9.4. Прибуток, його значення для підприємства
Головним завданням підприємства є максимізація прибутку. Сьогодні багато підприємств прагнуть зміцнення своєї фінансової бази, насамперед, за рахунок цінових факторів, але варто зауважити, що така стратегія в майбутньому може мати негативні наслідки, так як не орієнтує підприємство на раціональне ведення господарства, оскільки підприємство процвітає лише за рахунок труднощів на ринку. Зростає соціальне невдоволення населення цінами на продукцію підприємств. Різка максимізація доходу за рахунок цін забезпечує швидкий ріст, але вона не носить сталого характеру. Стійке зростання прибутковості забезпечується в умовах, коли підприємство, реалізуючи свої інтереси, реалізує інтереси суспільства (у цьому випадку, споживача), коли воно прагне до постійного відновлення всіх параметрів своєї господарської діяльності.
У ринковій економіці діє система прибутків і збитків. Прибутки слугують стимулом підвищення ефективності, а збитки є покаранням за використання неефективних методів виробництва або за таке використання ресурсів, яке не задовольняє бажання споживачів, що витрачають свої кошти. В умовах ринкових відносин є три основних джерела одержання прибутку.
1. Одержання прибутку можливо за рахунок монопольного положення підприємства з випуском продукції або унікальності продукту. Підтримка цього джерела на відносно високому рівні припускає проведення постійної новації продукту. Варто враховувати такі протидіючі чинники, як антимонопольну політику держави та зростаючу конкуренцію з боку інших підприємств.
2. Наступне джерело пов’язане безпосередньо із виробничою та підприємницькою діяльністю. Це стосується практично усіх підприємств. Ефективність його використання залежить від знання кон'юнктури ринку, уміння адаптувати розвиток виробництва під постійно мінливу кон'юнктуру ринку. Тут усе зводиться до проведення відповідної маркетингової діяльності. Обсяг прибутку в цьому випадку залежить:
від вдалого вибору виробничої спрямованості підприємства з випуском продукції (вибір продуктів, що користуються стабільним і високим попитом);
від створення конкурентоспроможних умов продажу своїх товарів і надання послуг (ціна, строки постачання, обслуговування споживачів);
від обсягів виробництва (чим більше обсяг, тим більше прибуток) та ін.;
від оптимізації витрат.
3.Виникає з інноваційної діяльності підприємства. Використання цього джерела припускає постійне оновлення продукції підприємства.
Прибуток є однією з форм прибавочного продукту. Частина його, у вигляді ПДВ, акцизних зборів і прямих відрахувань від прибутку, спрямовується в бюджет, інша - залишається у розпорядженні підприємства і називається чистим прибутком.
Із реформуванням бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, з 2000 р., відповідно до міжнародних стандартів, відбулися зміни в методиці визначення прибутку підприємства (рис. 9.1).
Як бачимо, прибуток поділяється на прибуток від звичайної діяльності та прибуток від надзвичайних подій.
Звичайна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають у результаті її проведення. Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства і не очікується, що буде повторюватися періодично або у кожному наступному звітному періоді.
Рис. 9.1. Формування прибутку підприємства
Як правило, переважає прибуток (збиток) від операційної діяльності, яка підрозділяється на основну та іншу. Результатом основної діяльності є прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг.
У загальному розумінні прибуток визначається як різниця між валовими доходами і витратами та являє собою оподатковуваний прибуток, що у бухгалтерському обліку виступає як фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатковування. Загальна схема розподілу прибутку може бути представлена у такий спосіб (див. табл. 9.3).
