- •О. Н. Романюк, д. І. Катєльніков, о. П. Косовець
- •О. Н. Романюк, д. І. Катєльніков, о. П. Косовець
- •1 Базові визначення. Основні етапи розробки веб-ресурсів
- •1.1 Основні принципи побудови та функціонування мережі Internet
- •Контрольні питання
- •1.2 Основні етапи розробки Web-сайта
- •1.2.1 Концептуальне проектування
- •1.2.2 Логічне проектування
- •4. Виробництво і контроль якості 5. Запуск і супровід
- •1.2.3 Фізичне проектування
- •Контрольні питання
- •2 Основи композиції
- •Контрольні питання
- •3 Основи шрифтового дизайну
- •3.1 Основні елементи побудови літер
- •3.2 Накреслення
- •3.3 Класифікації гарнітур і шрифтів
- •3.4 Метричні параметри тексту
- •3.5. Розмір пробілу, бокові поля і ємність шрифту
- •3.6. Виділення параграфів
- •3.7. Розміщення символів тексту
- •3.8 Комп’ютерні шрифти
- •3.9 Кодування шрифту
- •3.10 Особливості використання шрифтів у Web-дизайні
- •3.11 Рекомендована кількість шрифтів
- •3.12 Вибір кольору тексту
- •Контрольні питання
- •4 Розробка контента сайта
- •4.1 Особливості сприйняття текстової інформації на Веб-сторінці
- •4.2 Складання текстів для Internet
- •4.3 Поради щодо написання статей
- •4.4 Поради щодо написання заголовків
- •4.5 Джерела контенту та систематизація
- •4.6 Організація інформації
- •4.7 Тестування контенту
- •Контрольні питання
- •5 Теорія кольору
- •5.1 Сприйняття кольору через зоровий канал людини
- •5.2 Системи змішування основних кольорів
- •5.3 Основні характеристики та кутові поля зору людського ока
- •5.4 Особливості сприйняття кольору
- •5.5 Сприйняття кольору
- •5.6 Емоційний вплив кольору
- •5.7 Психологічне сприйняття окремих кольорів і їх поєднань
- •5.8 Вибір палітри для різних демографічних груп, національні особливості, сучасні тенденції
- •5.9 Вибір кольорів з використанням колориметричних кіл
- •Контрольні питання
- •6 Основи сканування
- •6.2 Рекомендації щодо сканування зображень
- •Контрольні питання
- •7 Розробка системи навігації
- •Контрольні питання
- •8 Розробка логотипу
- •8.1 Термінологія
- •8.2 Найбільш відомі логотипи
- •8.3 Класифікація логотипів
- •8.4 Характеристики логотипу
- •8.5 Особливості розробки логотипів
- •8.6 Вибір геометричних форм для логотипів
- •8.7 Вибір кольорової гамми для логотипу
- •8.8 Стиль у дизайні логотипів
- •8.9 Символізм зображень тварин
- •Контрольні питання
- •9 Формати графічних файлів та рекомендації до їх вибору
- •9.1 Аналіз форматів графічних файлів
- •9.2 Рекомендації для вибору графічних форматів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Науково-методичний відділ внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •Вінницького національного технічного університету
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
3.2 Накреслення
Група шрифтів, що мають однаковий стиль і дизайн, поєднуються терміном "гарнітура". Багато з гарнітур, які використовуються сьогодні, створено давно (наприклад, "Академія", "Баскервіль", "Таймс", "Авангард"), інші появились недавно. Гарнітура складається з декількох шрифтів. Ці шрифти мають загальні особливості дизайну, що відрізняють їх від шрифтів іншої гарнітури. Однак самі вони також розрізняються — за товщиною штрихів, нахилом, співвідношенням ширини й висоти. Ці параметри визначаються накресленням.
У комп'ютерній типографіці слово "шрифт" часто вживається як синонім терміну "гарнітура".
Накреслення — це параметр шрифту в гарнітурі. Воно однозначно визначає вид шрифту. Найбільш розповсюджені накреслення — Bold (Напівжирний) і Italic (Курсив). Основне накреслення гарнітури часто називають Normal (Звичайний). Накреслення містить у собі різні характеристики.
Пропорційність — відносна ширина знаків шрифту. Гарнітура може включати звичайне, широке, вузьке накреслення (condensed) (рисунок 3.3). Зустрічається й більш тонкий розподіл шрифтів за пропорційністю.
Насиченість — відносна товщина штрихів символів. Чим більш насичений шрифт, тим темніше буде виглядати текст ним набраний. Накреслення можуть бути світлими, напівжирними, жирними, звичайними.
Нахил. Якщо шрифт не має нахилу, він називається прямим. Похилий шрифт утворюється нахилом символів звичайного накреслення (рисунок 3.5).
