3.10 Особливості використання шрифтів у Web-дизайні

Використання тексту у Web-дизайні має свої особливості. Web не підтримує будь-яку фіксовану довжину або ширину сторінки. Навіть, якби існували певні погодження із цього приводу, дизайнери все одно позбавлені того ступеня контролю над кінцевим виглядом сторінки, яка б їх влаштовувала. Користувачі завжди вільні змінювати розмір екрана, збільшувати або зменшувати величину шрифту, замінювати один тип шрифту на інший або навіть застосовувати інші кольори. Web-технології є динамічним інформаційним середовищем, у якому спосіб подання вмісту кардинально змінюється від одного користувача до іншого.

Крім того, HTML та інші подібні Web-технології не дозволяють дизайнерам використовувати звичайні для типографської справи можливості, наприклад, регульовані міжрядкові інтервали. Проблему становить і те, що навіть такі прості речі, як абсолютний та відносний розміри тексту, зовсім непередбачувані в умовах Web. Навіть один і той самий шрифт має різний розмір на екранах комп’ютерів різних платформ, наприклад PC і Macintosh. Для розв’язання вказаних проблем існують два протилежні підходи.

Перший підхід, який застосовують дизайнери щоб мати контроль над текстом, полягає у переведенні всієї текстової інформації у формат зображень. Перетворення тексту в графіку дозволяє дизайнерові зберегти певний ступінь контролю над такими аспектами тексту, як, наприклад, відстань між символами, вибір шрифту, а також забезпечує самого дизайнера багатьма іншими можливостями, яких він очікує від "друкованого" тексту. На жаль, такий підхід має багато недоліків.

1. Переведення текстового вмісту у форму графіки призводить до повільного завантаження Web-сторінки. Будь-яка оптимізація графіки ніколи не зможе змусити фразу "Web-сторінки повинні завантажуватися швидко" у графічній формі завантажуватися швидше, порівняно з тією же фразою, написаною ASCII-символами .

2. Окрім проблеми розміру файла, має значення й те, що текст у вигляді графіки до того ж повинен бути відформатований для конкретної роздільної здатності монітора. Ярлик, що використовує графічний текст зі шрифтом розміром в 24 пункти може виглядати дуже гарно при роздільній здатності монітору 640x480. Але при роздільній здатності 1024x768. розмір пікселів зменшиться, тому той самий ярлик буде виглядати занадто зменшеним.

3. У випадку застосування тексту в графічній формі в користувачів немає ніякого способу впливати на його розмір. Якщо ж текст подано у вигляді звичайного тексту HTML, браузер може подолати будь-які складності з розміром. Це дозволяє користувачеві підвищувати читабельність сторінки.

3. Труднощі відновлення. Необхідно використати утиліту для роботи із графікою для внесення навіть елементарних змін у текст. Якщо використовується ALT-текст, то фактично виникає необхідність поновлення і тексту, і зображення, що в результаті подвоює роботу.

5. Обмежена доступність. У користувачів із браузерами, які не підтримують відображення графіки, виникають проблеми з текстом у графічному форматі, якщо тільки не застосовується атрибут ALT.

6. Ігнорування пошуковими системами. Системи пошуку не проводять індексування графічного вмісту, хоча й можуть включати у формування рейтингу текст атрибута alt, якщо він заданий.

Незважаючи на велику кількість недоліків, текст у форматі графіки іноді використовується у Web-дизайні для створення заголовків й кнопок, візуалізація яких повинна проводитися із залученням певного ефекту. З іншого боку, для решти тексту кращим залишається використання переважно текстового формату, а не зображень.

Другий підхід полягає у повній відмові від контролю за відображенням тексту. Цей підхід також має значні недоліки. Причина, через яку потрібно хоча б мінімально контролювати розмітку тексту, полягає у підвищенні зручності читання тексту. Якщо текст простий для читання, то збільшується ймовірність того, що користувач у дійсності витратить свій час на його читання або навіть почне якісь дії, керуючись отриманою із цього тексту інформацією. Використання певної гарнітури шрифту, розміру й стилю, а також загальне планування тексту, — все це значною мірою впливає на те, наскільки добре або наскільки погано текст донесе інформацію до свідомості користувача. .