2. Роль страхових посередників у розвитку страхового ринку

Більшість потенційних страхувальників, як правило, погано орієнтуються в ситуації на страховому ринку, а тому потребують досвідченого консультанта, якому можна довіритись. Саме такими фахівцями і є страхові посередники - страхові агенти та страхові брокери.

Діяльність страхових агентів і страхових брокерів є подібною, але вони мають різний юридичний статус.

   Страховий агент є уповноваженою особою страховика, продає поліси та репрезентує його інтереси. (Найбільша мережа в Україні за чисельністю страхових агентів – близько 10 тис. – у НАСК «Оранта»). Страхові агенти (обов’язкової реєстрації немає) – юридичні особи, для яких посередницька діяльність на страховому ринку є винятковим видом діяльності (страхові агентства); інші юридичні особи, що поєднують посе­редницьку діяльність з іншими видами підприємництва; громадяни-підпри­ємці, що працюють на основі агентської угоди; фізичні особи, що працюють за контрактом; страхові компанії, що мають агентські угоди з іноземними страховиками; спеціалізовані об’єднання страховиків.

Страховий брокер є у більшості випадків уповноваженою особою страхувальника (згідно з письмовим або усним узгодженням), як його представник чи консультант. Клієнт доручає брокеру здійснювати усі необхідні дії щодо розміщення ризиків у страховій організації. Страхові брокери (підлягають обов’язковій державній реєстрації) – юри­дичні особи, громадяни-підприємці, представництва іноземних страхо­вих брокерів, офіційно зареєстровані в державному реєстрі страхових бро­керів України.

Під термінами «страховий агент» і «страховий брокер» розуміють не тільки фізичну особу, а й страхові агентства, які є структурним підрозділом страхової компанії з певною кількістю агентів, та брокерські контори з найманим персоналом. Хоч основним спільним завданням страхових агентів і страхових брокерів є сприяння продажу страхових послуг, їм притаманні свої, специфічні функції.

Функції посередників

Страховий агент або страховий брокер допомагає страховику уникнути складних переговорів зі страхувальником, який у більшості випадків не ознайомлений з елементарними поняттями страхової справи та не готовий безпосередньо вести переговори зі страховиком.

3.Об’єднання страховиків та їх функції

Велика кількість проблем, що існують у страхуванні, не завжди може бути вирішена окремими страховиками. Для координації діяльності, захисту інтересів своїх членів і здійснення спільних програм створюють об’єднання страховиків.

Найбільшим із них є Ліга страхових організацій України (ЛСОУ), створена на добровільних засадах з метою формування розвиненого страхового ринку, всебічного сприяння розвитку та постійному вдосконаленню страхової справи, задоволення соціально-економічних інтересів всіх членів Ліги. Спілки, асоціації (Ліга страхових організацій України) – об’єднання стра­ховиків на добровільних засадах з метою захисту інтересів своїх членів і здійснення соціальних програм; не можуть займатись страховою діяльністю.

Ліга має статус юридичної особи, діяльність якої здій­снюється у таких напрямах:

• розробка проектів законодавчих і нормативних актів з питань страхування;

• захист інтересів страховиків України;

• встановлення та зміцнення зв’язків на міжнародному рівні;

• встановлення контактів і тісна взаємодія з централізованими органами державного управління нагляду, органами представ­ницької влади;

• проведення заходів (конференцій, семінарів);

• створення комісій, експертних рад.

ЛСОУ активно співпрацює з органами державної влади, міжнародними інституціями для інтеграції українського ринку страхування на закордонні ринки. У 2004 р. подана заява про вступ до Європейського комітету страховиків. Для зміцнення іміджу України щорічно організовують Ялтинський форум страхових організацій, у якому беруть участь представники десятків компаній з різних країн світу.

Наявність небезпечних, великих, маловідомих або нових ризиків та необхідність їх страхування зумовлює виникнення страхових пулів – добровільних об’єднань страхових компаній, створюваних на основі угоди між ними з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності їхніх учасників за виконання обов’язків.

