Запитання № 59

Дайте історичну оцінку президентів і урядів України в 1991-1999 рр.

В липні 1991 р. Верховна Рада УРСР прийняла пакет законів щодо запровадження посади Президента в республіці, з вересня 1991 р. розпочалось висунення кандидатур.

Визначений законом рубіж у сто тисяч підписів змогли подолати лише сім (із 45 претендентів, які одержали підписні листи): В.Гриньов, Л.Кравчук, Л.Лук'яненко, Л.Табурянський, О.Ткаченю, В.Чорновіл, І.Юхновський, О.Мороз. (У ході передвиборчої компанії О.Ткаченко свою кандидатуру зняв на користь Л.Кравчука).

1 грудня 1991 р. 32 млн. громадян (84% внесених у списки виборців) взяли участь у голосуванні.

Л.Кравчук отримав 20 млн. голосів (62%) і став першим всенародно обраним Президентом України.

В.Чорновіл був на другому місці і одержав 7,4 млн. голосів виборців (23,3%).

В основі програми Л. Кравчука було 5 "Д" - Державність, Демократія, Достаток, Духовність, Довіра, але реалізувати вдалось частково лише одне - Державність. Справді, основи державності в 1991-1994 рр. було закладено. Проте, ряд економічних, політичних, духовних проблем не тільки не було вирішено, вони ще більше загострились і привели до економічної, політичної, духовної кризи.

Уряд першого Прем'єр-міністра незалежної України В.Фокіна (листопад 1990- жовтень 1992 р.) припустився ряд серйозних прорахунків:

• погодився з нав'язаною російською стороною оцінкою частини вкладу України в економіку СРСР - 16,37%, тоді як більшість економістів оцінюють - 21-23%, хоча і погодженої частини Україна не отримала;

• дозволив двотижневе (з 2 по 16 січня 1992 р.) масове і безконтрольне пограбування України Росією);

• перехід Росії на світові ціни за енергоносії призвів до великого державного боргу, залежності України від поставок пального з Росії; відхід від ринкових реформ привів до спаду виробництва, зниження рівня життя, некерованості економіки.

Уряд Л.Кучми (листопад 1992 р. - жовтень 1993 р.) мав надзвичайні повноваження, але економіка України продовжувала розвалюватися. За 9 місяців 1993 року виробництво промислової продукції знизилося на 21%. В жовтні 1993 р. Президент України сам очолив Кабінет Міністрів (виконуючим обов'язки був Ю.Звягільський), але стабілізувати економіку не вдалося й урядові Кравчука - Звягільського. У першому кварталі 1994 р. національний дохід скоротився проти відповідного року на 36%, обсяг виробництва промислової продукції - на 38,4%.

До парламентських і президентських виборів 1994 року Україна підійшла у стані глибокої кризи.

Процес зміни політичної влади в Україні завершили другі президентські вибори, що проходили в червні - липні 1994 р.

На посаду президента було зареєстровано сім кандидатів: В.Бабич, Л.Кравчук, Л.Кучма, В.Лановий, О.Мороз, І.Плющ, П.Таланчук. 27 червня у першому турі виборів найбільше голосів зібрали Л.Кравчук (37,68%) і Л.Кучма (31,25%), які вийшли в другий тур. У другому турі 10 липня 1994 р. Л.Кучма набрав 52,14% голосів, Л.Кравчук - 45,06%.

Л.Кучма вів передвиборну боротьбу під гаслами:

• відновлення зв'язків з Росією та іншими країнами СНД;

• надання російській мові статусу офіційної;

• боротьби з корупцією та організованою злочинністю;

• зупинити спад і стабілізувати економічну ситуацію в країні.

Л.Кучма опирався на підтримку промислового директорату, частини державної номенклатури і лівих політичних сил ( в т.ч. комуністів). Національно-демократичні сили підтримували Л.Кравчука. Після виборів була зроблена спроба перейти до реалізації соціально-економічних реформ. Новообраний Президент переніс центр уваги з питань ідеологічних на економічні, зайняв центриську позицію для згуртування всіх сил суспільства.

Однак, і на цьому етапі розбудови української держави досягти значних успіхів не вдалось, відчувались серйозні протиріччя між гілками влади, економічна і політична криза поглибилась.

Кабінет Міністрів залишався найнестабільнішим - пішли у відставку уряди:

В. Масола - червень 1994р.-березень 1995 р.;

Є.Марчука - березень 1995 р. - травень 1996 р.;

П.Назаренка - травень 1996 р. - липень 1997 р.

З липня 1997 року Кабінет Міністрів України очолює В.Пустовойтенко. Протистояння Президент - Верховна Рада триває.

З червня 1999 р. почалась передвиборна компанія по виборах третього Президента незалежної України 31 жовтня 1999 р.

Кандидатами в Президенти України зареєстровано 15 осіб: О.Базилюк, Н.Вітренко, М.Габер, В.Кононов, Ю.Костенко, Ю Кармазін, Л.Кучма, Є.Марчук, О.Мороз, В.Онопенко, П.Олійник, О.Ржавський, Г.Удовенко, П.Симоненко, О.Ткаченко. В першому турі виборів більшість голосів набрав Л.Кучма -36.38%, П.Симоненко - 22.38%. 14 листопада 1999р. відбувся другий тур виборів. Президентом України на наступні п ять років обрано - (56% голосів виборців) Л.Кучму.