- •О.І. Шаповалова
- •Основи цивільного та господарського законодавства
- •Стислий конспект
- •Розділ перший. Основи цивільного законодавства
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •2. Методи системи права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •Характерні ознаки предмету цивільно-правового регулювання:
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •7. Поняття цивільних правовідносин
- •8. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •9. Здійснення й захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів залежно від результату, на який розраховано їх застосування:
- •10. Суб’єкти цивільних відносин
- •11. Об'єкти цивільних прав
- •12. Правочини
- •Залежно від наявності строку:
- •13. Представництво і довіреність
- •Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •14. Строки та терміни. Позовна давність
- •Види строків позовної давності:
- •1. Поняття особистих немайнових прав
- •Ознаки особистих немайнових прав:
- •16. Право власності та інші речові права
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Принципи набуття права власності:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •17. Право інтелектуальної власності
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •Право інтелектуальної власності складається з таких інститутів:
- •Види особистих немайнових прав інтелектуальної власності:
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •18. Загальні положення зобов'язального права
- •Залежно від підстав виникнення зобов'язання поділяються на:
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •19. Правові наслідки порушення зобов'язань
- •20. Загальні положення про договір
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •Договори про користування майном;
- •Договори про виконання робіт;
- •21. Договори про відчуження майна
- •Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
- •22. Договори про користування майном Відносини майнового найму виникають у зв’язку з передачею у платне тимчасове користування індивідуально-визначених неспоживних речей.
- •23. Договори про виконання робіт
- •Сторони договору підряду
- •Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
- •24. Договори про надання послуг
- •25. Договір зберігання
- •Зберігач може бути:
- •26. Транспортні договори
- •27. Договори про надання повірених посередницьких послуг
- •28. Договір позики
- •29. Договори про надання фінансових послуг
- •Для надання послуг фінансові установи здійснюють різного роду операції:
- •30. Договори про створення об’єктів інтелектуальної власності та передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності та комерційного досвіду
- •Розділ другий. Основи господарського законодавства
- •1. Господарське право як галузь права, предмет регулювання та учасники відносин
- •Учасники відносин у сфері господарювання:
- •2. Господарська діяльність та господарські відносини Господарська діяльність – це:
- •Загальні принципи господарювання
- •Види господарських відносин:
- •3. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин Не є предметом регулювання Господарського кодексу:
- •4. Конституційні основи господарського правопорядку
- •Законодавчі основи господарського правопорядку
- •6. Державне регулювання господарською діяльністю
- •7. Основні напрями економічної політики держави
- •8. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •3Ахист прав суб'єктів господарювання та споживачів здійснюється шляхом:
- •9. Конкуренція у сфері господарювання та її обмеження
- •10. Недобросовісна конкуренція
- •11. Захист прав споживачів
- •12. Підприємництво як вид господарської діяльності, свобода та принципи
- •13. Загальні гарантії прав підприємців. Державна підтримка підприємництва
- •14. Некомерційне господарювання
- •15. Суб'єкти господарювання. Утворення суб'єкта господарювання
- •16. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •17. Правовий статус підприємства. Види та організаційні форми підприємств
- •Види та організаційні форми підприємств
- •18. Об'єднання підприємств
- •Організаційно-иравові форми об'єднань підприємств за ступенем залежності
- •Промислово-фінансові групи
- •19. Поняття господарського товариства
- •20. Власність господарського товариства. Права учасників господарського товариства та управління діяльністю господарського товариства
- •21. Державне та комунальне унітарне підприємство
- •22. Казенні підприємства
- •23. Підприємства колективної власності
- •26. Підстава та межі господарсько-правової відповідальності
- •24. Відповідальність суб’єктів господарювання
- •25. Принципи та функції господарсько-правової відповідальності
- •Межі господарсько-правової відповідальності
- •27. Відшкодування збитків у сфері господарування
- •28. Штрафні господарські санкції
- •29. Оперативно-господарські санкції
- •Види оперативно-господарських санкцій:
- •30. Адміністративно-господарські санкції
16. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
У разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.
У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
У разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта. У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання ліквідується:
- за ініціативою власників, у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено; у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом; у разі скасування його державної реєстрації згідно з вимогами Кодексу; в інших випадках, передбачених ГК.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з моменту внесення до державного реєстру запису про вилучення цього суб'єкта з реєстру. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГК. Оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягають опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з моменту припинення діяльності суб'єкта господарювання.
Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений Госп. Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах , повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі
Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів до стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив Ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку. Претензії кредиторів, які не задоволені через відсутність майна суб’єкта господарювання, а також претензії, визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.
