28. Організація ремонтного господарства

Ремонтне господарство – сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів, що здійснюють комплекс заходів з технічного до­гляду за устаткуванням, нагляду за його станом та ремонту.

Основним завданням ремонтного господарства підприємства є постійна підтримка наявного устаткування у робочому стані за мінімальних витратах на ремонт.

Службою ремонтного господарства в системі управління великого підприємства керує головний механік, який підпорядковується головному інженеру. До її складу можуть входити відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех, енергоремонтний цех, ремонтні дільниці у складі основних і допоміжних цехів, склади устаткування і запасних частин і т.п.

Ремонтне господарство підприємства забезпечує:

• планування та виконання усіх видів робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання;

• монтаж придбаного чи самостійно виготовленого обладнання;

• зберігання та самостійне виготовлення запасних частин та вузлів;

• модернізацію обладнання.

Ремонти можуть мати плановий і не плановий характер.

Плановий ремонт – ремонт, під час якого зупинка ус­таткування здійснюється за планом.

Плановий ремонт може бути поточним і капітальним.

Поточний ремонт – вид планового ремонту, під час яко­го провадиться заміна чи відновлення окремих зношених деталей, регулювання механізмів, які забез­печують нормальну експлуатацію устаткування до чергового ремон­ту.

Капітальний ремонт – ремонт, що виконується для від­новлення справності та повного чи близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною або від­новленням будь-яких його частин, включаючи базових.

Час між двома капітальними ремонтами становить ремонтний цикл. Перший ремонтний цикл починається з введення устаткування в експлуатацію до першого капітального ремонту.

Структура ремонтного циклу – перелік та послідовність пла­нових ремонтів устаткування, що циклічно повторюються за видами протягом ремонтного циклу.

Структура ремонтного циклу може бути подана за наступною схемою:

КР – ТО – ТО – МР – ТО – МР – ТО – СР – ТО – ТО – МР – ТО – КР,

де КР - капітальний ремонт; СР - середній ремонт; МР - малий ремонт; ТО - технічне обслуговування.

Міжремонтний період – час між двома плановими ремон­тами, що виконуються послідовно.

Ремонтний цикл, періодичність виконання ремонтних робіт, а також їх трудомісткість і матеріаломісткість залежить від конструктивних особливостей обладнання. Виходячи з цього все устаткування на підприємстві групується за категоріями ремонтної складності. Кожній групі відповідає певне число одиниць складності ремонту, які встановлюються за довідником, і в остаточному підсумку формується категорія складності ремонту.

Різновидом планового ремонту може бути регламентний ремонт.

Регламентний ремонт – плановий ремонт, що виконується із періодичністю та в обсязі, установлених в експлуатаційній документації, незалежно від технічного стану на момент початку ремонту.

Крім планових ремонтів до завдань ремонтної служби належить здійснення позапланових ремонтів та модернізації устаткування.

Неплановий ремонт – ремонт, який проводиться після установлення наявності несправності з метою повернення об’єкта в стан, в якому він спроможний виконувати потрібну функцію.

Модернізація устаткування – комплекс робіт з поліпшення експлуатаційних характеристик діючого устаткування заміною окремих складових частин досконалішими згідно з сучасними вимогами і нормами.

Виконанню ремонтних робіт передує технічна, матеріальна та організаційна підготовка.

Технічна підготовка характеризується виконанням проекту (плану) проведення ремонтних робіт, складанням відомостей дефектів, поломок і несправностей, відомостей потреб у матеріалах, комплектуючих деталях, інструментах, пристосуваннях і т.п.

Матеріальна підготовка передбачає створення необхідного і достатнього запасу змінних деталей, вузлів, матеріалів, транспортно-підйомних засобів і т.п.

Організаційна підготовка може бути виконана із застосуванням централізованої, децентралізованої чи змішаної форми здійснення ремонтів.

Централізована форма ре­монту – організація ремонту, за якої всі ма­теріально-технічні ремонтні засо­би та виконавці зосереджені у спе­ціалізованих підрозділах.

Децентралізована форма ремонту – організація ремонту, за якої всі матеріально-технічні засоби та виконавці розосереджені по окремих виробничих підрозділах підприємства.

Змішана форма ремонту – організація ремонту, за якої поруч із децентралізованою формою на підприємстві існують спеціалізовані ремонтні підрозділи.