3 Грудня 1917 р. Раднарком рсфрр проголосив «Маніфест до українсь_

кого народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради». В

ультиматумі визнавалась УНР, але не визнавалась Центральна Рада.

Більшовики вимагали припинити формування української армії, не

пропускати на Дон козачі частини на допомогу генералу Каледіну, а

також не роззброювати червоногвардійців.

В Україні все більше завойовували авторитет Ради робітничих і

солдатських депутатів, через які владу хотіли захопити більшовики.

4 Грудня в Києві було скликано і Всеукраїнський з’їзд Рад, але більшість

делегатів підтримала не більшовиків, а Центральну Раду. Враховуючи це,

більшовицька фракція на чолі з В.Затонським переїхала до Харкова, де

об’єдналась з делегатами з’їзду Рад Донецького і Криворізького ба_

сейнів.11_12 грудня 1917 р. на з’їзді було проголошено створення Украї_

нської Радянської Республіки. Було обрано Всеукраїнський Централь_

ний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) – найвищий державний орган влади

на чолі з лівим соціал_демократом Ю.Медведєвим. ВУЦВК 17 грудня

сформував перший український радянський уряд – Народний секрета_

ріат на чолі з М.Скрипником. Центральна Рада була оголошена ворожою

інтересам українського народу, її закони – скасовано. Перше встанов_

лення радянської влади в Україні відбулося.

Наприкінці 1917 – на початку 1918 pp. радянська влада була встанов_

лена на Лівобережжі, частині Правобережжя, в Криму. Органи влади

Тимчасового уряду і Центральної Ради ліквідовувалися, влада на місцях

переходила до ревкомів. Наприкінці грудня 1917 р. розпочався наступ

більшовицьких військ під командуванням В.Антонова_Овсієнко і М.Му_

равйова. Центральна Рада спробувала врятувати становище. 11 січня

1918 Р. Було проголошено IV Універсал, в якому унр визнавалась

незалежною державою. Українське суспільство фактично було розколоте

на два табори, подальші події набули характеру громадянської війни.

Слід хоча б згадати 500 студентів, яких Центральна Рада кинула захищати

станцію Крути від радянських військ. Більшість студентів загинуло. 300

245

киян_робітників загинули під час повстання проти Центральної Ради на

заводі «Арсенал».

26 Січня 1918 р. Радянські війська захопили Київ. У цій ситуації

Центральна Рада сподівалася на допомогу країн Четверного союзу. 9

лютого цього ж року делегація УНР, яку достатньо вороже зустріла

делегація більшовицької Росії, у Брест_Литовську підписала мирну угоду

з Німеччиною і Австро_Угорщиною. Зазначені держави визнали неза_

лежність УНР та зобов’язалися надати допомогу Центральній Раді в

боротьбі з радянськими військами. Радянська Росія відповідно до дого_

вору визнала незалежність УНР. 7 березня в Київ повернувся уряд УНР.

Протягом лютого_квітня 1918 р. радянські війська залишили Україну.

Замість них територія України була зайнята Німеччиною і Австро_

Угорщиною. Нові союзники грубо втручалися у внутрішні справи Ук_

раїни. Центральна Рада не контролювала ситуацію в країні, компроме_

тувала себе в очах суспільства співробітництвом з окупантами.

У листопаді 1918 р. створено другий Український радянський уряд.

Радянська Росія продовжувала боротьбу за встановлення радянської

влади в Україні. У лютому_серпні 1919 р. на українській землі вдруге

встановлено радянську владу. На III Всеукраїнському з’їзді Рад

(6_10 березня 1919 р.) з прийняттям першої Конституції оформилася

радянська форма державності – Українська Соціалістична Радянська

Республіга. Український уряд на той час іменувався на більшовицький

російський зразок – «Рада Народних Комісарів УСРР».

В ході громадянської війни більшовики запровадили політику «воє_

нного комунізму». В основі цієї політики знаходився насильницький

злам економічної системи, яка грунтувалася на товарно_грошових відно_

синах. Радянське керівництво вважало, що майбутнє суспільство може

бути побудоване на основі товарообміну, без посередництва грошей. До

основних напрямків «воєнного комунізму» фахівці відносять: націона_

лізацію промисловості, фінансів, транспорту, системи зв’язку; ліквіда_

цію великих поміщицьких, державних і церковних господарств (замість

них утворювалися радгоспи, комуни, артілі); встановлення державної

монополії на найважливіші продовольчі товари, введення трудової по_

винності. На всій Україні вводилася продовольча розкладка. Відповідно до

неї, все зерно, крім необхідного мінімуму, селяни повинні були здавати

державі за встановленими цією ж державою цінами. Демократичні права

обмежувалися, створювалися надзвичайні органи влади, встановлювала_

ся диктатура більшовицької партії. Запровадження політики «воєнного

комунізму» супроводжувалося різким звуженням суверенітету України.

«Воєнний комунізм» був викликаний насамперед складними воєнно_

політичними і соціально_економічними обставинами громадянської

війни. На думку більшовицьких вождів, ця політика мала прискорити

світову пролетарську революцію.

246

Запровадивши політику «воєнного комунізму» в Україні, більшовики

розпалили проти себе повстанську війну українського села. Невдоволен_

ня селянства політикою більшовиків тільки поширювало соціальну базу

антирадянських сил. Важливо відзначити, що повстанський рух діяв не

в союзі з Директорією УНР, тому що остання не розв’язала аграрне

питання. Селянсько_повстанський рух особливо проявився влітку і во_

сени 1919 р., його удари відчули як «червоні», так і «білі». Найбільш

відомими ватажками повстанських загонів були отамани Махно, Зеле_

ний, Григор’єв.

Після розгрому армії колишнього царського генерала А.Денікіна, на

початку 1920 р. в українській землі було втретє встановлено радянську

владу. В середині лютого 1920 р. уся територія УНР, крім Волині і

Західного Поділля (перебували під польською владою), опинилася під

контролем більшовиків. У квітні цього ж року С.Петлюра підписав

Варшавський договір з Польщею про спільну боротьбу проти більшо_

виків. Спочатку (квітень_травень 1920 р.) наступ польсько_українських

військ відбувався успішно, але поступово Червона Армія вирівняла

становище. У листопаді 1920 р. армія УНР перейшла р. Збруч. 18 березня