2.Страхування життя і його основні види

Страхування життя оформляється договором, по якому одна із сторін, страховик, бере на себе зобов'язання за допомогою одержання їм страхових премій, що сплачуються страхувальником, виплатити обумовлену страхову суму, якщо протягом терміна дії страхування відбудеться передбачений страховий випадок у житті застрахованого.

ПІДСКАЗКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ПРИ СТРАХУВАННІ ЖИТТЯ:

1. Придивіться до вартості страховки

Підбираючи для себе страхування життя, має сенс придивитися до розцінок: страхові внески достатньо широко варіюються. І завдяки інтернету сьогодні зробити це набагато простіше, ніж раніше. Заглянвть на веб-сайти по страхуванню, де Вам розрахують страховку. Упевніться, що на вибраному Вами ресурсі беруть до уваги Ваші дані, які можуть вплинути на розмір страхових премій.

2. Не купуйте більше того, потрібно (реально оцінюйте свої можливості потреби)

Головне при купівлі полісу страхування життя – це передбачити те покриття, яке Вам дійсно потрібне. Якщо буде передбачено більше, ніж Вам потрібно, то Ви заплатите вищі страхові внески. З другого боку, ризиковано і не передбачити всього і таким чином отримати дуже мале покриття. В результаті не може обернутися неповним страхуванням.

3. Чим кращеу вас здоров´я, тим менше Ви сплачуєте за страховку

Абсолютне правильно, що здорові люди отримують кращі розцінки при страхуванні життя. Вас попросять платити більше за все, що укорочує Ваше життя: якщо Ви палите або маєте інші шкідливі звички, потребуєте регулярного медикаментозного лікування, страждаєте від заївої ваги.

4.Не затягуйте з купівлею (молодим довгострокове страхування життя обходиться значно дешевшим)

Суб'єкти договору страхування життя:

1) страховик - страхова компанія, що має ліцензію на даний вид діяльності і здійснення оплачуване страхування фізичної особи від ризиків;

2) страхувальник - особа, що купує страховий поліс, укладає і підписує договір про страхування зі страховиком, бере на себе зобов'язання оплати страхової премії (внесків) і інші зобов'язання, визначені договором;

3) застрахований - фізична особа, у відношенні життя якого полягає договір страхування;

4) одержувач - фізична особа, призначена для одержання страхової суми, якщо відбудеться страховий випадок.

Схема здійснення страхування життя подана на рис. 8.1.

Договір страхування

Страховик

Страхова премія

Страхувальник

Страховий випадок

Застрахована особа

Вигодонабувач

Страхова виплата

Спадкоємець

Рис. 8.1. Організація здійснення страхування життя

Рисунок 8.2 Події, які передбачають виплату страхової суми страхування життя

До особливих принципів здійснення страхування життя відносять:

• страховий інтерес;

• специфічність страхового ризику;

• участь у прибутках страхової компанії;

• викуп договору страхування;

• відкритість (прозорість) у відношеннях сторін договору.

Страховий інтерес при страхуванні життя обґрунтовувався протягом достатньо довгого часу і зараз визначається як персоніфікований інтерес до страхування життя, що повинен бути на момент укладання договору страхування, а суб’єктами такого інтересу зокрема можуть бути: страхувальник відносно свого життя; батьки у відношенні життя їх дітей; чоловік (дружина) у відношенні життя дружини(чоловіка); роботодавець у відношенні життя своїх працівників; кредитор у відношенні життя боржника.

