Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

• надання товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару, (товар повинен бути готовий до передання у строк у належному місці, ідентифікований для цілей договору, а покупець поінформований про це).

• вручення товару покупцеві, якщо продавець зобов’язаний доставити товар;

• здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві, якщо продавець не зобов’язаний доставити або передати товар покупцеві у розпорядження (ст. 664 ЦК);

• вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно, якщо товаром є майнові права, права вимоги (абзац 2 ч. 2 ст. 334 ЦК).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору. Продавець зобов’язаний зберігати проданий товар, покупець зобов’язаний відшкодувати витрати продавцеві, якщо інше не встановлено договором. Право продажу товару належить власникові, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом (ст. 658 ЦК). Ціна товару – це грошова сума, встановлена у договорі, яку покупець зобов’язаний сплатити (ст. 691 ЦК). Якість та ціна не є істотними умовами договору, якщо інше не передбачено самим договором або законом. Однак існує презумпція платності – якщо ціна договором не встановлена та не може бути визначена з умов договору (залежно від ваги, кількості) – покупець зобов’язаний оплатити товар, виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 ЦК).

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, що одержується взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст. 717 ЦК), а обдарований надає на це згоду.