Лекція №14 Тема лекції: «фінансова діяльність страхової компанії» План лекції

1. Особливості грошового обігу страхової компанії

2. Показники фінансових результатів діяльності страхової організації

3. Фінансова діяльність страховика та засади її організації

4. Фінансові результати діяльності страхових організацій

1. Особливості грошового обігу страхової компанії

Фінанси, якими володіє і розпоряджається страховик, забезпечують його підприємницьку діяльність із надання страхових послуг. Страховик формує і використовує кошти страхових фондів (страхові резерви), покриваючи матеріальну шкоду страхувальників і власні витрати на організацію страхової діяльності. Для одержання доходу від тимчасово вільних коштів страхових резервів та від власних коштів страховик займається інвестиційною діяльністю. Внаслідок цього, фінансовий оборот страховика є більш складним, ніж оборот грошей в інших сферах бізнесу.

Грошовий обіг страховика містить два таких самостійних грошових потоки:

• оборот коштів, що забезпечує страховий захист;

• оборот коштів, пов’язаний з організацією страхової справи.

При цьому перший грошовий потік використовується в двох напрямках:

• на першому напрямку формуються і розподіляються страхові фонди, в тому числі для здійснення страхових виплат;

• на другому напрямку частина коштів із створених страхових фондів інвестується для одержання прибутку.

Особливістю першого потоку є ризиковий, імовірнісний характер руху грошей у ньому, що обґрунтовується рядом факторів. По-перше, формування страхового фонду залежить від ймовірності завдання шкоди, що обчислюється на основі статистичних даних і теорії ймовірності. По-друге, обсяг витрат страхового фонду є фактична сумарна шкода, випадково заподіяна на заданому інтервалі часу, величина якої може випадково відхилятися від величини можливої сумарної шкоди, що бралася за основу при розрахунках страхового фонду.

Страховик може мати такі види доходів:

• доходи від страхової діяльності, тобто всі надходження на користь страховика, пов'язані з проведенням страхування і перестрахування, котрі поділяють на страхові премії за договорами страхування і перестрахуван­ня; комісійні винагороди за перестрахування; частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками; повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів; повернуті суми із технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

• доходи від інвестиційної діяльності і розміщення тимчасово вільних коштів (як власних, так і коштів страхових резервів);

• доходи від проведення інших операцій.

Перша група доходів — це первинні доходи страхової компанії, на залучення яких власне і розраховує страховик, з'являючись на страховому рин­ку і пропонуючи страхові послуги за певну плату. Платою за страхування є страховий платіж (страхова премія, страховий внесок), який страхуваль­ник зобов'язаний внести страховикові згідно з договором страхування.

Другу групу доходів страховика складають доходи від інвестиційної діяльності, які є вторинними доходами. Маючи у своєму розпорядженні страхові премії та доходи від страхової діяльності, страховик протягом пев­ного періоду може розпоряджатися коштами, отриманими від страхувальників, інвестувати їх у різні сфери.

Наступну групу доходів страховика складають, так звані, інші доходи, котрі аналогічні доходам інших суб'єктів підприємницької діяльності. Вони не мають якихось особливостей, пов'язаних із специфікою страхування.