7. Виробнича структура підприємства

Виробнича структура – сукупність виробничих підрозділів підприємства, із зазначенням їх скла­ду, співвідношення та зв'язків між ними.

Виробничий підрозділ – структурна одиниця підприємства, яка виконує конкретну функцію ви­робництва та відповідає за неї.

Основним структурним підрозділом підприємства є цех (дільниця).

Цех – організаційно та (чи) технологіч­но відокремлений структурний під­розділ, що прямо чи побічно бере участь у переробленні предмета праці на готову продукцію та скла­дається із сукупності виробничих дільниць

Цехи промислових підприємств здебільше поділяються на:

1. Основні:

• заготівельні: ливарні; ковальські; пресові; розкрійно-заготівельні; металоконструкцій і т.п.;

• оброблювальні: механічні; термічні; деревооброблювальні; металопокриття (гальванічні); фарбувальні;

• складальні: складання окремих складальних одиниць; загального складання; випробувальні; зварювально-складські тощо;

• фасувальні.

2. Допоміжні: інструментальні; ремонтні; енергетичні; модельні; електроремонтні; тарні; дослідні.

3. Обслуговуючі: складське господарство; енергетичне господарство; транспортне господарство; центральна заводська лабораторія та інші.

Цех може поділятися на окремі відділення, відділення – на виробничі дільниці.

Відділення – структурний підрозділ цеху, що міс­тить декілька виробничих дільниць, займає відокремлену територію та здійснює закінчену частку виробничого процесу з перероблення пред­мета праці.

Виробнича дільниця – структурний підрозділ підприємства чи цеху, що об'єднує групу ро­бочих місць, організованих за пред­метним, технологічним чи предметно-технологічним принципом спе­ціалізації.

Неподільним елементом виробничої структури підприємства є робоче місце.

Робоче місце (працівника) – елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину пр­остору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріаль­но-технічними засобами, використовуваними в процесі праці

Робоче місце може бути прос­те, комплексне, спеціалізоване, універ­сальне, стаціонарне, пересувне, одно-агрегатне, багатоагрегатне, автомати­зоване.

8. Види виробничої структури підприємства

В залежності від форми спеціалізації основних цехів розрізняють три види виробничої структури підприєм­ства: технологічну, предметну і змішану.

За умов технологічної структури цехи і дільниці створюють­ся за принципом технологічної однорідності виконуваних робіт чи виробничих процесів з виготовлення різних виробів.

Наприклад, на ма­шинобудівних заводах створюються ливарний, ковальський, механічний цехи, а усередині, наприклад, механічного цеху — токарські, фрезерні дільниці. На текстильних фабриках органі­зуються прядильні, ткацькі, оздоблювальні виробництва.

Технологічна структура є характерною переважно для підприємств одиничного і дрібносерійного виробництва з вели­кою і нестійкою номенклатурою продукції.

За предметної структури основні цехи спеціалізуються на виготовленні будь-якого виробу чи групи однорідних виробів, вузлів, деталей із застосуванням різних технологічних процесів. У цехах предметної спеціалізації по можливості здійснюєть­ся замкнутий цикл виробництва, тому їх часто називають пред­метно-замкнутими.

Так, на заводі вимірювальних приладів є цехи з виготовлення круглих і плоских калібрів, мікрометрів і т. ін.; на взуттєвій фабриці — цехи чоловічих черевиків, жіночо­го модельного взуття і т. ін.

Предметна форма побудови вироб­ничої структури характерна в основному для підприємств крупносерійного і масового виробництва.

Найбільшого поширення на практиці набула змішана (пред­метно-технологічна) структура, за якої частина основних цехів побудована за технологічним принципом, а частина - за предметним.

Так, на машинобудівних заводах заготівельні виробництва і цехи будуються за технологічним принципом (ковальсько-пресовий, ливарний сірого чавуну, сталеливарний), а обробні і складальні об'єднуються в предметно-замкнуті ланки. Ця структура особливо характерна для машинобудівних заводів з масовим і серійним типом виробництва.

В залежності від підрозділу, що приймається за основу по­будови виробничої структури, вона може бути: без цеховою; цеховою; корпусною; комбінатською.

Безцехова структура характерна для дрібних підприємств з низьким рівнем технологічної концентрації. На таких підприє­мствах основним підрозділом, що покладено в основу побудови виробничої структури, є виробнича дільниця. Даний вид ви­робничої структури часто називають дільничною структурою.

За цехової структури основним підрозділом, що приймаєть­ся за основу її побудови, є цех, який об'єднує ряд технологічних і допоміжних дільниць. Дана структура формується, як правило, на середніх і великих підприємствах і є найбільш розповсюдже­ним видом виробничої структури в промисловості.

Корпусна структура характерна для великих і особливо ве­ликих промислових підприємств. На таких підприємствах ряд цехів основного виробництва з технологічною чи предметною спеціалізацією об'єднується в корпуси. При цьому основним підрозділом, що приймається за основу побудови виробничої структури підприємства, є корпус (наприклад, корпус обробних, складальних цехів і т.д.).

Комбінатська структура формується лише на промислових комбінатах, які об'єднують ряд виробництв, що здійснюють:

• послідовну переробку сировини (чорна металургія, тек­стильна промисловість);

• використання (переробку) відходів виробництва (дерево­обробна, харчова промисловість);

• комплексну переробку сировини (підприємства, зайняті переробкою органічної сировини, поліметалевих руд та ін.).

Залежно від наявності і повноти охоплення основних і до­поміжних процесів розрізняють підприємства:

• з комплексною структурою, яка характеризується наявні­стю всього комплексу основних і допоміжних цехів;

• зі спеціалізованою структурою, яка характеризується наяв­ністю лише частини основних і допоміжних цехів.