38.Поясніть у чому полягає сутність ефекту фінансового важеля

Різниця між рентабельністю власного капіталу і рентабельністю інвестиційного капіталу після виплати податків (УК(1-КН)) одержується за рахунок ефекту фінансового важеля (ЕФВ), який розраховується за формулою:

Ефект фінансового важеля показує, на скільки процентів збільшується рентабельність власного капіталу в результаті залучення позичених коштів в оборот підприємства. Він виникає в тих випадках, коли економічна рентабельність вище кредитного проценту.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

Різниці між рентабельністю інвестиційного капіталу після виплати податків;

Ставки процента за кредити, тобто відношення ПК/ВК.

Позитивний ефект фінансового важеля виникає, коли ІК(1-Кн)-СП>0.

Наприклад, рентабельність інвестованого капіталу після виплати податків становить 15%, тоді як ставка за кредитні ресурси — 10%. Різниця між вартістю позиченого і розміщеного капіталу дозволить збільшити рентабельність власного капіталу.

В таких випадках вигідно збільшувати плече фінансового важеля, тобто частку позиченого капіталу.

Коли виникає ситуація, що ІК (1 – КН) – СП < 0, то це означає, що на підприємстві — негативний ефект фінансового важеля, що свідчить про зменшення власного капіталу.

39. Охарактеризуйте аналіз рентабельності підприємства.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони характеризують доходність підприємства з різних позицій і групуються згідно з інтересами учасників економічного процесу та ринкового обміну.

Показники рентабельності є важливими для характеристики складових формування прибутку і доходів підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами.

На підприємствах розглядаються і аналізуються такі показники рентабельності:

1. Загальна рентабельність виробництва (рентабельність фондів).

2. Рентабельність товарної продукції.

3. Рентабельність реалізованої продукції (рентабельність продажів).

4. Рентабельність одиниці продукції.

Основним джерелом інформації щодо оцінки рентабельності роботи суб'єктів господарювання є форми 1 та 2 фінансової звітності підприємства.

Показники рентабельності можна розрахувати, використовуючи такі формули:

40. Охарактеризуйте формування раціональної структури джерел коштів підприємства.

Структура джерел формування обігових коштів є такою:

– власні джерела;

– позикові джерела,

– залучені джерела коштів.

Власні джерела. Мінімальна потреба в обігових коштах покривається за рахунок таких власних джерел як статутний капітал, нерозподілений прибуток підприємства (тобто прибуток, який залишається в розпорядження підприємства), цільове фінансування та цільові надходження, надходження від емісії цінних паперів.

Позикові джерела. Формувати обігові кошти лише за рахунок власних джерел економічно не доцільно, так як це знижує можливості підприємства щодо фінансування власних витрат і крім того позбавляє можливості підприємство отримувати додатковий прибуток за рахунку використання позикових коштів. Джерелами позикових коштів є банківські кредити, як короткострокові та к довгострокові, які зазвичай використовуються на придбання основних та поточних активів, на сезонні потреби підприємства.

Але залучення кредитів потребує додаткових витрат підприємства по обслуговуванню цих боргових зобов’язань. До тих пір, поки розмір прибутку, забезпеченого використанням кредитів покриває витрати, пов’язані з його обслуговуванням, доти підприємство залишається економічно стабільним. Тобто для підприємства є важливим забезпечити раціональне співвідношення позикових та власних коштів.

На практиці визначається коефіцієнт співвідношення позикових та власних кошті, який розраховується за формулою:

Kc = ПК / ВК

, де: Кc – коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів;

ПК – позикові кошти;

ВК – власні кошти.

Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.

Залучені кошти. До залучених коштів належать кошти інших суб’єктів господарювання: отримання комерційного кредиту – відстрочка платежу найчастіше оформлена у вигляді векселя, іншого боргового зобов’язання, товарного кредиту, авансового платежу. Позаплановим джерелом формування залучених коштів є кредиторська заборгованість, яка виникає в наслідок недостачі власних обігових коштів – короткострокові зобов’язання підприємств перед бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк.

Раціональне формування обігових коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, особливо за умов фінансової кризи.

Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштівхарактеризує структуру фінансових ресурсів підприємства. Розраховується як частка від розподілу суми позикових коштів на суму власного капіталу. Максимально припустиме значення цього показника становить 1 (що припускає рівність позикових і власних коштів).