111. Загальнолюдські цінності: ілюзія чи реальність?

Упродовж історії свого розвитку людство планети сформувало низку морально-духовних цінностей, які є основою життєдіяльності людини незалежно від раси, національності, релігійних вірувань, місця проживання.

Цінності – це поняття, яке вказує на культурну, суспільну або ж особистісну значущість явищ і фактів дійсності.

В наш час загальнолюдські цінності є регуляторами поведінки всього людства, виступаючи найважливішими критеріями, стимулами і знаряддями пошуку шляхів взаєморозуміння, злагоди і збереження життя людей планети. Загальнолюдські цінності мають конкретно-історичний характер. Їх розуміння в античності чи в епоху Середньовіччя суттєво відрізняється від їх розуміння в сучасному інформаційному суспільстві.

У сучасній філософії поки що немає єдиного бачення того, що є загальнолюдськими цінностями. Немає основи, яка б давала змогу визначити єдині, загальнозначимі цінності для всіх народів, систем та культур. Спостерігається надзвичайне розмаїття думок щодо поняття "загальнолюдське".

Можна виділити деякі цінності, які, беззаперечно, є загальнолюдськими:

– цінність людського життя;

– смисл життя, добро, справедливість, свобода тощо;

– цінність природи як основи життєдіяльності людини: запобігання екологічній кризі, збереження навколишнього середовища, відвернення загрози термоядерної війни;

– забезпечення свободи, демократизації усіх сфер людської життєдіяльності – економіки, політики, культури тощо.

Однак, на жаль, в наш час дуже часто спостерігаються випадки, коли люди нехтують загальнолюдськими цінностями. На сучасному етапі розвитку суспільства на перший план виходять не загальнолюдські цінності, а матеріальні, що є безперечно негативним явищем, адже це веде до занепаду та деградації суспільства. Тому кожна людина повинна ставити загальнолюдські цінності на перше місце, адже соціальні спільності людей, що сповідують одні й ті ж цінності, об'єднуються з метою просування історії в певному напрямку. Цінності зміцнюють цілісність суспільства, перешкоджаючи руйнівному впливу ззовні. Роль особливих ідейних скріплень в суспільстві здійснюють соціальні цінності, що виступають соціально-політичними ідеалами, ідеями, ціннісними настановами, орієнтаціями, понадціннісними ідеями у вигляді національних ідей.

У житті суспільства цінності, що виконують важливу роль інтегруючих, соціалізуючих, комунікативних основ, забезпечують і духовно-вольову єдність, високий рівень самосвідомості і організованості всього суспільства.

112. Творчі здібності людини: умови розвитку, можливості, межі.

Творчі здібності у процесі свого розвитку проходять декілька етапів, і для того, щоб певна здібність піднялася у своєму розвитку на вищий рівень, необхідно, щоб вона вже була достатньо представлена на попередньому етапі. Для розвитку здібностей повинно бути певне підґрунтя, яке складають задатки. 

Задатки — це вроджені анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, мозку. Вони становлять основу розвитку здібностей.

Здібності — це індивідуально-психологічні особливості конкретної людини, завдяки яким успішно виконується та чи інша продуктивна діяльність.

Обдарованість — це якісно своєрідне поєднання здібностей, що є запорукою успішного виконання конкретної діяльності.

Талановитість — це високий рівень розвитку здібностей, передусім спеціальних, тобто таких, які дають змогу успішно виконувати певну діяльність: літературну, музичну, сценічну тощо.

Геніальність.— це найвищий рівень розвитку здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури.

Освіта та самовиховання є тими засобами, що найбільше розвивають наші творчі здібності. Ознайомлення зі світом культурних цінностей, пізнання

й освоєння історії світової культури, активне оволодіння різними формами людської діяльності постає як засіб саморозвитку особистості, реалізації свого людського призначення й своєї людської сутності.

Успішний розвиток творчих здібностей можливе лише при створенні певних умов, що сприяють їх формуванню. Такими умовами є:  1. Раннє фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.  2. Створення обстановки, що випереджає розвиток дитини.  3. Самостійне рішення дитиною завдань, що вимагають максимального напруження сил.

4. Надання дитині свободи у виборі діяльності. 5. Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.  6. Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.