16. Поняття та структура виробничого циклу

Виробничий цикл – календарний період часу перебування виробу у виробництві від запуску вхідних матеріалів до одержання готового виробу.

Необхідність визначення тривалості виробничого циклу пояснюється потребою узгодження виробничих процесів у різних виробничих підрозділах підприємства.

Виробничий цикл складається з робочого періоду і часу перерв.

Робочий період включає:

• підготовчо-заключний час;

• час проведення технологічних операцій;

• час проведення транспортно-складських операцій;

• час проведення контрольних операцій.

Перерви бувають:

• в робочий час (природні процеси, організаційні перерви, регламентовані перерви);

• в неробочий час (неробочі дні, міжзмінні перерви).

Тривалість виробничого циклу залежить від:

• норм часу на виконання окремих технологічних операцій;

• розміру партії виробів;

• порядку передачі виробів з однієї операції на іншу;

• часу перерв у виробництві у зв’язку з регламентом роботи підприємства і з міжопераційними простоями.

Тривалість виробничого циклу можна розраховувати як для окремих предметів праці (деталей, вузлів, виробів) так і для цілих партій.

17. Організація процесу виробництва в часі

Метою організації виробництва в часі – забезпечення узгодженого і планомірного протікання виробничого циклу виготовлення виробу.

Існують три види поєднання операційних циклів (руху предметів праці по операціях процесу):

• послідовний;

• паралельний;

• паралельно-послідовний (змішаний).

Послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що:

• вироби на кожну наступну операцію передаються цілими партіями після завершення їх обробки на попередній;

• устаткування в межах оброблюваної партії виробів працює без простоїв.

При послідовному виді руху тривалість технологічного циклу обробки партії з n - деталей на m-операціях розраховується наступним чином:

де t_i – нормативний час обробки одної деталі на і-й операції (хв);

i – номер операції (і = 1…m).

n – кількість деталей.

М_і – число робочих місць на і – ій операції.

n=6	Тривалість операції (ti)		Всього – 48 хв.
1	1		6
2	2					12
3	1											6
4	3														18
5	1																							6

Паралельний вид руху предметів праці полягає в тому, що частина партії чи окремі деталі запускаються на наступну операцію одразу ж після обробки їх на попередній стадії незалежно від усієї партії. Таким чином деталі однієї й тієї ж партії обробляються одночасно на всіх операціях.

При великих партіях передача здійснюється не поштучно, а частинами. Ця кількість називається транспортною або передавальною партією.

n=6	Тривалість операції (ti)		Всього – 23 хв.
1	1		1
2	2			2
3	1					1
4	3						18
5	1																								1

Розрахунок тривалості технологічного циклу при паралельному русі здійснюється за наступною формулою (Єгупов, с.91):

де, p – розмір транспортної партії;

max – час виконання найдовшої операції;

Паралельне суміщення операцій забезпечує мінімальну тривалість технологічного циклу. Проте, на деяких операціях (за винятком першої і головної) виникають простої устаткування і робітників. Це є наслідком розбіжностей у тривалості виконання головної та інших операцій. Повне усунення простоїв можливе за повної синхронізації операцій, коли:

Така рівність досягається на безперервних потокових лініях.

Способи синхронізації:

• розділення операцій на переходи і комбінування різних варіантів їх виконання;

• групування переходів декількох операцій;

• концентрація операцій;

• введення паралельних робочих місць по операціях, діяльність яких кратна такту;

• раціоналізація робочих прийомів;

• інтенсифікація режимів роботи;

• суміщення часу машини і ручної роботи.

Особливу увагу в паралельному русі відіграє головна (найдовша) операція. Всяке скорочення часу на неї приведе до зменшення простоїв на інших операціях.

Паралельно-послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що наступна операція починається до повного закінчення обробки всієї партії на попередній операції і здійснюється без перерв у виготовленні деталей на кожному робочому місці. Обробка деталей всієї партії на кожній операції проводиться безперервно.

При паралельно-послідовному русі тривалість виробничого циклу скорочується у порівнянні з послідовним за рахунок того, що процес нібито "стискається", а точніше зсувається вліво.

Можливі два варіанти:

а) тривалість операційного циклу на попередній операції менша ніж на наступній. У цьому випадку деталі на наступну операцію передаються по мірі їх готовності. Сама операція починається одразу після завершення обробки на попередній операції першої деталі (передаточної партії). Тобто початок і-тої операції зсувається на величину: (n-p) x t_i-1;

б) тривалість операційного циклу на попередній операції більша ніж на наступній. Для забезпечення безперервної роботи на наступні операції створюється наробок готових деталей.

Сама ж операція починається тоді, коли появиться можливість забезпечити безперервну обробку усієї партії деталей і розраховується таким чином, щоб початок оброби останньої передаточної партії деталей збігся із закінченням її обробки на попередній операції. Саме зміщення на і-й операції відбувається на величину: (n-p) x t_i;

Загальна тривалість технологічного циклу при паралельно – послідовному русі скорочується на суму тих відрізків часу t на протязі яких суміжні операції виконуються паралельно:

n=6	Тривалість операції (ti)		Всього – 28 хв.
1	1		1	5
2	2			5		7
3	1							5		1
4	3								5		12
5	1															5		1

Формула розрахунку тривалості технологічного циклу при паралельно-послідовному виконанні операцій має наступний вигляд (Єгупов, с.95):

де, - тривалість і-го суміщення виконання операцій з обробки партії деталей.

або

де, - сумарний час виконання коротких операцій. Загальна кількість коротких операцій завжди дорівнює (m-1).

Тривалість циклу виявляється дещо більшою, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах оброблення партії не простоює і зникла необхідність в організації паралельних робочих місць. Послідовно паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.