3. Масові невдачі змусили народників у 1877_1878 рр. Перейти до

боротьби за політичну свободу шляхом терору. Початок політичного

терору поклав постріл В. Засулич у петербурзького градоначальника

Трепова 24 січня 1878 р. (у відповідь за покарання різками політичного

в’язня О. Ємельянова). В Україні також відбулися теракти. Було вбито

жандармського поручика барона Гейкіна в Києві; харківського губерна_

тора князя Куропаткіна – за жорстоке поводження з політичними

в’язнями. Однак, терор був приречений на невдачу. Громадськість не

прийняла їхніх дій. Протягом 1878_1879 рр. поліція розгромила найбільші

групи. Багатьох засудили до каторги, а керівників – І. Більчанського, Д.

Лизогуба й ін. (всього 14) присудили до страти.

Рух радикалівBдемократів (народників) у 1879B1889 рр. Незважаючи на

репресії, радикально настроєні народники намагалися активізувати зброй_

ну боротьбу за політичні свободи. У 1879 р. «Земля і воля» розпалася на

«Народну волю» (радикальна течія) та «Чорний переділ» (поміркована

течія). Своїм головним завданням народовольці вважали повалення

самодержавства і передачу влади народові. Передовий загін нападав на

уряд, даючи цим сигнал до загального народного повстання. Терор

розглядався як важливий, але допоміжний засіб. Після перемоги плану_

валися широкі демократичні перетворення (загальне виборче право,

постійне народне представництво, політичні свободи, широке місцеве

самоврядування). Землю та заводи планувалося передати в народну

191

власність. Економічною й адміністративною одиницею вважалася гро_

мада. Перші народовольчі організації в Україні з’явилися восени

1879 Р. (в Харкові – і. Глушкова, у Києві – в. Бичкова, в Одесі – м. Три_

гони). Після вбивства народниками 1 березня 1881 р. Олександра II

царат розгромив виконавчий комітет «Народної волі». Вціліла лише

В. Фігнер, яка з квітня 1881 р. розгорнула активну роботу в Одесі

(створила друкарню, жіночий гурток, організувала напад на військового

прокурора генерал_майора Стрельникова). Виникли групи в Києві, Хар_

кові. Після арешту Фігнер у 1883 р. підпілля було обезголовлено.

У січні_лютому 1884 р. у Парижі проходив з’їзд народовольців, який

розглянув питання відродження «Народної волі». В Україні починають

діяти народовольчі групи в Харкові, Одесі, Києві, Сімферополі, Лугансь_

ку. У вересні 1885 р. у Катеринославі пройшов з’їзд народовольців,

почала виходити газета «Библиотека «Народной воли».

Паралельно діяли чорнопередільці. До Центрального Петербурзького

гуртка входили Г. Плеханов, Л. Дейч, В. Засулич. Після від’їзду їх за

кордон і арештів у січні 1880 р. у Петербурзі виникає новий гурток, що

проголосив себе центром партії «Соціалістів_федералістів». Гасло «Зем_

ля і воля» залишилось бойовим девізом чорнопередільців. Після рево_

люції в країні мав утвердитися федеративний принцип, федерація гро_

мад. Земля, заводи належать народу. Народи одержують автономію, або

незалежність. «Чорний переділ» мав вплив в Україні на радикальну

молодь. Його послідовники діяли в Україні й у середині 80_х років.

Отже, народницький рух, здійснивши еволюцію від ідеалізації се_

лянської громади й народу до терористичних форм боротьби, що також

виявили свою політичну неспроможність, до 80_х років майже зникає як

політичне явище. Колишні народники приєднуються до інших суспіль_

но_політичних течій: лібералізму чи марксизму.

Нові терміни і поняття

Терор (з лат. terror – страх) – система і методи насильницької боротьби

революційних елементів з представниками влади чи панівної групи.

192