17. Поняття системи управління якістю продукції на підприємстві.

Відповідно до Держстандарту управління якістю продукції – це взаємопов'язаний комплекс заходів для встановлення, забезпечення і підтримання необхідного рівня якості про­дукції при її розробці, виробництві, експлуатації або спожи­ванні, здійснюваних шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на умови і фактори, що впливають на якість продукції.

Стабільний стан якості продукції на підприємстві забезпечується комплексом технічних, організаційних, економічних та інформаційних заходів.

Робота щодо забезпечення якості про­дукції здійснюється в рамках діючої на підприємстві системи управління якістю.

Вона розробляється з урахуванням орієнтації на споживача конкретного продукту й охоплення всіх стадій життєвого циклу продукції: дослідження і проектування - виготовлення — експлуатація або споживання.

Управління якістю при розробці нового виробу полягає у визначенні рівня якості в технічному завданні, у контролі за рівнем якості в процесі КПВ і ТПВ.

У процесі виробництва управління якістю полягає в конт­ролі використовуваних для виготовлення виробів якості мате­ріалів, стану устаткування і технологічного оснащення, дотри­мання технологічної дисципліни і т. ін.

Управління якістю на етапі експлуатації полягає у визначенні умов експлуатації виробів, що забезпечують необхідну їх надійність і довговічність.

Відповідно до ISO 9001 процес організації комплексного управління якістю на підприємстві включає три основних етапи:

1. Проектування.

2. Впровадження.

3. Функціонування та удосконалення.

Проектування системи комплексного управління якістю на підприємстві включає:

• прийняття рішення вищим керівництвом підприємства про впровадження системи управління якістю;

• вироблення політики якості;

• створення проектної групи;

• діагностика і прогнозування діяльності підприємства;

• розробка організаційної структури;

• розробка або адаптація методів управління якістю;

• проектування інформаційної підсистеми управління якістю;

• підготовка і складання повної проектної документації на систему управління якістю на підприємстві для її впро­вадження, функціонування й удосконалення.

Впровадження системи комплексного керування якістю на підприємстві передбачає:

• навчання персоналу;

• впровадження процедур у підрозділах підприємства;

• проведення внутрішнього аудиту;

• здійснення коригувальних заходів;

• сертифікація системи управління якістю.

Функціонування й удосконалення системи комплексного управління якістю на підприємстві передбачає:

• періодичне проведення аудиту;

• здійснення коригувальних заходів.

18. Аудит якості. Сертифікація продукції і систем управління якістю

Виділяють такі види аудиту якості:

1. У залежності від цілей і характеру проведення:

• зовнішній,

• внутрішній;

2. У залежності від об'єктів оцінки:

• аудит системи управління якістю,

• аудит продукції,

• аудит процесу;

3. У залежності від періоду проведення:

• плановий,

• оперативний (позаплановий).

Внутрішній аудит проводиться періодично фахівцями підприємства або зовнішніми аудиторами за ініціативи самого підприємства.

Зовнішній аудит проводиться замовником або третьою сто­роною з метою одержання підтвердження відповідності систе­ми якості підприємства визначеним вимогам.

Різновидом зовнішнього аудиту є сертифікаційний аудит, в результаті якого підприємству видається сертифікат відпо­відності.

Сертифікація – це процес підтвердження відповідності оц­інюваної продукції або системи забезпечення якості підприєм­ства визначеним нормам (стандартам), проведений незалежною третьою стороною й офіційно підтверджений у письмовій формі.

Виділяють наступні види сертифікації:

1. У залежності від об'єктів сертифікації: сертифікація продукції; сертифікація робіт і послуг; сертифікація систем забезпечення якості підприємства;

2. У залежності від області сертифікації: сертифікація систем забезпечення якості; екологічна сертифікація; сертифікація соціальної лояльності;

3. За правовою ознакою: обов'язкова та добровільна.

За результатами проведення сертифікації підприємство одержує офіційний документ - сертифікат відповідності на продукцію (сертифікація продукції) або на систему забезпечен­ня якості (сертифікація системи забезпечення якості). Серти­фікат системи якості видає орган з сертифікації на термін не більше трьох років.

10. Оперативне управління виробництвом на підприємстві

32. Зміст і завдання оперативного управління виробництвом на підприємстві.

33. Склад та вимоги до функціонування системи оперативного управління.

34. Етапи та системи оперативно-календарного планування виробництва.

35. Оперативне регулювання (диспетчеризація) виробництва.

32. Зміст і завдання оперативного управління виробництвом на підприємстві

Оперативне управління виробництвом – комплекс методів, організаційних форм і техніко-економічних розрахунків, спрямованих на доведення виробничого завдання підприємства до виконавців та забезпечення його виконання.

Головна мета і завдання оперативного управління виробництвом полягає у координації роботи усіх ланок підприємства по випуску в установлені терміни необхідного обсягу готової продукції заданого асортименту та якості при ефективному використанні існуючих виробничих ресурсів.

Для досягнення зазначеної мети необхідне вирішення цілого ряду завдань:

• деталізація і розподіл виробничої програми за місцем і часом її виконання, яке б забезпечувало:

• поставки продукції в терміни, визначені гос­подарськими угодами;

• повне і рівномірне використання потужностей по квар­талах і місяцях року;

• складання графіків руху предметів праці в часі і просторі і доведення їх до виконавців;

• забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, заготовками, деталями, оснасткою, інструментом;

• координація роботи цехів, дільниць, бригад, робочих місць;

• контроль і регулювання ходу виробництва, що включає:

• ведення обліку фактичного ходу виробничого процесу;

• фіксування відхилень від визначеного плану і виявлення причин їх виникнення;

• оперативна ліквідація наслідків небажаних відхилень та усунення їх причин.

Вирішення всіх цих завдань забезпечує чітку, ритмічну роботу всіх структурних підрозділів підприємства і рівномірний випуск продукції.

Оперативне управління виробництвом складається з двох послідовних етапів:

• оперативно-календарного пла­нування (ОКП);

• оперативного регулювання (диспетчеризація) вироб­ництва.

Оперативно-календарне планування – це здійснення календарного розподілу річної програми випуску продукції в розрізі структурних виробничих підрозділів підприємства.

Оперативне регулювання (диспетчеризація) – це здійснення без­перервного централізованого обліку, контролю та оперативного регу­лювання ходу виробництва з метою забезпечення виконання плану випуску продукції при ритмічній роботі усіх виробничих ланок.

Диспетчеризація виробництва включає ряд послідовно виконуваних функцій, до яких відносяться: облік, контроль і регулювання виконання оперативно-календарних планів.