50. Проілюструйте класифікацію витрат підприємства та методик диференціації.

Поняття витрат підприємства відрізняється в залежності від їх економічного значення. Чіткий розподіл витрат в залежності від їх ролі в процесі виробництва має важливе значення в процесі підприємницької діяльності. Відповідно до цього розподілу на всіх рівнях управління здійснюється групування витрат, формується собівартість продукції, визначаються джерела фінансування. За виробничим признаком витрати підприємства розподіляються на такі види:

• витрати на виробництво та реалізацію продукції, що складають її собівартість. Це поточні витрати, що покриваються за рахунок виручки від реалізації продукції;

• витрати на розширення та оновлення виробництва. Як правило, це одиничні великі капіталовкладення під нову або модернізовану продукцію. Витрати складаються з капітальних вкладень в основні фонди, приросту нормативу оборотних засобів, витрат на формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Ці витрати мають особливі джерела фінансування: амортизаційний фонд, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо;

• витрати на соціокультурні, житлово-побутові та інші аналогічні потреби. Вони прямо не пов’язані з виробництвом та фінансуються зі спеціальних фондів, що формуються в основному із розподіленого прибутку.

В основі групування витрат підприємства лежать такі ознаки:

Ступінь однорідності витрат:

• одноелементні (прості) – сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічний зміст;

• комплексні (непрямі) – різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат; сюди включають загально виробничі та адміністративні витрати, втрати від браку тощо.

Спосіб віднесення на окремі види продукції:

• прямі (безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю);

• непрямі (пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть біти прямо віднесені на той чи інший вид продукції; до них належать заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, утримання і експлуатацію основних фондів тощо).

Зв’язок з обсягом виробництва:

• постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління);

• змінні (загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на: пропорційні – змінюються пропорційно до зміни обсягу виробництва – сировина, матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата; непропорційні – поділяються на прогресуючі та дегресуючі).

Диференціація витрат — це не що інше, як поділ витрат.Найважливіше значення в контролінгу набуває поділ витратзалежно від зміни обсягу виробництва на постійні та змінні.Такий поділ витрат дає змогу вирішити завдання збільшенняобсягу виробництва продукції чи надання послуг і прироступрибутку за рахунок відносного (в розрахунку на одиницюпродукції) зниження тих або інших витрат, а також дозволяєнаочно бачити їх окупність.

Характер руху сукупних витрат і витрат на одиницю продукціїу відповідь на зміну обсягу випуску продукції може бути різний.Ігнорування особливостей поведінки витрат може мати негативнінаслідки для бізнесу. Поведінку змінних і постійних витрат призміні обсягу виробництва наведено у табл. 5.6.

Таблиця 5.6

ПОВЕДІНКА ЗМІННИХ І ПОСТІЙНИХ ВИТРАТПРИ ЗМІНІ ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА

Обсяг виро-бництва	Змінні витрати		Постійні витрати
	сукупні	на одиницюпродукції	сукупні	на одиницю про-дукції
Зростає	Збільшуються	Незмінні	Незмінні	Зменшуються
Знижується	Зменшуються	Незмінні	Незмінні	Збільшуються

Існують три основні методи диференціації витрат:

• графічний (статистичний) метод;

• метод найбільших і найменших витрат;

• метод найменших квадратів.