- •О.І. Шаповалова
- •Основи цивільного та господарського законодавства
- •Стислий конспект
- •Розділ перший. Основи цивільного законодавства
- •1. Публічне та приватне право як складові системи права
- •Приватне право має такі характерні риси:
- •2. Методи системи права
- •3. Предмет цивільного права
- •4. Метод цивільного права
- •Ознаки методу цивільного права:
- •Характерні ознаки предмету цивільно-правового регулювання:
- •5. Принципи цивільного права
- •6. Загальна характеристика цивільного законодавства
- •7. Поняття цивільних правовідносин
- •8. Підстави виникнення цивільних правовідносин
- •Види юридичних фактів:
- •Юридичні акти поділяються на:
- •9. Здійснення й захист цивільних прав
- •Підстави для захисту кожної особи свого цивільного права:
- •Класифікація способів захисту цивільних прав та інтересів залежно від результату, на який розраховано їх застосування:
- •10. Суб’єкти цивільних відносин
- •11. Об'єкти цивільних прав
- •12. Правочини
- •Залежно від наявності строку:
- •13. Представництво і довіреність
- •Суб’єкти представництва:
- •Представник зобов’язаний:
- •14. Строки та терміни. Позовна давність
- •Види строків позовної давності:
- •1. Поняття особистих немайнових прав
- •Ознаки особистих немайнових прав:
- •16. Право власності та інші речові права
- •Права власника:
- •Обмеження (обтяження) прав власника:
- •Види обмежень прав власника за підставами виникнення:
- •Принципи набуття права власності:
- •Цивільно-правові засоби захисту права власності можуть бути:
- •17. Право інтелектуальної власності
- •Спеціальні ознаки цих відносин:
- •Право інтелектуальної власності складається з таких інститутів:
- •Види особистих немайнових прав інтелектуальної власності:
- •Об'єктами авторського права є твори, а саме:
- •18. Загальні положення зобов'язального права
- •Залежно від підстав виникнення зобов'язання поділяються на:
- •Підстави припинення зобов'язання:
- •19. Правові наслідки порушення зобов'язань
- •20. Загальні положення про договір
- •Обмеження свободи договору вимогами законодавства:
- •Договори про користування майном;
- •Договори про виконання робіт;
- •21. Договори про відчуження майна
- •Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
- •22. Договори про користування майном Відносини майнового найму виникають у зв’язку з передачею у платне тимчасове користування індивідуально-визначених неспоживних речей.
- •23. Договори про виконання робіт
- •Сторони договору підряду
- •Якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу.
- •24. Договори про надання послуг
- •25. Договір зберігання
- •Зберігач може бути:
- •26. Транспортні договори
- •27. Договори про надання повірених посередницьких послуг
- •28. Договір позики
- •29. Договори про надання фінансових послуг
- •Для надання послуг фінансові установи здійснюють різного роду операції:
- •30. Договори про створення об’єктів інтелектуальної власності та передачу прав на об’єкти інтелектуальної власності та комерційного досвіду
- •Розділ другий. Основи господарського законодавства
- •1. Господарське право як галузь права, предмет регулювання та учасники відносин
- •Учасники відносин у сфері господарювання:
- •2. Господарська діяльність та господарські відносини Господарська діяльність – це:
- •Загальні принципи господарювання
- •Види господарських відносин:
- •3. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин Не є предметом регулювання Господарського кодексу:
- •4. Конституційні основи господарського правопорядку
- •Законодавчі основи господарського правопорядку
- •6. Державне регулювання господарською діяльністю
- •7. Основні напрями економічної політики держави
- •8. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •3Ахист прав суб'єктів господарювання та споживачів здійснюється шляхом:
- •9. Конкуренція у сфері господарювання та її обмеження
- •10. Недобросовісна конкуренція
- •11. Захист прав споживачів
- •12. Підприємництво як вид господарської діяльності, свобода та принципи
- •13. Загальні гарантії прав підприємців. Державна підтримка підприємництва
- •14. Некомерційне господарювання
- •15. Суб'єкти господарювання. Утворення суб'єкта господарювання
- •16. Припинення діяльності суб'єкта господарювання
- •17. Правовий статус підприємства. Види та організаційні форми підприємств
- •Види та організаційні форми підприємств
- •18. Об'єднання підприємств
- •Організаційно-иравові форми об'єднань підприємств за ступенем залежності
- •Промислово-фінансові групи
- •19. Поняття господарського товариства
- •20. Власність господарського товариства. Права учасників господарського товариства та управління діяльністю господарського товариства
- •21. Державне та комунальне унітарне підприємство
- •22. Казенні підприємства
- •23. Підприємства колективної власності
- •26. Підстава та межі господарсько-правової відповідальності