Діяльність пулу будується за принципом співстрахування. Кожна компанія передає до пулу застраховані ризики, отримує визначену частку зібраних пулом внесків (премій) та в тій самій частці несе відповідальність з відшкодування збитків. Квота членів страхового пулу визначається пропорційно обсягу переданих у загальний фонд страхових внесків і регулюється договірними угодами між членами пулу. Страховий пул може організовувати перестра­хування найбільш великих ризиків. За кордоном страхові пули набули розвитку у страхуванні авіаційних, атомних, військових ризиків, відповідаль­ності та ін.

Створення страхових пулів сприяє запобіганню внутрішньогалузевої конкуренції. Укладення пулової угоди має добровільний характер. Кожен учасник пулу має право денонсувати укладені угоди, повідомляючи про це партнера чи партнерів у встановлений строк. Пулові угоди проголошують принципи однакових можливостей щодо отримання доходів від страхової діяльності, а також рівності та взаємної вигоди партнерів. Страхові компанії – учасники пулу повністю зберігають свою економічну та юридичну самостійність.

Вступаючи в пулову асоціацію, страховики, як правило, заздалегідь не можуть визначити, якими будуть кінцеві результати діяльності пулу для кожного з них. Ось чому ще до укладення пулової угоди вони намагаються спрогнозувати стратегічні напрями розвитку пулу з метою досягнення найвищих економічних результатів.

Для гарантій максимально високого покриття ядерних ризиків у 2003 р. створено ядерний страховий пул України (ЯСПУ) – об’єднання провідних страхових і перестрахувальних компаній внутрішнього страхового ринку. До його складу на початок 2005 р. входило 23 страхові компанії. Встановлено зв’язки з 11 національними ядерними пулами інших країн – США, Великої Британії, Китаю, Німеччини, Словаччини, Словенії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії та Японії. Ядерний пул є обов’язковою формою об’єднання страхо­виків, які мають дозвіл на страхування відповідальності операторів ядерних установок за шкоду, цю може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

Нині на страховому ринку України активізується процес утворення різноманітних об’єднань страховиків професійного спрямування – страхових бюро, на які покладено функції координації зусиль компаній, які здійснюють відповідні види страхування. Такі об’єднання сприяють збільшенню внутрішнього ринку в певних видах страхування, обґрунтованому розміщенню ризиків, зміцненню фінансової стійкості страховиків. Згідно із Законом України «Про страхування» страхові об’єднання не можуть здійснювати страхову діяльність.

Розглянемо детальніше специфіку та умови роботи окремих страхових бюро.

Авіаційне страхове бюро України (АСБУ) створене відповідно до Закону України «Про страхування», ст. 3 Повітряного Кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 561. До складу АСБУ входять страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення обов’язкового авіаційного страхування. Органом управління АСБУ є загальні збори його членів, а безпосереднє керівництво поточною діяльністю здійснює президент АСБУ.

Фінансування діяльності цього бюро здійснюється за рахунок вступних членських внесків членів Бюро та інших надходжень, не заборонених законодавством.

 Основними завданнями АСБУ є:

• координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків; дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

• організація співробітництва з підприємствами, їх об’єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби авіаційного транспорту;

• підготовка та подання на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих актів з обов’язкового авіаційного страхування;

• сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;

• збір, аналіз та публікація статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;

• розробка програм та методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

• консультування з технічних, економічних і юридичних питань, пов’язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

• організація науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення страховиків і страхувальників методичними та інформаційними матеріалами;

• представництво інтересів страховиків – членів Бюро у міжнародних об’єднаннях страховиків.

Морське страхове бюро України (МСБУ) є юридичною особою і розміщується в Одесі. Фінансування його здійснюється за рахунок вступних і членських внесків членів бюро та інших дозволених видів комерційної діяльності. МСБУ створюють страховики, які мають дозвіл на здійснення морського страхування та обов’язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення.