2. Добровільне страхування врожаю та посівів

На сьогоднішній день ліцензій на страхування агроризиків мають біля 60 страхових компаній. Приведемо приклад НАСК «Оранта», яка є лідером на ринку агрострахування, маючи великий досвід та традиції.

HACK “Оранта” пропонує комплексне страхування, яке включає такі страхові програми:

• страхування врожаю сільськогосподарських культур від втрат унас­лідок дії природних та інших ризиків;

• страхування посівів сільськогосподарських культур за плановими витратами як на весь період вирощування так і лише на період перезимівлі;

• страхування врожаю сільськогосподарських культур за індексом врожайності;

• страхування багаторічних насаджень в межах їх балансової вартості.

• Страхування посівів за плановими витратами здійснюється в такому порядку.

HACK “Оранта” приймає на страхування посіви (посадки) сільгоспкультур відкритого чи закритого ґрунту. Страхова сума встановлюється в межах вартості планових агротехнічних витрат на посів чи посадку кожної культури. При страхуванні посівів озимих сільськогосподарських культур враховуються витрати на посів і вирощування до поновлення вегетацій після зими, але не пізніше ніж до 1 квітня. Під плановими витратами на вирощування продукції розуміють­ся витрати, здійснені господарством на оранку, внесення добрив, купівлю насіння і його висадження в ґрунт, обробіток ґрунту та інші операції, передбачені технологією виробництва певної культури. Загальним страховим ризиком є повна загибель або пошкодження усієї площі або частини площі посіву чи посадки унаслідок 12 конкретних ризиків – граду, пожежі, бурі, урагану, бурану, зливи, повені, заморозків, ожеледі, вимерзання, епіфітотійного розвитку хвороб рослин, протиправних дій третіх осіб (крадіжка, хуліганські дії щодо рослинних насаджень, зруйнування покриття теплиць і оранжерей). Страхові тарифи складаються з базових тарифів для груп культур або окремих культур, розбитих на часткові тарифи для кожного ризику. Сільгосппідприємство має право вибрати один, кілька або усі ри­зики, відповідно до чого визначається і страховий тариф.

Після пошкодження посівів підприємство повинно протягом 2 робочих днів повідомити страхову компанію про випадок, дати можливість огляну­ти посіви і скласти акт про результати огляду.

Під повною загибеллю посівів розуміється знищення 70% і більше рослин від первісної щільності на всій або на частині площі. Початкова щільність рослин вказується в акті огляду сходів, який складається після їх появи.

При частковому пошкодженні посівів збиток визначається у розмірі частки фактично здійснених витрат на посів і вирощування культури, але не більше суми, визначеної шляхом множення планових витрат на один гектар посіву на кількість гектарів пошкодженої площі.

Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та випла­ти страхового відшкодування на умовному прикладі.

Колективне господарство «Мрія» (Київська область) подало заяву районному відділенню HACK «Оранта» на страхування врожаю озимої пшениці на площі 300 га. І оскільки відповідне поле практично не мо­же бути затоплене, господарство просить виключити зі страхових ризи­ків повінь, вимокання, сель і відповідно скоригувати страхові платежі.

Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років ста­новила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції — 28 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара — 896 грн. (28 х 32), а з усієї площі (300 га) — 268800 грн. (896 х 300). Страхова сума дорівнює 188160 грн. (268800 х 70 : 100). Страховий тариф зі страхування озимої пшениці для господарств області визначений Правлінням HACK «Оранта» у розмірі 10 % від стра­хової суми. Враховуючи специфіку природних умов і склад ризиків у господарстві, страховик має право застосувати знижувальний коефіці­єнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10 - 2,5). Сум.а нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 14] 12 грн. (188160 х 7,5 : 100).

Через незвичайні для даної місцевості морози в господарстві пов­ністю загинули посіви озимої пшениці на площі 70 га і пошкоджені на 90 га. На площі, що звільнилася через повністю загиблі посіви, госпо­дарство висіяло цукрові буряки, а на частково пошкодженій — підсія­ло ярові культури з метою використати продукцію на зелені корми. У поточному році отримано урожай озимої пшениці 3552 ц , цукрових буряків 25400 ц, зелених кормів — 8200 ц. Вартість одного центнера uj і-рових буряків — 5 грн., а зелених кормів — 1 грн. 50 коп. При роз­гляді справи про відшкодування збитків виявлено, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку становила 320 га. Гос­подарство має заборгованість зі страхових внесків за цією культурою в сумі 4250 грн. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати і перерахувати госпо­дарству.

Послідовність розв'язування може бути така.

1. Визначається фактична середня врожайність пшениці в роз­рахунку на гектар засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).

2. Кількісна втрата врожаю пшениці з гектара—20,9 ц (32 - 11,1).

3. Втрата вартості врожаю пшениці з гектара— 585 грн. (20,9 х 28).

4. Вартість утраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі — 187200 грн. (585х320).

5. Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі загиб­лих і пошкоджених посівів озимої пшениці, усього 139300 грн., у тому числі вартість цукрових буряків — 127000 грн. (25400 х 5), зелених кормів — 12300 грн. (8200 х 1,5).

6. Сума втрат пшениці за мінусом вартості отриманого врожаю цук­рових буряків та зелених кормів — 47900 грн. (187200 - 139300).

7. Сума чистих втрат в розрахунку на один гектар — 150 грн. (47900 : 320). Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці — 45000 грн. (150х300).

9. Частка фактично сплачених страхових платежів серед усіх нара­хованих, термін сплати яких минув, — 70,1% (14211 - 4250) : (14211 х х 100). Сума збитків на застрахованій площі з урахуванням коефіцієн­та фактичної сплати страхових платежів дорівнює 31545 грн. (45000 х х70,1 : 100).

10. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 22081 грн. (31545 х 70 : 100).

Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що при визначенні збитків не беруться до уваги витрати господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто бу­ває невигідним або страхування, або використання в поточному році площі, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими або пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: вста­новлюють середню страхову суму за одну голову тварини за догово­ром страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до ви­мушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин. У разі, якщо за висновком ветеринарної служби м'ясо буде визнане не­придатним для використання, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.