Специфічність страхового ризику полягає в широкій відповідальності страховика – договір страхування діє достатньо довгий термін (від 3 років до 30 або навіть більше років), що вимагає постійної оцінки зміну ступеню ризику. Висока відповідальність страховика і по ризику смерті – страхові виплати здійснюються при настанні смерті застрахованої особи від будь-якої причини (як правило, після певного строку дії договору). Це призводить до необхідності використання значної бази статистичних даних по смертності населення. Використовуються національні, регіональні таблиці смертності та розроблені страховиками, які є більш точними для вибраного сегменту страхового ринку. При цьому необхідно врахувати, що ймовірність смерті залежить від віку: до 1 року ймовірність смерті вища порівняно з наступним періодом життя, до 25 років рівень смертності має незначні коливання, а в подальшому відбувається її ріст. Смертність серед чоловіків перевищує смертність серед жінок. Середня тривалість життя жінок перевищує середню тривалість життя чоловіків. Окрім віку, на смертність впливають стан здоров’я, спадковість, професія, місце проживання застрахованої особи, звички та ін.

Участь у прибутках страхової компанії здійснюється шляхом виплат бонусів. Бонуси – це суми, що виплачуються застрахованим особам як доповнення до страхових сум (страхових виплат). Виплата бонусів є обов’язковою умовою виконання умов договору страхування згідно з Законом України “Про страхування”. Страховик повинен регулярно (згідно чинного законодавства – раз на рік) оцінювати результати діяльності зі страхування життя, інші фінансові результати діяльності і від отриманого прибутку розраховувати розмір бонусів за кожним договором окремо пропорційно одержаному прибутку та розміру математичних резервів по даному договору. Крім щорічних бонусів, можуть використовуватися бонуси, що виплачуються по закінченні договору страхування чи при настанні страхового випадку. Мета запровадження таких бонусів – підвищення зацікавленості потенційних страхувальників до укладання договорів страхування.

Викуп договору страхування відбувається в випадку дострокового припинення договору страхування за вимогою страхувальника шляхом виплати останньому викупної суми. Викупна сума розраховується математично на день припинення договору страхування залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Державній Комісії з регулювання ринків фінансових послуг (надалі – Комісія), здійснена актуарієм і є невід'ємною частиною правил страхування життя. Комісія може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми. При розрахунку розміру викупної суми необхідно враховувати як строк дії договору до його розірвання (зазвичай, протягом перших двох або трьох років викупні суми не видаються), так і обсяг сплачених внесків, процентні ставки на інвестиційному ринку, відносну кількість договорів, що припиняються достроково, і різновид страхування життя.

Відкритість (прозорість) у відношеннях сторін договору передбачає можливість отримання страхувальником суттєвої інформації по договору страхування: вихідні дані страховика, умови страхування, строк обмірковування для розриву контракту після його укладанні (14-30днів), оподаткування, порядок вирішення спорів, зміни в полісі та законодавстві. Розвиток цього принципу почався в Великій Британії в 80-х роках минулого століття і закріплений в третій Директиві ЄЕС по страхуванню життя .

Договори страхування життя мають певні особливості, зокрема:

• договори страхування життя є довгострокові і укладаються на термін не менше 3-ох років;

• право страхувальника на виплату фіксованої страхової суми при дожитті до закінчення терміну дії договору або певної події, передбаченої умовами договору, а також на отримання викупної суми;

• страхова виплата здійснюється одноразово в розмірі страхової суми (її частини) та/або у вигляді регулярних послідовних виплат, обумовлених у договорі страхування сум (ануїтету), страхові внески сплачуються переважно багаторазово;

• резерви зі страхування життя формуються персоніфіковано за кожним окремим договором страхування і обов’язково виплачуються застрахованій особі, а у випадку її смерті – отримувачу страхової суми;

• участь застрахованої особи у прибутку страховика. Інвестиційний дохід розподіляється між страхувальником і страховою компанією (виплата бонусів, здешевлення страхових тарифів);

• основний критерій, який лежить в основі тарифів зі страхування життя – вік особи. Це обумовлено ризиком смерті.