Таблиця 9.3. - Розподіл доходів і використання прибутку
1. Товарооборот (виручка від реалізації) |
2. ПДВ |
3. Чистий доход ( 1-2) |
4. Витрати, усього |
4.1. Собівартість реалізованої продукції |
4.2. Адміністративні витрати |
4.3. Витрати на збут |
4.4. Інші операційні витрати |
5. Фінансовий результат від операційної діяльності ( 3-4) |
6. Податок на прибуток |
7. Чистий прибуток ( 5-6) |
7.1. Дивіденди |
7.2. Поповнення статутного капіталу |
7.3. Відрахування в резервний капітал |
7.4. Інші напрямки використання |
Слід зазначити, що існує також поняття підприємницького прибутку. Аналіз закордонної економічної літератури дозволяє зробити висновок, що в класичних умовах ринку прибуток може розглядатися як безумовна рента, якщо підприємець є власником землі, безумовна заробітна плата підприємців і безумовний відсоток на вкладений капітал; як тимчасовий дохід, одержуваний від непередбачених технічних і технологічних нововведень, від підприємницького ризику і монопольного положення на ринку збуту. Однак підприємець, починаючи свою справу, розраховує одержати прибуток більший, ніж рента, відсоток і заробітна плата. Це досить складно за умов вільної конкуренції, коли ціни можуть впасти до рівня собівартості. Успішний бізнесмен завжди повинен дивитися вперед, розвивати ідеї вдосконалення товару, додання йому властивостей, що задовольняють попит покупця. Тому, підприємець обов'язково повинен бути новатором. Далеко не всі новаторські ідеї приносять успіх, але, якщо це трапляється, підприємець одержує додатковий дохід.
Дуже цікавим є підхід до сутності прибутку, як до результату від підприємницького ризику, пов'язаного з невизначеністю ситуації при плануванні доходів. Підприємець може передбачити перспективи розвитку подій і заробити значні суми прибутку за короткий період часу або не вгадати і мати значні збитки. Закордонні економісти вважають, що, насправді, прибуток пов'язаний з невизначеністю. Це означає, що зовсім не завжди підприємець одержує той результат, на який розраховував. Підприємницький ризик – це не окрема частина прибутку. Прибуток формується під впливом трьох факторів виробництва: трудових, матеріальних ресурсів і основних засобів. Але ефективність їхнього використання пов'язана з підприємницьким ризиком.
Підприємницький ризик може поліпшити або погіршити прибуток від використання факторів виробництва. Тому не всі підприємці йдуть на ризик.
Залишилося з'ясувати, що таке підприємницькі здібності? Це:
а) здібності приймати рішення щодо використання у виробництві продукції інших ресурсів;
б) застосовувати більш прогресивні способи управління фірмою;
в) використовувати інновації як у виробничих процесах, так і у виборі форм реалізації товару;
г) йти на ризик прийняття усіх подібних рішень.
Для обчислення прибутку використовуються об'ємні й питомі показники. Об'ємним показником є маса прибутку в гривнях. Однак, для оцінки ефективності роботи підприємства недостатньо використання абсолютного показника прибутку, оскільки наявність прибутку ще не означає, що підприємство працює добре. Багато підприємств, що одержали однакову суму прибутку, мають різні обсяги продажів, різні витрати. Тому, для визначення ефективності витрат, необхідно використовувати відносний показник – рівень рентабельності. В економічній теорії застосовується кілька визначень категорії рентабельності:
прибутковість;
відношення корисного результату господарської діяльності у формі прибутку до вартості сукупних витрат на її одержання;
зіставлення результатів господарської діяльності з витратами або ресурсами, розрахованими у вартісній формі;
інтегральний показник, що узагальнює інші показники.
У будь-якому визначенні рентабельність буде означати відношення суми прибутку до одного з показників діяльності.
1. Рентабельність продажу – відношення суми прибутку до обсягу товарообороту – формула (9.2):
|
(9.2) |
.
Рентабельність продажу показує, який прибуток отримано на одиницю товарообороту.
2. Рентабельність витрат – відношення суми прибутку до обсягу витрат – формула (9.3):
|
(9.3) |
.
Даний коефіцієнт характеризує обсяг прибутку на одиницю поточних витрат. Чим більше ця величина, тим вище ефективність діяльності підприємств.
3. Рентабельність сукупних ресурсів (основних, оборотних коштів і фонду оплати праці) – відношення суми прибутку до обсягу ресурсів – формула (9.4):
|
(9.4) |
Даний коефіцієнт показує розмір прибутку на одиницю вартості сукупних ресурсів.
4. Рентабельність активів – відношення суми прибутку до обсягу активів – формула (9.5):
|
(9.5) |
.
У ринковій економіці показником рентабельності виступає також норма прибутку на вкладений капітал, або, як його називають коефіцієнт прибутку з активів. Він відповідає на запитання, наскільки добре працює підприємство, який прибуток приносять вкладені в бізнес фонди.