробничого циклу
- •Організація процесу виробництва в часі
- •Основні шляхи скорочення тривалості виробничого циклу
- •Поняття методів організації виробництва
- •Непотокові методи організації виробництва
- •Загальна характеристика потокового методу організації виробництва
- •Загальні підходи до організації потокових ліній
- •3) Розрахунок параметрів та планування потокової лінії.
- •Однопредметні потокові лінії
- •Безперервно-потокові лінії з робочим конвеєром
- •Безперервно-потокові лінії з розподільним конвеєром
- •Організація ремонтного господарства
- •Організація енергетичного господарства
- •Організація транспортного обслуговування виробництва
- •Організація складського господарства та складських операцій на підприємстві
- •Методологічні засади наукової організації праці
- •Розробка та впровадження раціональних форм розподілу та кооперації праці
- •Організація та обслуговування робочих місць
- •Умови праці та фактори їх формування
- •Суть нормування праці
- •Затрати робочого часу та їх класифікація
- •Види норм праці
- •Науково-дослідна та дослідно-конструкторська підготовка виробництва
- •Технологічна підготовка виробництва
- •Економічна оцінка ефктивності інвестицій в освоєння виробництва нової продукції
- •Економічна оцінка варіанту технологічного процесу і обґрунтування вибору технологічного оснащення
- •Зміст та етапи організаційно-економічної підготовки виробництва
- •Організація промислового освоєння нової продукції.
- •Поняття системи управління якістю продукції на підприємстві.
- •Склад та вимоги до функціонування системи оперативного управління
- •Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва
- •Вп складального цеху – вп обробного цеху – вп заготівельного цеху
- •Оперативне регулювання (диспетчеризація) виробництва
- •Склад та вимоги до функціонування системи оперативного управління
- •Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва
- •Вп складального цеху – вп обробного цеху – вп заготівельного цеху
- •Оперативне регулювання (диспетчеризація) виробництва
Поняття та структура виробничого циклу
Виробничий цикл – календарний період часу перебування виробу у виробництві від запуску вхідних матеріалів до одержання готового виробу.
Необхідність визначення тривалості виробничого циклу пояснюється потребою узгодження виробничих процесів у різних виробничих підрозділах підприємства.
Виробничий цикл складається з робочого періоду і часу перерв.
Робочий період включає:
підготовчо-заключний час;
час проведення технологічних операцій;
час проведення транспортно-складських операцій;
час проведення контрольних операцій.
Перерви бувають:
в робочий час (природні процеси, організаційні перерви, регламентовані перерви);
в неробочий час (неробочі дні, міжзмінні перерви).
Тривалість виробничого циклу залежить від:
норм часу на виконання окремих технологічних операцій;
розміру партії виробів;
порядку передачі виробів з однієї операції на іншу;
часу перерв у виробництві у зв’язку з регламентом роботи підприємства і з міжопераційними простоями.
Тривалість виробничого циклу можна розраховувати як для окремих предметів праці (деталей, вузлів, виробів) так і для цілих партій.
Організація процесу виробництва в часі
Метою організації виробництва в часі – забезпечення узгодженого і планомірного протікання виробничого циклу виготовлення виробу.
Існують три види поєднання операційних циклів (руху предметів праці по операціях процесу):
послідовний;
паралельний;
паралельно-послідовний (змішаний).
Послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що:
вироби на кожну наступну операцію передаються цілими партіями після завершення їх обробки на попередній;
устаткування в межах оброблюваної партії виробів працює без простоїв.
При послідовному виді руху тривалість технологічного циклу обробки партії з n - деталей на m-операціях розраховується наступним чином:
де ti – нормативний час обробки одної деталі на і-й операції (хв);
i – номер операції (і = 1…m).
n – кількість деталей.
