115. Природа як передумова виникнення й розвитку людського суспільства.

Поняття “природа” вживається у двох значеннях. У широкому розумінні природа – синонім Всесвіту, охоплює і суспільство, і навколишній світ у всій багатоманітності своїх проявів. У вузькому розумінні природа – це частина світу, яка протистоїть сусп. і взаємодіє з ним, це природне явище, в якому живе суспільство.

Природа первинна. На певному етапі еволюції з’являється органічна матерія, біологічна форма руху. З виникненням життя сформувалась частина планети Земля, тобто сфера взаємодії живої і неживої матерії. Людина – частина природи. Людина живе в межах тонкої оболонки Землі, як географічного середовища. Розрізняють природу натуральну (це природа з якою людина не вступила в взаємодію) та “олюднену” природу, де особливо виділяють ноосферу (це природа, яка зазнала змін в результаті людської праці та розвивається під впливом людського розуму, науки).

Природа є необхідною умовою матеріального життя сусп. Єдність сусп. і природи обумовлюється процесом матеріального виробництва. Природа існувала і далі може існувати без сусп. А сусп. без природи існувати не може.

Природа, людина і сусп. – специфічні частини матеріального світу. Ф.Енгельс ц “Діалектиці природи” зазначав, що зовнішній світ є або природа, або суспільство.

В процесі виробництва між сусп. і природою відбувається обмін речовиною, енергією і інформацією. Існує не тільки фізичний, але й духовний зв’язок людини з природою. Його проявом є пізнавальне ставлення, яке реалізується через природні науки, оціночне ставлення, яке виражається з допомогою понять блага, краси та ін.

Отже, можна зробити висновок, що природа була передумовою виникнення суспільства, тому людство повинне брати на себе відповідальність за збереження природи, якій вона досить часто завдає великої шкоди.

116. Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи.

Взаємовідносини суспільства та природи пройшли в своєму розвитку ряд періодів. Людство усвідомлювало цей факт і намагалось класифікувати ці періоди у розвитку глобальної системи «суспільство-природа».

До найдавніших спроб можна віднести розповсюдження в масовій свідомості легенди про «золотий вік». В ній засобами відображення міфологічного світогляду показувалась залежність людського існування від природних явищ та стихій. Згідно з цими уявленнями природа розглядалась як космос, явище, що має чітку внутрішню організованість, упорядкованість і підпорядковане єдиному началу: законам краси та гармонії. Людина від початку жила у відповідності з ними в стані гармонії мікрокосмосу і макрокосмосу. Відмова від слідування цим законам призвела до появи дисгармонії між людиною і оточуючим світом, а подальше їх «забуття» - і до внутрішньої неузгодженості, негараздів індивідуальних та суспільних.

Таким чином, в історії розвитку взаємовідносин суспільства та природи, взявши за критерій пануючий спосіб організації людської діяльності, можна вичленити такі основні етапи:

• етап природоподібної людської діяльності - період присвоєння готових продуктів природи.

• етап природозгідної людської діяльності - період, коли в результаті накопичення знань про природу, людина переходить до пристосування природного середовища до своїх потреб і відтворює необхідні їй компоненти природи, узгоджуючи свої запити з пізнаними вимогами природи;

• етап «неприродної» (індустріальної) людської діяльності - період, коли з'являються машини і людина намагається підкорити природу, проголошуючи себе її «царем»(власне період формування та розгортання глобальної екологічної кризи, викликаної антропогенним втручанням у природні процеси і виникнення загрози глобальної екологічної катастрофи).

На сучасному етапі розвитку суспільства людина розуміє, що завдає великої шкоди природі, вирубуючи величезні ділянки лісів, видобуваючи велику кількість корисних копалин, будуючи різні заводи та ін. Внаслідок цього, а також через проблему вичерпності природних ресурсів людство намагається створити умови для відновлення природи, створюючи різні заповідники, заказники, національні парки, а також шукаючи альтернативні джерела енергії.