Рисунок 3.3 – Пропорційність шрифтів |
Рисунок 3.4 - Прямий і похилий шрифт |
Курсив — особливе накреслення, характерне для шрифтів із зарубками. Літери в курсивному накресленні мають подібність із прямими за стилем, але рисунок їх зовсім інший, і нагадує рукописний шрифт (рисунок 3.5).
Lorem Ipsum
Lorem Ipsum
Рисунок. 3.5 - Прямий шрифт і курсив
До накреслення можна умовно віднести зміну регістра символів (рисунок 3.6). Так, у режимі "усі великі" (All Caps) малі літери тексту також набираються великими. Вид і обсяг тексту при цьому дуже сильно змінюється. Капітель — це особлива зміна регістра тексту, при якому великі букви не змінюють вигляд, а всі маленькі замінюються великими зменшеного кегля. Набір капітеллю застосовується для заголовків, колонтитулів і текстових виділень.
Lorem Ipsum
Lorem Ipsum
Lorem Ipsum
Рисунок 3.6 - Звичайний регістр, великі й капітель
В епоху докомп’ютерного набору гарнітурою називали групу шрифтів різних накреслень і кеглів (розмірів). Терміном "шрифт" позначався набір символів (літер) даної гарнітури, накреслення і кегля. Оскільки тепер кегль шрифту можна легко і плавно змінювати, у поняття шрифту кегль не входить. У наш час поняття гарнітури і шрифту зближаються. У багатьох випадках — це синоніми. Однак перше поняття все-таки ширше.
3.3 Класифікації гарнітур і шрифтів
Як і будь-які інші твори мистецтва, гарнітури й шрифти, що до них входять, неможливо строго класифікувати. Так, гарнітури можна розділити за формою символів на рубані, із зарубками, рукописні, декоративні й символьні (Таблиця 3.1).
Корисною є класифікація щодо застосування. Вона поділяє саме шрифти — до складу гарнітури можуть входити жирні, похилі шрифти і шрифти з особливими накресленнями, а вони за цією класифікацією попадають у різні групи.
Таблиця 3.1 - Приклади шрифтів (класифікація за формою символів)
Рублені (Sens Serif) |
Із засічками (Serif) |
Декоративні |
Символьні (Symbol) |
Arial |
Times New Roman |
MonotypeCorsiva |
|
Estrangelo Edessa |
Garamond |
Comic Sans MS |
|
Verdana |
High Tower Text |
MS Mincho |
|
Lucida Console |
Georgia |
|
Шрифти умовно можна поділити на наборні, великі і акцидентні. Перші застосовуються для набору великих обсягів тексту — книг, статей і ін. Вони мають тонкі штрихи, простий рисунок і зарубки. Зарубки відтіняють силует літери, роблячи шрифт більш доступним для читання. Сторінка, надрукована таким шрифтом, легко читається, навіть якщо розмір символів дуже малий.
Великі шрифти мають більш товсті штрихи. Вони можуть мати або не мати зарубок і добре виглядають, якщо розмір літери досить великий. Декоративні шрифти мають довільний рисунок символів, застосовуються тільки для коротких заголовків, які можна розглядати скоріше як елементи дизайну.
Крім того, є ще символьні шрифти. Вони замість літер містять різні символи, рисунки тощо і застосовуються, зрозуміло, не для набору тексту, а для створення графічних об'єктів, формул, креслень і т.п. Багато шрифтів, у тому числі і розповсюджені, не можна віднести до жодного з типів. Є шрифти універсальні, такі як "Гельветика", вони застосовуються як у великому кеглі (заголовки), так і в дрібному (набір).
Що стосується зміни ширини літер існують два основних типи шрифтів: пропорційні та моноширинні шрифти.
Пропорційний шрифт (proportional font) складається із символів, які займають рівно стільки місця, скільки їм необхідно для формування слова або рядка тексту. Більшість текстів відображаються пропорційним шрифтом, наприклад, Times (Рисунок 3.7).
У випадку моноширинного шрифту (monospaced font), (також називається непропорційним шрифтом або шрифтом із фіксованою шириною) кожний символ займає в точності однаковий простір, незалежно від фактичної довжини слова або рядка. Web-браузери також підтримують єдиний моноширинний шрифт, звичайно ним є Courier (Рисунок 3.7).
WRI |
Пропорційний шрифт (Times) |
|
- Моноширинний шрифт (Courier) |
Рисунок 3.7 – Пропорційний та моноширинний шрифти.
Моноширинні шрифти на Web-сторінках доцільно використовувати лише для відображення комп'ютерного коду, деяких технічних даних або для того, щоб надавати особливого значення окремим словам або фразам.
