- •О.І. Шаповалова
- •Основи цивільного та господарського законодавства
- •Стислий конспект
- •Розділ перший. Основи цивільного законодавства
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •2. Методи системи права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •Характерні ознаки предмету цивільно-правового регулювання:
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •7. Поняття цивільних правовідносин
- •8. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •9. Здійснення й захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів залежно від результату, на який розраховано їх застосування:
- •10. Суб’єкти цивільних відносин
- •11. Об'єкти цивільних прав
- •12. Правочини
- •Залежно від наявності строку:
- •13. Представництво і довіреність
- •Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •14. Строки та терміни. Позовна давність
- •Види строків позовної давності:
- •1. Поняття особистих немайнових прав
- •Ознаки особистих немайнових прав:
- •16. Право власності та інші речові права
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Принципи набуття права власності:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •17. Право інтелектуальної власності
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •Право інтелектуальної власності складається з таких інститутів:
- •Види особистих немайнових прав інтелектуальної власності:
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •18. Загальні положення зобов'язального права
- •Залежно від підстав виникнення зобов'язання поділяються на:
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •19. Правові наслідки порушення зобов'язань
- •20. Загальні положення про договір
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •Договори про користування майном;
- •Договори про виконання робіт;
- •21. Договори про відчуження майна
- •Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
- •22. Договори про користування майном Відносини майнового найму виникають у зв’язку з передачею у платне тимчасове користування індивідуально-визначених неспоживних речей.
- •23. Договори про виконання робіт
- •Сторони договору підряду
- •Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
- •24. Договори про надання послуг
- •25. Договір зберігання
- •Зберігач може бути:
- •26. Транспортні договори
- •27. Договори про надання повірених посередницьких послуг
- •28. Договір позики
- •29. Договори про надання фінансових послуг
- •Для надання послуг фінансові установи здійснюють різного роду операції:
- •30. Договори про створення об’єктів інтелектуальної власності та передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності та комерційного досвіду
- •Розділ другий. Основи господарського законодавства
- •1. Господарське право як галузь права, предмет регулювання та учасники відносин
- •Учасники відносин у сфері господарювання:
- •2. Господарська діяльність та господарські відносини Господарська діяльність – це:
- •Загальні принципи господарювання
- •Види господарських відносин:
- •3. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин Не є предметом регулювання Господарського кодексу:
- •4. Конституційні основи господарського правопорядку
- •Законодавчі основи господарського правопорядку
- •6. Державне регулювання господарською діяльністю
- •7. Основні напрями економічної політики держави
- •8. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •3Ахист прав суб'єктів господарювання та споживачів здійснюється шляхом:
- •9. Конкуренція у сфері господарювання та її обмеження
- •10. Недобросовісна конкуренція
- •11. Захист прав споживачів
- •12. Підприємництво як вид господарської діяльності, свобода та принципи
- •13. Загальні гарантії прав підприємців. Державна підтримка підприємництва
- •14. Некомерційне господарювання
- •15. Суб'єкти господарювання. Утворення суб'єкта господарювання
- •16. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •17. Правовий статус підприємства. Види та організаційні форми підприємств
- •Види та організаційні форми підприємств
- •18. Об'єднання підприємств
- •Організаційно-иравові форми об'єднань підприємств за ступенем залежності
- •Промислово-фінансові групи
- •19. Поняття господарського товариства
- •20. Власність господарського товариства. Права учасників господарського товариства та управління діяльністю господарського товариства
- •21. Державне та комунальне унітарне підприємство
- •22. Казенні підприємства
- •23. Підприємства колективної власності
- •26. Підстава та межі господарсько-правової відповідальності
- •24. Відповідальність суб’єктів господарювання
- •25. Принципи та функції господарсько-правової відповідальності
- •Межі господарсько-правової відповідальності
- •27. Відшкодування збитків у сфері господарування
- •28. Штрафні господарські санкції
- •29. Оперативно-господарські санкції
- •Види оперативно-господарських санкцій:
- •30. Адміністративно-господарські санкції
13. Представництво і довіреність
Представництво – це правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Цей правочин безпосередньо створює, змінює, припиняє цивільні права й обов'язки особи, яку представляють. Представник повинен дотримуватися меж наданих йому повноважень. Відносини представництва є складними.
Внутрішні відносини представництва – це довірчі (фідуціарні) відносини особи, яку представляють, з представником, вони ґрунтуються на впевненості, що представник не порушить права та законні інтереси особи-довірителя.
Зовнішні інтереси представництва – це відносини між представником і третьою особою та відносини між особою, яку представляють, і третьою особою. У зовнішніх відносинах представник зобов’язаний інформувати третю особу про представницький характер своїх дій і надавати докази підстав виникнення і змісту своїх повноважень.
Суб’єкти представництва:
довіритель – особа, яку представляють (будь-яка юридична або фізична особа);
представник – юридична особа, якщо це не суперечить її правоздатності, та фізична особа, якщо вона має повну цивільну дієздатність. Здійснення фізичними та юридичними особами представництва з окремих видів діяльності можливе лише після одержання ліцензії (наприклад, укладення угод з цінними паперами). Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто, як виняток, через замісника шляхом передоручення. Особа, яка видала довіреність, має право у будь-який час скасувати передоручення, а угода про відмову від цього права є недійсною;
замісник представника – це інша особа, якій представник може передати свої повноваження частково або повністю, якщо це передбачено законом або договором між довірителем і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів довірителя. Однак представник, який передав свої повноваження іншій особі, зобов'язаний повідомити про це довірителя, та надати йому необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження. Невиконання цього обов'язку накладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні. Замісник стає представником довірителя. З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення;
третя особа, з якою в особи, яку представляють, внаслідок вчинення представником правочину виникають цивільні права та обов'язки, це може бути будь-який учасник цивільних відносин, який має потрібну для вчинення правочину цивільну дієздатність (правоздатність).
Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені (наприклад, комісіонер, управитель, особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів), рукоприкладач, який підписує текст за дорученням особи з фізичними вадами.
Предмет правовідносин представництва – це результат юридичних дій (послуг), здійснюваних представником (правочини), а також, як додатковий предмет, може бути результат дій фактичного характеру, пов’язаний з виконанням доручення, наприклад, пересилання, передрук документів).
Зміст. Представник зобов’язаний або має право вчинити правочин від імені другої сторони, інтереси якої він представляє, у відносинах з третіми особами.
Представник має право, реалізуючи надане йому повноваження у відносинах з третіми особами, діяти від імені та в інтересах особи, яку він представляє.