5. Перерахуйте критерії прийняття фінансових рішень з управління оборотними активами.
Основною метою управління оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями є забезпечення необхідного обсягу виробництва обіговими коштами з урахуванням залучення іноземних і оптимального використання, найвигідніших в організацію джерел коштів.
З цього випливають такі:
· перетворення поточних фінансових потреб у негативну величину;
· прискорення оборотності оборотних засобів;
· вибір найбільш гідного в організацію типу політики комплексного оперативно керувати оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями, т. е. «працюючим капіталом».
Управління оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями можна звести:
· до визначення поточних фінансових потреб організації та чистого обігового капіталу (власних оборотних засобів);
· вибору та її реалізації шляхів прискорення оборотності оборотних засобів;
· вибору шляхів задоволення поточних фінансових потреб;
· вибору політики комплексного оперативно керувати оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями;
· визначенню критеріїв прийняття фінансових рішень щодо управлінню оборотним капіталом;
· управлінню основними елементами оборотних активів.
Серед перших і важливих питань оперативно керувати оборотними активами є розрахунок чистого обігового капіталу. Чистий оборотний капітал, який ще називають працюючим, робочим капіталом чи власними обіговими коштами, може визначатися з успіхом за балансом двома шляхами: «знизу» і «згори».
«Знизу» чистий оборотний капітал окреслюється різниця оборотних активів та проведення короткострокових зобов'язань. При визначенні «згори» він окреслюється різниця суми власні кошти (капітал та резерви) і частка довгострокових зобов'язань тавнеоборотних активів. У цьому, як неважко перевірити, величина чистого обігового капіталу під час розрахунків двома шляхами виходить однаковою.
Якщо недостатньо джерел на формування необхідних організації оборотних активів, організація має позичає спочатку з допомогою кредиторську заборгованість, потім з допомогою короткострокових кредитів.
Після визначення чистого обігового капіталу необхідно провести поняття поточних фінансових потреб. Найбільш правильним представляється визначення поточних фінансових потреб як непокритою різними джерелами формування частини чистих оборотних активів, що зумовлює необхідності залучення короткострокового кредиту. Виходячи з цього поточні фінансові потреби (>ТФП) можуть визначатися як різниця:
· між оборотними активами (без коштів) та внутрішньої кредиторської заборгованістю;
· між засобами, вкладеними в запаси, плюс дебіторська заборгованість та кредиторської заборгованістю.
6. Яким чином відбувається визначення теперішньої вартості грошей у фінансових розрахунках
Однією із форм визначення часової вартості грошових потоків на противагу компаундуванню є дисконтування (англ. — discounting).
Дисконтування є фінансово-математичною моделлю визначення поточної (теперішньої) вартості грошових потоків, надходження яких, як очікується, матиме місце у майбутньому протягом певного планового періоду. Теперішня вартість майбутніх грошових потоків визначається шляхом приведення — дисконтування на величину процента, який міг би бути заробленим у випадку, коли б грошові кошти були доступні для їх використання на момент оцінювання. Отже, теперішня вартість майбутнього грошового потоку дорівнює абсолютній величині грошових коштів, інвестування якої на прийнятих для дисконтування умовах через визначений проміжок часу дало б вартість, еквівалентну вартості майбутнього грошового потоку, що аналізується. Такий підхід дає можливість фінансовому менеджеру, так само, як і у разі компаундування, отримати зіставні абсолютні величини вартості грошей для прийняття адекватних управлінських рішень щодо інвестування.
Практичне застосування дисконтування для визначення приведеної теперішньої вартості грошових потоків вимагає відповідної фінансово-математичної формалізації моделі дисконтування — визначення абсолютної величини дисконту. Залежно від потреб аналізу грошових потоків та зміни їх вартості у часі можуть використовуватися такі моделі дисконтування:
просте дисконтування;
дисконтування ануїтетів (відстроченої або авансової ренти).
Під простим дисконтуванням (single discounting) розуміється фінансово-математична модель розрахунку приведеної вартості майбутнього грошового потоку, отримання якого, як очікується, відбудеться одноразово через чітко визначений період. Результатом простого дисконтування є приведена теперішня вартість (present value або PV) окремого майбутнього грошового потоку.
Процеси компаундування і дисконтування тісно взаємозв’язані один з одним. Визначення поточної вартості (дисконтування) є прямою протилежністю компаундуванню. Таким чином, якщо нам відомий показник майбутньої вартості грошей (FV), то за допомогою дисконтування ми можемо розрахувати їх теперішню вартість (PV).
Оскільки оцінка майбутньої вартості грошових потоків із використанням простого процента відповідає формулі (4.2)
,
то дисконтування майбутніх грошових потоків із використанням простого процента відповідає такій формулі:
,
(4.12)
де PV — приведена теперішня вартість мабутнього грошового потоку;
FV — абсолютна величина майбутнього грошового потоку;
n — кількість інтервалів у плановому періоді;
i — ставка дисконтування (виражена десятковим дробом).
Оскільки майбутня вартість наявних грошових коштів у разі використання складного процента визначається за формулою (4.3):
то приведена теперішня вартість майбутніх грошових потоків при використанні складного процента визначається за такою формулою:
.
(4.13)
Можна визначити теперішню вартість майбутнього грошового потоку із використанням фінансової таблиці А-3, яка містить абсолютне значення ставки дисконтування, виходячи із рівня процентної ставки та кількості інтервалів у плановому періоді.
Частина рівняння (4.13), взята в дужки, називається фактором процента поточної вартості PVIF.
Таким чином, якщо
,
то формула (4.13) матиме вигляд:
,
(4.14),
де PVIFi,n — абсолютне значення ставки дисконтування;
i — процентна ставка;
n — кількість інтервалів у плановому періоді.