При проведенні страхування життя основними страховими випадками є дожиття до закінчення строку страхування або смерть страхувальника (застрахованого) протягом його дії. Саме тому страховій компанії потрібно визначити ймовірність цих подій. Якщо взяти до уваги цей важливий момент, можна досягти еквівалентності у відносинах між страховиком та страхувальником і забезпечити страховикові можливість побудувати міцну фінансову основу своєї діяльності. На шляху до вирішення цього завдання важливе місце має вимірювання норм смертності. З цією метою складають таблицю смертності, яка базується на показниках статистичного обліку населення або матеріалах самої страхової компанії. Таблиця смертності містить розрахункові показники, які характеризують смертність населення в окремих вікових групах і доживаність під час переходу до іншої вікової групи. Така таблиця показує, скільки років у середньому може прожити одна людина з-поміж тих, хто народився, або тих, хто досяг даного віку. Страховикові, який здійснює страхування життя, важливо знати фактори, які впливають на смертність населення. До таких факторів можна віднести вік, професію, місце проживання, стать. Страховикові при розробці умов страхування необхідно врахувати, що найбільше людей помирає в дитячому віці, у проміжку до 25 років смертність зменшується, а далі поступово зростає. Залежно від професії громадянин може підлягати більшому або меншому ризику втратити здоров’я і життя. Так, наприклад, ризик каліцтва або навіть смерті в акробата вищий, ніж у службовця. Страховикові необхідно врахувати і стать потенційних страхувальників. Як свідчить статистика, з ряду причин чоловіча смертність вища, ніж жіноча. Місце проживання людини також має неабиякий вплив на тривалість її життя. Різні умови проживання складаються в сільській і міській місцевостях, у відносно чистих і забруднених з погляду екології зонах. Отже, розробляючи умови страхування і визначаючи розмір плати за страхову послугу, страховик має взяти до уваги розглянуті щойно фактори.

Достовірно побудована таблиця смертності вельми важлива для кожної страхової компанії, оскільки саме від неї залежить розмір премії, резерви премії.

Порівнюючи таблиці смертності всього населення і таблиці смертності, розроблені страховими компаніями, можна зробити висновок про те, що останні точніші, хоча при цьому простір спостережень обмежений. Кожна конкретна страхова компанія має можливість використати точніші дані щодо своїх страхувальників (застрахованих) та щодо видів страхування, в яких вони беруть участь. Високим показникам смертності мають відповідати й вищі за розміром премії. Страхові премії слугують страховику для формування певного розміру фондів, які забезпечували б йому виконання взятих зобов’язань перед страхувальниками. Використовуючи накопичені фонди, страхова компанія може одержати певний дохід, розмір якого залежить від розміру внесеної до фонду суми, часу її перебування в обігу, а також норми дохідності. Розмір установленої страховиком норми дохідності відчутно впливає на розмір тарифної ставки.

За станом на 1 січня 2002 року в Україні зареєстровано й ліцензовано на здійснення страхування життя лише 18 страхових компаній, серед яких «Аска-Лайф» (Донецьк), «Оранта-Життя» (Київ), «Терен-Життя» (Тернопіль). Майже всі компанії зі страхування життя є компаніями-резидентами на страховому ринку України.

Страхування життя здійснюється на добровільній або обов'язковій основі.

Добровільне страхування життя пов'язано з такими ризиками:

- смерть страхувальника (застрахованої особи);

- тимчасова і постійна втрата працездатності;

- закінчення трудової діяльності в зв'язку з виходом на пенсію за віком;

- дожиття страхувальника до закінчення терміна страхування або обумовленого договором віку.

Настання цих подій, крім останнього, може істотно знизити сімейний прибуток страхувальника. У зв'язку з цим виплата відповідних сум по особистому страхуванню є матеріальною підтримкою для сім'ї у важкі періоди життя (табл. 8.3).

Страхування життя існує в двох формах - індивідуальної і колективної. Індивідуальне страхування передбачає укладення договорів із фізичними особами, у віці від 16 до 70 років. Договори колективного страхування життя укладаються страховою компанією з юридичними особами на користь робітників підприємства або організації, що стають застрахованими особами.

