Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vstup.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
729 Кб
Скачать
☆

9. Розкрийте сутність фінансового менеджменту, як форми підприємництва.

Фінансовий менеджмент як форма підприємницької діяльності означає, що управління фінансовою діяльністю не може бути чисто бюрократичним, адміністративним процесом. Управління - це творча діяльність, яка активно реагує на зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі. Фінансовий менеджмент, як форма підприємництва, передбачає використання наукових основ планування і управління, фінансового аналізу, інновацій.

Як форма підприємництва фінансовий менеджмент може бути відокремлений у самостійний вид діяльності, який здійснюють як професійні менеджери, так і фінансові інститут (компанії).

Сутність фінансового менеджменту як форми підприємництва можна зобразити таким чином:

Гроші Послуги фінансового менеджера Гроші

Схема 1.1. Фінансовий менеджмент як форма підприємництва.

Сферою застосування фінансового менеджменту є фінансовий ринок. На фінансовому ринку виявляються економічні відносини між продавцями і покупцями фінансових (грошових) ресурсів та інвестиційних цінностей.

Фінансовий ринок складається із ринків:

  • валютного;

  • цінних паперів;

  • позичкових капіталів;

  • золота.

Функціонування фінансового ринку створює основу для підприємницької діяльності в управлінні фінансовими ресурсами і фінансовими відносинами. Ефективність застосування фінансового менеджменту досягається тільки у комплексному взаємозв’язку з функціонуванням, діями методів і важелів фінансового механізму.

10. Поясніть яким чином проводиться поглиблений аналіз власних оборотних коштів і поточних фінансових потреб.

Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк).

Робочий капітал (Рк) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто, робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

Збільшення робочого капіталу може говорити про ріст фінансової стійкості компанії.

Для визначення причин зміни величини робочого капіталу необхідно провести поглиблений аналіз поточних активів і зобов'язань.

 Платоспроможність підприємства визначається передусім величиною і маневреністю його робочого капіталу. Як нестача робочого капіталу, так і його надлишок може бути негативною ознакою. Оптимальний розмір Рк залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку тощо.

Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал, то це свідчить, що підприємство використовує частину довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює нецільове їх використання.

При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це відбулося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.

Маневреність робочого капіталу (Мк) характеризує частку запасів у його загальній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу.

Іммобілізація оборотних активів – використання оборотних активів для операцій, пов’язаних з фінансуванням необоротних активів.

Джерела фінансування оборотних активів

Джерелами фінансування оборотних активів можуть бути:

  • власний капітал;

  • довгостроковий позиковий капітал;

  • короткостроковий позиковий капітал;

  • товарний кредит;

  • поточна кредиторська заборгованість.

 

Ефективне управління джерелами фінансування оборотних активів полягає у оптимізації складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного капіталу і достатньої фінансової стійкості підприємства.

Політика фінансування оборотних активів підприємства передбачає:

·диференціацію складу оборотних активів з позиції особливостей їх формування;

·формування принципів фінансування окремих груп оборотних активів;

·визначення джерел фінансування окремих груп оборотних активів.

Диференціація складу оборотних активів передбачає виділення двох основних груп активів:

1)постійну потребу в оборотних активах, яка є незмінною частиною їх обсягу (мінімальна сума оборотних активів у даному періоді);

2)змінну або сезонну потребу у оборотних активах. 

Існує три принципові підходи до фінансування оборотних активів:

·консервативний (коли за рахунок короткострокового позикового капіталу фінансується лише половина змінної частини оборотних активів);

·помірний або компромісний (коли за короткострокового позикового капіталу фінансується вся змінна частина оборотних активів);

·агресивний (коли за короткострокового позикового капіталу фінансується весь обсягоборотних активів або значна їх частина).

При визначенні джерел фінансування окремих груп фінансових активів підприємство визначається за рахунок яких джерел (власний капітал, довгостроковий позиковий капітал, короткостроковий позиковий капітал, товарний кредит і поточна кредиторська заборгованість) воно буде фінансувати кожну з цих груп оборотних активів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]