27. Договори про надання повірених посередницьких послуг

Посередницькі послуги – це послуги, у наданні яких бере участь третя сторона, яка виступає посередником між замовником і виконавцем, продавцем і покупцем тощо. Посередник діє між двома учасниками, здійснює юридично значущі дії та супутні їм фактичні дії з третіми особами, що створюють правові наслідки для послугоотримувача-довірителя. Посередник обов’язково вступає у правовідносини з третіми особами. Діючи в інтересах іншої особи, посередник обмежений у власному розсуді межами наданих повноважень та його дії завжди спрямовані на досягнення максимально ефективного результату для особи, інтереси якої він представляє. Посередник виконує для клієнта-послугоотримувача дії фактичного, організаційного та юридичного характеру, як правило, у комплексі, у тому числі забезпечує укладання та виконання договорів між клієнтом та третіми особами.

Дії фактичного характеру – це здійснення діяльності щодо надання послуг, внаслідок яких у клієнта не виникають, не змінюються та не припиняються цивільні права та обов’язки, наприклад, надання консультацій, у тому числі юридичних, перевезення вантажів, складські послуги, послуги демонстрації товару, реклами тощо.

Дії організаційного порядку – це діяльність повіреного посередника, спрямована на створення договірних зв’язків між учасниками майнового обігу, наприклад, ріелтер знаходить для клієнта варіанти купівлі нерухомості.

Дії юридичного характеру – це діяльність повіреного посередника, внаслідок якої у довірителя виникають, змінюються та припиняються цивільні права та обов’язки. Наприклад, посередник знаходить покупців на товар довірителя та продає товар, у довірителя припиняється право власності на товар і виникає право на отримання плати за товар. Важливою правовою ознакою змісту повіреного посередництва є те, що обов’язково повинні бути дії юридичного характеру. Дії тільки фактичного або тільки організаційного характеру не є змістом посередницького договору, це будуть прості послуги.

Повірене посередництво – це діяльність повіреного посередника в інтересах, під контролем та за рахунок замовника-довірителя з надання послуг юридичного характеру та супутніх їм послуг фактичного та організаційного характеру шляхом вступу у договірні відносини з третіми особами.

Взаємопов’язані правовідносини повіреного посередництва:

• внутрішні правовідносини посередництва – це договірні відносини повіреного посередника з довірителем, причому саме внутрішні відносини будуть посередницькими. Предметом внутрішніх договірних відносин повіреного посередника із довірителем буде результат надання посередницької послуги, що може не мати матеріалізованої форми та споживається довірителем у процесі надання послуги;

• зовнішні правовідносини посередництва – це договірні відносини повіреного посередника з третіми особами, в яких посередник зобов’язується зробити в інтересах, за рахунок довірителя певні юридично значимі дії від свого імені або від імені особи, інтереси якої він представляє. Предметом зовнішніх договірних відносин будуть речі та інші блага, щодо яких спрямована діяльність посередника.

За договором про надання повірених посередницьких послуг одна сторона (посередник) зобов’язується за дорученням, в інтересах та за рахунок іншої сторони (замовника) надати йому посередницьку послугу шляхом вступу у майнові відносини з третіми особами у межах наданих повноважень, причому позитивний результат цієї діяльності споживається замовником, а замовник зобов’язується сплатити надану послугу.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується зробити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридично значимі дії, внаслідок яких у довірителя створюються, змінюються, припиняються цивільні права та обов’язки, оскільки повірений діє в інтересах довірителя. Це є договірні відносини прямого представництва (дії від імені іншої особи). Нормативна база: глава 68 ЦК.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦК). Цей договір оформляє відносини торгового посередництва, коли комісіонером виступає фахівець з продажу певних товарів (ріелтер – з продажу нерухомості, біржовий брокер – при продажу цінних паперів). Для третьої особи, з якою комісіонер укладає правочин, комітент не має значення, оскільки комісіонер самостійно діє від свого імені та несе відповідальність. Комісіонер відрізняється від управителя тим, що управитель зобов’язаний повідомляти осіб, з якими він укладає правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна, а комісіонер виступає з третіми особами як самостійна особа, навіть якщо комітент приймає виконання.

Мета договору – передати майно власника професіоналу, який має знання, уміння та компетентність, для отримання найбільшої вигоди без несення витрат та турбот щодо утримання майна, якщо власник не в змозі ефективно використовувати своє майно та управляти ним.