Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
navchalny_posibnik_z_pidgotovki_2.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
640 Кб
Скачать
☆

1. Невирішеність аграрного питання (безземелля селян, збере_

ження поміщицького землеволодіння, більшість землі належить

поміщикам, у тому числі дрібним та середнім, які не були спроможні

організувати інтенсивне господарювання; велике соціальне розша_

рування серед селян – зростання селянського руху);

2. Тяжке становище робітничого класу:

а) закон 1897 р. встановлював норму праці на 11,5 годин для

чоловіків та 8 годин для жінок та підлітків;

б) заробітна платня низька, часто видавалася продуктами;

в) антисанітарні умови, у яких мешкали робітники у заводських

будинках;

г) відсутність охорони праці;

д) високий рівень безробіття, який особливо збільшився на по_

чатку ХХ ст. у зв’язку з загальноекономічною кризою тощо –

сприятливе підгрунтя для поширення соціалістичних ідей;

3. Панування самодержавства, відсутність представницьких

органів влади, відсутність демократичних прав та свобод;

4. Національний гніт.

202

Передумови революції:

_ поразка у російсько_японській війні 1904_1905 рр.;

_ поширення соціалістичних ідей, створення політичних партій

соціалістичного спрямування (1898 р. – РСДРП, УСДРП (з 1905 р.,

до цього – це РУП));

_ наявність революціонізованого робітничого класу;

_ активізація селянського руху;

_ активізація загальнодемократичного руху.

Характер революції:

буржуазно_демократичний, оскільки ставила завдання буржуазно_

демократичного перетворення країни – знищення самодержавства

й встановлення демократичної республіки, ліквідація станового ладу

й поміщицького землеволодіння, введення основних демократичних

свобод, рівність усіх перед законом, встановлення 8_годинного ро_

бочого дня, створення профспілок, досягнення рівноправності на_

родів Росії.

Революція 1905 року не мала того героїчного пафосу, який пізніше

приписала радянська історіографія як нібито «генеральної репетиції

революції 1917 р.». Насправді вона була більше стихійним вибухом

невдоволення мас, аніж результатом свідомої дії опозиційних по_

літичних сил. Більшість з них – включно з соціал_демократами і

соціалістами_революціонерами – внаслідок поліцейських репресій та

внутрішньопартійних чвар були надто слабкими, щоб претендувати

на роль лідера революції. Впродовж весни і літа вони не встигали

за розвитком подій. Лише під осінь 1905 року їм вдалося об’єднати

ворогуючі фракції, збільшити кількість своїх членів й очолити рево_

люційну хвилю. Але на той час царський уряд встиг уже поправитися

від первісного шоку і перейшов до контрнаступу.

У своєму розвитку революція проходить 3 етапи:

1 Етап – етап підйому – січень_жовтень 1905 р.;

2 Етап – етап кульмінації – жовтень – грудень 1905 р.;

3 Етап – етап спаду – січень 1906 р. – червень 1907 р.

У ході революції 1905_1907 рр. з’явилися нові суспільно_політичні

явища та тенденції: переплетення та взаємовплив робітничого, се_

лянського та національно_визвольного рухів; виникнення крупно_

масштабних народних виступів, фіксація у свідомості народних мас

ефективності та результативності колективного натиску на самодер_

жавство; посилення настроїв нестабільності та хитань у селянстві та

армії; суттєве розширення внаслідок проголошення царського мані_

203

фесту рамок легальної політичної та культурної діяльності, помітне

її пожвавлення та урізноманітнення; активізація процесу масової

самоорганізації суспільства; поява в опозиційних сил легального

офіційного каналу впливу на владу – думської трибуни.

Нові терміни і поняття

Броненосець «Потьомкін» (рос. «Князь Потёмкин$Таврический») – панцер_

ник Російського Чорноморського флоту. Названий на честь Григорія По_

тьомкіна. Відомий тим, що на ньому в 1905 році відбулося перше в історії

Російського флоту збройне повстання моряків. За часів УНР носив назву

«Борець за свободу», входив до Українського військово_морського флоту.

Російська соціал$демократична робоча партія (РСДРП) – соціал_демок_

ратична партія, яку було засновано у Мінську в 1898 р. Стояла на маркси_

стських позиціях. Створення було завершено на II з’їзді 1903 р. в Брюсселі_

Лондоні, коли відбувся розкол на більшовиків і меншовиків із_за слова

«сприяння» в 1 параграфі Статуту. Внаслідок голосування було прийнято

формулювання параграфа статуту Мартова Ю. Прибічники Леніна В. отри_

мали більшість при обранні керівних органів партії – ЦК, але не в редакцію

газети «Іскра». З цього часу прибічників Леніна почали називати більшо_

виками, а прибічників Мартова меншовиками. РСДРП об’єднала такі со_

ціал_демократичні організації, як «Звільнення праці», «Союз боротьби за

звільнення робочого класу», Бунд тощо. Програма_максимум мала за мету

соціалістичну революцію й встановлення диктатури пролетаріату з метою

перемоги комунізму у всесвітньому масштабі.

Дума – Державна дума Російської імперії – законодавчий заклад Ро_

сійської імперії. Дума була нижнього палатою парламенту, верхньою пала_

тою була Державна Рада Російської імперії. Всього було 4 скликання

Державної думи.

204