Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:

• публічні (судові і адміністративні) – ті що здійснюються шляхом звернення до суду або органів державної, місцевої адміністрації.

• приватні (самозахист, захист відповідно до умов договору) – ті, що здійснюються власниками своїми силами без звернення до суду та інших державних органів.

17. Право інтелектуальної власності

Загальні цивільно-правові риси інтелектуальних відносин:

• вони є товарно-грошовими і мають вартісний характер;

• учасники відносин діють на свій розсуд, майново самостійні та юридично рівні.

При оцінці вартості інтелектуальної власності слід керуватися Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.

Спеціальні ознаки цих відносин:

• вони складаються лише у сфері інтелектуальної власності,

• їх об'єктами є лише результати інтелектуальної діяльності,

• зазначені результати дістають правову охорону лише за умови, що вони відповідають вимогам закону.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного Кодексу, іншого закону чи договору (ст. 421 ЦК).

Об'єктом права є те, з приводу чого виникають права. Результати творчої діяльності – це будь-які результати творчості, це один із об'єктів права поряд з іншими матеріальними та нематеріальними благами. Продукти творчої діяльності в сукупності з немайновими правами іноді називають «ідеальними благами». Але не всі результати інтелектуальної творчої діяльності є об'єктами права інтелектуальної власності, оскільки об'єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Об'єкт права інтелектуальної власності - це тільки той творчий результат, що:

• визначений, перерахований у законі,

• відповідає вимогам чинного законодавства,

• знаходиться під спеціальною правовою охороною.

Право інтелектуальної власності складається з таких інститутів:

• Інститут права промислової власності, або патентне право регулює відносини щодо створення, використання та оформлення прав на результати науково-технічної творчості людини. Об'єктами промислової власності вважаються тільки ті, що визначені законом. Об'єкти інтелектуальної власності, що залишилися за межами промислової власності, становлять групу результатів творчої діяльності, що охороняється авторським правом – це літературно-художня власність.

Об’єктами патентного права є:

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, селекційні досягнення у рослинництві та тваринництві, топографії інтегральних мікросхем. Вони оформляються після спеціального оформлення прав і одержання охоронного документа – патенту або свідоцтва.

• сорти рослин і породи тварин, які прирівняні до об'єктів промислової власності за своїм правовим режимом.

• Інститут авторського права та суміжних прав призначений для охорони результатів художньої творчості:

• об’єктів авторського права – творів науки, літератури та мистецтва, комп'ютерні програми тощо, які мають творчий характер та виражені в будь-якій об'єктивній формі (письмовій, усній, відеозапису тощо), щоб його можна було б сприймати, відтворювати. Задум творця, не виражений у форму, не визнається об'єктом;

• об’єктів суміжних прав – об’єктів, які з'являються з метою їх розповсюдження – виконання творів, фонограм та відеограм, програм теле- та радіомовлення.

• Інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу, їх продукції та послуг містить норми, які охороняють такі об’єкти:

• комерційне (фірмове) найменування,

• торговельну марку,

• географічне зазначення.

Ці об'єкти виключного права на використання захищаються законом з метою боротьби проти несумлінної конкуренції, хоч вони і не є результатами творчої діяльності, але юридично вони прирівняні до об'єктів промислової власності.

Інтелектуальна власність – це результати інтелектуальної, творчої діяльності, продукт людського розуму, а також це скорочена назва об’єктів або прав інтелектуальної власності, що охороняються законом.

Право інтелектуальної власності є складним за змістом та містить у собі особисті немайнові та майнові права.

• Особисті немайнові (моральні, творчі) права на результати інтелектуальної власності, як правило, є невідчужуваними, тісно пов'язані з творцем об'єкта інтелектуальної власності (наприклад, автор має право на визнання свого авторства, на вимогу збереження цілісності твору). У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Наприклад, охорона недоторканості твору у разі смерті автора (ч.2 ст. 439 ЦК). Особисті немайнові права інтелектуальної власності служать для забезпечення його суспільного визнання, вони не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, тобто, результат інтелектуальної діяльності може бути проданий, покупець стає власником майна, але не стає автором. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не мають економічного змісту, тому є чинними безстроково, якщо інше не встановлено законом.