- •24. Відповідальність суб’єктів господарювання
- •25. Принципи та функції господарсько-правової відповідальності
- •Межі господарсько-правової відповідальності
- •27. Відшкодування збитків у сфері господарування
- •28. Штрафні господарські санкції
- •29. Оперативно-господарські санкції
- •Види оперативно-господарських санкцій:
- •30. Адміністративно-господарські санкції
23. Підприємства колективної власності
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).
Підприємствами колективної власності є:
виробничі кооперативи,
підприємства споживчої кооперації,
підприємства громадських та релігійних організацій,
інші підприємства, передбачені законом.
Підприємства колективної власності засновані на власності їх трудових колективів. Такі підприємства можуть створюватися лише фізичними особами в результаті добровільного об'єднання їх майна та трудової участі в господарській діяльності підприємства на засадах членства або викупу державного або комунального майна в результаті приватизації. Управління підприємствами колективної власності здійснюється відповідно до їх статутів, на основі поєднання прав власника щодо використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Право колективної власності в колективному підприємстві здійснюють його органи управління.
Виробничий кооператив - це добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в його діяльності.
Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.
Принципи діяльності виробничого кооперативу:
добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;
особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;
відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;
демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;
розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;
контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.
Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою, ніж три особи. Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами.
Членами виробничого кооперативу можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу. Членство у виробничому кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з кооперативу; припинення трудової участі в діяльності кооперативу; виключення з кооперативу у випадках і в порядку, визначених статутом; незатвердження загальними зборами членів кооперативу рішення правління (голови) про прийняття до кооперативу; смерті члена кооперативу.
Вступний внесок - це грошовий або інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу в кооператив.
Пайовий внесок (пай) - це майновий поворотний внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.
Права та обов'язки членів виробничого кооперативу:
Брати участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом;
користуватися послугами кооперативу;
одержувати кооперативні виплати та частки доходу на пай, достовірну та повну інформаціїю про фінансово-господарську діяльність кооперативу;
одержувати пай у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.
Основними обов'язками членів виробничого кооперативу є дотримання статуту та виконання рішень органів управління кооперативу.
Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу.
Члени кооперативу можуть передавати як пайовий внесок право користування належною їм земельною ділянкою за певну плату.
Майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.
Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах та/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та здійснення іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.
Вищим органом управління виробничого кооперативу с загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу.
Майнова відповідальність. Виробничий кооператив відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Члени виробничого кооперативу несуть за зобов'язаннями кооперативу субсидіарну (додаткову) відповідальність своїм майном у розмірі, не меншому їх пайового внеску, якщо більший розмір відповідальності не передбачено законом або статутом кооперативу. Виробничий кооператив не несе відповідальності за зобов'язаннями членів кооперативу.
Споживче товариство — самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні. Споживче товариство є юридичною особою і діє на основі статуту.
Підприємством об'єднання громадян, релігійної організації с унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, політичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань. Релігійні організації мають право засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій. Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійснюючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання.
Приватне підприємство – це підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи.
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою).