Таблиця 8.3 Види страхування життя

Вид Страхування	Утримання страхування
1	2
Змішане страхування життя	Страхується ризик дожиття до закінчення терміна страхування, до якого можуть бути приєднані й інші ризики, пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника.
Страхування дітей	Забезпечує інтереси дитини (застрахованої особи), на користь якої укладений договір страхування, у випадку смерті страхувальника.
Пенсійне страхування	Проводиться для забезпечення осіб, що виходять на пенсію, додатковим прибутком.
Страхування ренти	Здійснюється для одержання додаткового прибутку в обговорені терміни або довічний прибуток шляхом виплати ренти на накопичену суму.
Страхування на випадок смерті	Гарантує виплату одержувачу відповідної суми у випадку смерті страхувальника (включається в договір страхування разом з іншими видами страхування).

Змішане страхування життя - це комбінація страхування на випадок життя і смерті.

Перевага змішаного страхування - пропонує застрахованим за меншу ціну укласти договір про покриття ризику і забезпечення заощаджень за допомогою одного лише поліса, уникаючи дублювання договорів.

При формуванні страхового ринку України в цілому практика страхування життя базувалася на вже відомих і популярних у населення видах страхування. Дуже популярним як у колишньому СРСР загалом, так і в Україні зокрема, було змішане страхування життя, що, як і інші види страхування, давало впевненість в одержанні страхової суми як у разі закінчення дії договору, так і в разі настання інших обумовлених у договорі подій.

Змішане страхування має багато різновидів – таких, як з підвищеним захистом, на фіксований термін, зростаюче, до шлюбу, до повноліття. До того ж, оскільки в змішаному страхуванні розмір виплати на випадок смерті чи життя однаковий, то страхувальник може вибрати одну із комбінацій: більше відшкодування ризику, ніж заощаджень, чи навпаки.

Змішане страхування життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку − дожиття до певної дати або події, а з іншого − смерть. Страхування до вступу в шлюб передбачає, що договір може бути укладений з батьками, опікунами, а також з юридичними особами. Вік фізичної особи − від 18 до 72 років.

За цим видом страхування страхувальник, який сплачує внески, і застрахований, як правило, є однією особою, а договори укладаються лише на тривалий час - 3, 5, 10, 15 і 20 років. При цьому враховується вік застрахованого. На страхування приймаються особи віком від 16 років. Умови страхування обмежують і максимальний вік для укладення договору страхування. Він становить 72 роки при умові, що на момент закінчення договору страхування застрахованому не повинно бути більше, як 75 років.

Не укладаються договори страхування, як правило, з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів ІІ групи, хворих онкологічними, хронічними захворюваннями або на СНІД).

При укладенні договору страхування визначається розмір страхової суми. Страхова компанія може обмежити можливості страхувальника встановленням мінімальної страхової суми 500 грн. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування за згодою страховика зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться зміни.

При укладенні договору страхування страхувальник повинен бути поставлений до відома щодо своїх прав і обов’язків, а також прав і обов’язків страховика.

Страховий внесок залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від факторів, серед яких важливим є вік застрахованої особи, строк страхування, варіант страхування. Наприклад, НАСК “Оранта” здійснює змішане страхування життя за варіантами А, В, С. Страховими випадками є:

Варіант А:

• закінчення терміну страхування;

• смерть застрахованого від будь-якої причини у період чинності договору, за винятком окремих випадків, передбачених правилами.

Варіант В:

• закінчення терміну страхування;

• травма, одержана застрахованим внаслідок нещасного випадку;

• смерть застрахованого.

Варіант С:

• закінчення терміну страхування;

• встановлення застрахованому інвалідності внаслідок нещасного випадку, що стався у період чинності договору страхування;

• смерть застрахованого від нещасного випадку.

