- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
5.2 Основи розрахунку вентиляції
Кількість повітря, що необхідно подати в приміщення для розбавлення шкідливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні
,
(5.1)
де G – маса шкіливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні за одиницю часу, г/год;
С, ГДК - фактична та гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м3 (С – в повітрі, що подається);
Кількість повітря, необхідного для видалення надлишкового тепла з приміщення
,
(5.2)
де Δq — надлишок тепла в приміщенні, Вт;
С - масова питома теплоємність повітря, Дж/кгК;
ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м3 ;
Т1 Т2 – температура повітря, що видаляється та надходить. У випадку складності визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують поняття кратності обміну повітря К, яке показує скільки разів на протязі години повітря в приміщенні повинно повністю обновитись (К=3 – 10)
, (5.3)
де Q – витрата повітря в приміщенні, м3/год;
V n – об'єм робочого приміщення, м3.
Необхідна витрата повітря при використанні місцевої вентиляції
Q M = 3600 F V, [м3/год] , (5.4)
де F – площа перерізу вентиляційного отвору, м2 ;
V – швидкість руху повітря, м/с (V= 0,5 – 1,5 м/с).
5.3 Вентиляторні установки
Для механічного переміщення повітря як в приточній, так i в витяжній вентиляційних системах використовують відцентрові та осьові вентилятори та ежектори.
Вентилятори звичайного виконання використовують для переміщення чистого та малозапиленого повітря з температурою до 80°С. Антикорозійного виконання – для переміщення агресивних середовищ (пари кислот, лугів). В цьому випадку їx виготовляють з залізохромистої та хромонікелевої сталі, а при малих розмірах – з вініпласта. Вибухозахищеного виконання – для видалення газо та пароповітряних вибухонебезпечних середовищ, ротор i корпус виконують з іскробезпечного матеріалу, електродвигуни - у вибухобезпечному виконанні. Ежектори використовують у випадку наявності дуже агресивного середовища,що може вибухнути не тільки від удара, але i від тертя, а також при наявності вибухонебезпечних газів і парів. Оскільки ежектори мають низький ККД (до 25%) та значний шум при роботі, їx використовують в тих випадках, коли немає кращих рішень.
5.4 Кондиціювання повітря
Це створення та автоматичне підтримування в приміщеннях незалежно від зовнішніх умов постійних або змінних за певною програмою температури, вологості, чистоти та швидкості руху повітря, які найбільш сприятливі для людини або необхідні для нормального протікання технологічного процесу. Розрізняють системи комфортного кондиціювання, що забезпечують в приміщенні постійні комфортні умови для людини та системи технологічного кондиціювання призначені для підтримання в робочому приміщенні необхідних для технологічного процесу умов.
Кондиціонер – це вентиляційна установка, яка за допомогою засобів автоматичного регулювання підтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища. Кондиціонери бувають двох видів: установки повного кондиціювання, що забезпечують регулювання вcix параметрів мікроклімату, та установки неповного кондиціювання, що забезпечують регулювання частини або навіть одного параметра (наприклад температури). Залежно від способу холодопостачання розрізняють автономні та неавтономні кондиціонери, а за способом приготування та розподілу повітря – центральні та місцеві.
Кондиціювання повітря вимагає більше витрат порівняно з вентиляцією, але вони швидко окуплюються внаслідок зростання продуктивності праці, зниження захворюваності, браку, підвищення якості виготовленої продукції і т.д.
