Запитання № 30

Проаналізуйте процес проголошення Карпатської України

Закарпатській Україні, цьому відносно маленькому краєві, судилося зіграти несподівано велику роль у міжнародних подіях напередодні другої світової війни. ЗО вересня 1938 року після укладання Мюнхенської угоди між 1 керівниками Великобританії, Франції, Італії та Німеччини, Чехословаччина змушена була віддати Гітлерові велику частину своєї західної території. Послабленням Чехословаччини скористалися словацькі лідери, які 6 жовтня проголосили автономію Словаччини.

Закарпаття пішло за словацьким прикладом. 8 жовтня на зборах українських лідерів одноголосно вирішили домагатися для Підкарпатської русі автономного статусу. Чеське керівництво їхню вимогу задовольнило - 11 жовтня було офіційно надано автономію. 14 жовтня сформувався перший автономний уряд Підкарпатської Русі у складі 4-х міністрів і 2-х державних секретарів. Його прем'єром став русофіл Андрій Бродій, який займав відкриту античеську позицію і виношу вав план приєднання Закарпаття до Угорщини.

Наприкінці жовтня його заарештували, а новим прем'єр-міністром призначили Августина Волошина. У результаті цих змін в уряді та в політичному житті автономного краю взяли гору українські сили. Але наступні події розвивались не на користь українців. 2 листопада німецько-італійський арбітраж у Відні присудив Угорщині не лише південну частину Словаччини і Закарпаття, де проживали мадяри, але і велику частину Підкарпатської Русі (Закарпаття), включаючи найбільші міста Ужгород, Мукачеве, Берегове, до Угорщини відійшло 1856 км² з 180 тисячами населення. Уряд Волошина евакуювався до нової столиці - Хуст. Не дивлячись на зовнішній політичний тиск, уряд автономної Карпатської України активно проводить розбудову державних структур та забезпечення нормальної життєдіяльності краю :

1. Було українізовано освіту і пресу ;

2. Розширено мережу кооперативів ;

3. Налагоджено комунікації і зв’язок ;

4. Організовано роздачу продовольства ;

5. Створено власні збройні сили - Українську національна самооборону, згодом реорганізовано в Карпатську Січ (приблизно 12 тисяч);

6. Перемога коаліції українських партій - Українського національного об’єднання на виборах до автономного сейму 16 лютого 1939 року (92,4 % голосів, і це в краї, де в 1924 році лише 12 % населення вважали себе українцями) тощо.

Українська автономія у Закарпатті викликала занепокоєння у всіх сусідніх державах, а найбільше у Польщі та Угорщині. Трагізм зовнішньополітичної ситуації полягав у тому, Карпатська Україна опинилася у повній міжнародній ізоляції, і єдиним гарантом її існування була фашистська Німеччина. Гітлер, зберігши Карпатську Україну, залишав у своєму активі серйозні засоби тиску на Угорщину, Польщу та СРСР, т.ч. використовуючи у власних геополітичних інтересах "українську карту".

Можливість перетворення Карпатської України у зародок більшої самостійної української держави створювало додаткову напруженість у відносинах між Москвою і Берліном. Радянське керівництво у Москві злякав сам державотворчий приклад українського населення на одній із частин пошматованої України. Сталін з роздратуванням зупинився на проблемі Карпатської України у своїй звітній доповіді на ХVIIІ з'їзді ВКП(б) 10 березня 1939 року : "в Німеччині є божевільні, котрі мріють приєднати слона, тобто Радянську Україну (приблизно 30 млн. чол.), до кузьки, тобто до так званої Карпатської України (приблизно 700 тис. чол.)". Німецьке керівництво сприйняло виступ Сталіна як відмову Радянського Союзу від претензій на цю частину української землі : це послужило поштовхом до німецько-радянського зближення, що завершилося укладанням пакту Мологова-Рібентропа.

Тим часом події навколо Карпатської України розвивалися драматично. 14 березня 1939р. угорське військо вчинило напад на Карпатську Україну (отримавши на це дозвіл від Німеччини). Ввечері того ж дня уряд Волошина встиг ще проголосити державну незалежність краю. Наступного дня, 15 березня, коли гітлерівські війська увійшли в Прагу, сейм Карпато-України схвалив конституційний закон, за яким Карпатська Україна проголошувалась незалежною Республікою Карпато-України. Але вже 16 березня угорські війська захопили Хуст. Карпатська Січ, слабо оснащена і погано озброєна, протягом 5 днів чинила опір регулярній армії. Майже половина з січовиків загинула. Але навіть після поразки, ще до середини квітня у Карпатах точилась партизанська війна.

Висновок :

Таким чином, Карпатська Україна була першою, хто вчинила збройний опір угорсько-фашистській агресії, відкинувши домагання нацистської Німеччини капітулювати. Вона стала однією з перших жертв агресорів у переддень другої світової війни.