За кожен день лікування травми виплачується 0,5 страхової суми, але не більше як за 120 днів. Виплата може здійснюватися і за “Таблицею розмірів страхових сум, що підлягають виплаті у зв’язку зі страховими випадками”. При встановленні інвалідності І групи виплачується 80% страхової суми, ІІ групи – 70%, ІІІ – 60 %.

Розглянемо один із сучасних довготермінових видів особового страхування - страхування життя “Універсальне”.

Обов’язковим ризиком (подією) при здійсненні цього виду є смерть застрахованої особи, а додатковими – досягнення нею пенсійного віку або віку, визначеного договором, смерть партнера по шлюбу, народження дитини, смерть батьків як застрахованого, так і партнера по шлюбу, тимчасова непрацездатність застрахованого внаслідок нещасного випадку. Це нагромаджувальний вид, до резерву внесків котрого щороку приєднується частина інвестиційного доходу.

Виплати здійснюються в таких розмірах (у відсотках до страхової суми): за смерть застрахованої особи – 100, смерть партнера по шлюбу – 50, за смерть одного з батьків – 20, за народження дитини – 20, за кожен день тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку – 0,4, але не більше 25 відсотків страхової суми.

Для отримання страхової суми у зв’язку з закінченням договору необхідно пред’явити страховий поліс, квитанцію про сплату останнього внеску і документ, який засвідчує особу (переважно паспорт).

У випадку смерті підставою для виплати є свідоцтво про смерть, особисте посвідчення особи, на користь якої укладений договір, а в разі її відсутності – свідоцтво про право на спадщину. В разі відмови у зв’язку зі смертю, особі, на користь якої укладений договір, повертається сплачений внесок.

При лікуванні травми необхідно пред’явити довідку форми №195 лікувально-профілактичного закладу.

В разі встановлення інвалідності повинна бути пред’явлена довідка медично-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Виплата здійснюється протягом семи днів після отримання необхідних документів.

Існує декілька різновидів змішаного страхування:

1. З збільшеним захистом. Страхова сума на випадок життя перевищує страхову суму на випадок смерті застрахованого.

2. Зростаюче. Страхова сума на випадок смерті збільшується протягом терміна дії страхування, у той час як сума заощадження залишається незмінної з початку страхування або також збільшується.

3. Страхування на фіксований термін. Страховик виплачує страхову суму в момент закінчення терміна дії страхування, незважаючи на те, живий або помер застрахований до кінця цього терміна. Сплата премій припиняється разом із закінченням терміна дії страхування або зі смертю застрахованого, якщо вона відбувається раніш.

4. Страхування до одруження. За допомогою цього виду страхування страховик зобов'язується виплатити страхову суму (грошове надання) одержувачу по закінченню терміна, незалежно від того, застрахований живий або ні. Застрахованим є батько, одержувачем - син або дочка. Якщо одержувач вмирає до закінчення терміна дії договору, то премії йдуть на користь страховика або використовується альтернатива: відшкодування сплачених премій у випадку, якщо одержувач умирає; призначення іншого одержувача у випадку смерті першого. У цьому випадку страхування до одруження перетворюється в страхування на фіксований термін.

Страхування життя на випадок смерті відноситься до видів особистого страхування.

Різновиду страхування життя на випадок смерті:

- тимчасове страхування;

- довічне страхування;

- амортизаційне страхування;

- страхування капіталу і ренти у випадку виживання.

Ризик, що покривається цими видами страхування - це смерть застрахованого по будь-якій причині (хвороба, травма або нещасний випадок).

Тимчасове страхування. Страхова сума виплачується одержувачу відразу після смерті застрахованого, якщо смерть наступає протягом терміна, зазначеного як термін дії договору. Якщо застрахований доживає до терміна закінчення договору, то ніякий капітал не виплачується, а сплачені премії залишаються в розпорядженні страховика.

