Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
господ та цив зак-во.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
226 Кб
Скачать
☆

8. Підстави виникнення цивільних правовідносин

Підставами виникнення цивільних правовідносин є юридичні факти. Саме на підставі юридичних дій та подій у суб’єктів цивільного права виникають, змінюються, припиняються суб’єктивні цивільні права та обов’язки, тобто особи стають учасниками правовідносин.

Юридичні факти – це конкретні обставини реальної дійсності, з якими норми цивільного законодавства пов'язують настання правових наслідків та є підставою виникнення, зміни, припинення або іншої трансформації цивільних правовідносин (прав та обов'язків) – це правочини, створення результатів інтелектуальної діяльності, завдання шкоди, акти цивільного законодавства (наприклад, представництво за законом), адміністративні акти (наприклад, надання ордеру на квартиру), інші юридичні факти (наприклад, оголошення конкурсу, рятування, ведення чужих справ без доручення). Від юридичних фактів слід відрізняти юридичні умови, тобто обставини настання правових наслідків (наприклад, повна дієздатність наступає з 18 років – це умова, 18 років настало – це факт).

Види юридичних фактів:

За юридичними наслідками:

  • правоутворювальні – факти, з якими норми права пов’язують виникнення цивільних відносин;

  • правозмінні – факти, з якими норми права пов'язують зміну відносин.

За вольовою ознакою:

  • Події – явища, що відбуваються незалежно від волі людини. Залежно від ступеню впливу волі людини поділяють абсолютні події – такі явища, виникнення та розвиток яких абсолютно не пов'язаний із волею людини (непереборна сила – буря), та відносні події – які виникають за волею та діями людини, але розвиваються й проходять незалежно від їх волі (пожежа внаслідок підпалу людиною). Наближені до відносних подій є строки часу, однак це особлива категорія юридичних фактів.

  • Дії – це факти, що відбуваються за волею людей, є наслідком волевиявлення.

Дії поділяються на:

  1. неправомірні дії – це ті, що порушують права інших осіб, законодавство, принципи права, моральні засади суспільства (завдання шкоди (делікти); дії, вчинені в порушення договірних зобов'язань; зловживання правом (шикана), безпідставне збагачення;

  2. правомірні дії – це дії, якими особа здійснює своє право, ті, що відповідають законодавству, нормам моралі, не заборонені, не обмежені.

Правомірні дії поділяються на:

а) юридичні вчинки – це правомірні дії суб'єктів цивільно-правових відносин, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки незалежно від того, чи була у суб'єкта мета досягти того чи іншого правового результату, усвідомлював чи ні суб'єкт їх правове значення, бажав чи не бажав наступу відповідних правових наслідків (авторські правовідносини, виявлення скарбу). При здійсненні юридичного вчинку недієздатними особами також можуть виникнути правові наслідки. Юридичні вчинки можуть бути поділені на вольові (цілеспрямовані) та невольові (наприклад, під впливом загрози);

б) юридичні акти – правомірні дії суб'єктів, метою яких є виникнення, зміна, або припинення цивільних відносин (правових наслідків – правочинів, адміністративних актів, рішень суду).