Мі – число робочих місць на і – ій операції.
n=6 |
Тривалість операції (ti) |
|
Всього – 48 хв. |
|
||||||||||||||||||||||
1 |
1 |
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
2 |
|
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18 |
|
|
|
||||||||
5 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
||
Паралельний вид руху предметів праці полягає в тому, що частина партії чи окремі деталі запускаються на наступну операцію одразу ж після обробки їх на попередній стадії незалежно від усієї партії. Таким чином деталі однієї й тієї ж партії обробляються одночасно на всіх операціях.
При великих партіях передача здійснюється не поштучно, а частинами. Ця кількість називається транспортною або передавальною партією.
n=6 |
Тривалість операції (ti) |
|
Всього – 23 хв. |
||||||||||||||||||||||
1 |
1 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
3 |
|
|
|
|
|
18 |
|
|||||||||||||||||
5 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
Розрахунок тривалості технологічного циклу при паралельному русі здійснюється за наступною формулою (Єгупов, с.91):
де, p – розмір транспортної партії;
max
– час
виконання найдовшої операції;
Паралельне суміщення операцій забезпечує мінімальну тривалість технологічного циклу. Проте, на деяких операціях (за винятком першої і головної) виникають простої устаткування і робітників. Це є наслідком розбіжностей у тривалості виконання головної та інших операцій. Повне усунення простоїв можливе за повної синхронізації операцій, коли:
Така рівність досягається на безперервних потокових лініях.
Способи синхронізації:
розділення операцій на переходи і комбінування різних варіантів їх виконання;
групування переходів декількох операцій;
концентрація операцій;
введення паралельних робочих місць по операціях, діяльність яких кратна такту;
раціоналізація робочих прийомів;
інтенсифікація режимів роботи;
суміщення часу машини і ручної роботи.
Особливу увагу в паралельному русі відіграє головна (найдовша) операція. Всяке скорочення часу на неї приведе до зменшення простоїв на інших операціях.
Паралельно-послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що наступна операція починається до повного закінчення обробки всієї партії на попередній операції і здійснюється без перерв у виготовленні деталей на кожному робочому місці. Обробка деталей всієї партії на кожній операції проводиться безперервно.
При паралельно-послідовному русі тривалість виробничого циклу скорочується у порівнянні з послідовним за рахунок того, що процес нібито "стискається", а точніше зсувається вліво.
Можливі два варіанти:
а) тривалість операційного циклу на попередній операції менша ніж на наступній. У цьому випадку деталі на наступну операцію передаються по мірі їх готовності. Сама операція починається одразу після завершення обробки на попередній операції першої деталі (передаточної партії). Тобто початок і-тої операції зсувається на величину: (n-p) x ti-1;
б) тривалість операційного циклу на попередній операції більша ніж на наступній. Для забезпечення безперервної роботи на наступні операції створюється наробок готових деталей.
Сама ж операція починається тоді, коли появиться можливість забезпечити безперервну обробку усієї партії деталей і розраховується таким чином, щоб початок оброби останньої передаточної партії деталей збігся із закінченням її обробки на попередній операції. Саме зміщення на і-й операції відбувається на величину: (n-p) x ti;
Загальна тривалість технологічного циклу при паралельно – послідовному русі скорочується на суму тих відрізків часу t на протязі яких суміжні операції виконуються паралельно:
n=6 |
Тривалість операції (ti) |
|
Всього – 28 хв. |
||||||||||||||||
1 |
1 |
|
1 |
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
5 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
3 |
1 |
|
|
|
|
|
|
5 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
12 |
|
|
|||||||
5 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
1 |
|
|
Формула розрахунку тривалості технологічного циклу при паралельно-послідовному виконанні операцій має наступний вигляд (Єгупов, с.95):
де,
- тривалість і-го суміщення виконання
операцій з обробки партії деталей.
або
де,
- сумарний час виконання коротких
операцій. Загальна кількість коротких
операцій завжди дорівнює (m-1).
Тривалість циклу виявляється дещо більшою, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах оброблення партії не простоює і зникла необхідність в організації паралельних робочих місць. Послідовно паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.