Характеристика тимчасового страхування:

- вартість його значно нижче, що дозволяє укладати договори на більш високі страхові суми в зв'язку з тим, що страховик не виплачує страховий капітал, якщо застрахований доживе до закінчення договору;

- договір укладається при віці застрахованого до 65-70 років, причому обмежується число полісів для застрахованих, вік яких наближається до цього рівня;

- указується контрактація цього виду страхування, щоб гарантувати скасування боргу, якщо боржник помре раніш закінчення терміна дії договору.

Види тимчасового страхування: 1) із постійними премією і капіталом; 2) із капіталом, що постійно збільшується; 3) із капіталом, що постійно зменшується; 4) поновлюване; 5) із відшкодуванням премій.

Ощадне страхування - це страхування життя, згідно якому страховик в обмін на сплату премій зобов'язується виплатити капітал або ренту одержувачу, що доживає до зазначеного в договорі терміна або віку.

Ризик, що покривається даним ощадним страхуванням - це тривалість життя застрахованого з урахуванням чинника можливого зменшення прибутків, що приносить із собою вихід на пенсію і похилий вік.

Основні різновиди ощадного страхування:

- страхування з уповільненою виплатою капіталу без повернення премій;

- страхування капіталу з уповільненою виплатою і поверненням премій;

- страхування з негайною довічною рентою;

- страхування з уповільненою виплатою довічної ренти.

Страхування з уповільненою виплатою. Виплата страхової суми проводиться, починаючи з будь-якої майбутньої дати, коли минув визначений період. Страховик зобов'язується виплатити одержувачу страхову суму, якщо застрахований доживе до числа, зазначеного як закінчення страхування. Премії сплачуються протягом усього терміна страхування або до дня смерті застрахованого.

Існують два різновиди страхування з уповільненою виплатою капіталу: із відшкодуванням і без відшкодування премій. У першому випадку, сплачені премії виплачуються одержувачу, якщо застрахований вмирає до закінчення терміна дії договору. В другому випадку, сплачені премії залишаються в розпорядженні страховика, якщо застрахований вмирає до закінчення терміна страхування. Цей вид страхування є ощадним, його ціль - накопичення на старість застрахованого.

Страхування дітей до одруження має відмінності від традиційного страхування життя:

1) здійснюється гарантована виплата застрахованій особі до весілля, навіть якщо сплата страхових внесків була припинена через смерть страхувальника;

2) страхове забезпечення виплачується застрахованій особі після закінчення терміна страхування в зв'язку з вступом у зареєстрований шлюб (відповідальність страховика закінчується по досягненню дитиною повноліття, проте виплати провадяться через визначений проміжок часу - по досягненні 21-літнього віку).

Страховими випадками за договором є:

1) досягнення застрахованої дитини до терміна страхування;

2) настання визначеної події: реєстрація шлюбу або досягнення віку 21 рік.

Існують винятки щодо дії договору у випадку смерті страхувальника:

- переривається, якщо смерть страхувальника наступила в перші 6 місяців після укладення договору через захворювання. У цьому випадку повертається викупна сума;

- переривається, у випадку смерті застрахованої особи, тоді страхова компанія повертає страхувальнику оплачені внески.

Особливістю укладення договорів страхування життя є те, що страховик повинен ознайомити страхувальника з правилами здійснення страхування, а також визначитися щодо можливості укладення договору.

При укладенні договору страхувальник повинен бути поставлений до відома щодо своїх прав і обов’язків, а також прав і обов’язків страховика.

Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком і страхувальником під час укладення договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі несплати страхувальником чергового страхового внеску у розмірі та у строки, передбачені правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити розмір страхової суми та/або страхових виплат. Така операція називається редуціюванням.

Договором страхування життя може бути передбачено індексацію (зміну) за офіційним індексом інфляції розміру страхової суми та/або страхових виплат протягом дії договору страхування життя за умови відповідної індексації розміру страхового платежу (внеску, премії).

Своєрідним видом страхування на дожиття є страхування пенсії, що належить до страхування рент.