- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
За степенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні.
Розрізняють сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та промислові отрути. До складу СДОР входять спеціальні отруйні речовини, призначені для знищення людей, тварин,сільськогосподарських рослин. Приклади СДОР: аміак, хлор, окис азоту та інші. Приклади промислових отрут: ртуть, свинець, анілін, бензин та інші.
Гранично допустима концентрація – максимальна кількість хімічних речовин в одиниці об’єму, яка при щоденному впливі протягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень та наступних негативних змін у потомстві – ГДК, мг/м3. Значення ГДК наводять в таблицях. У випадку періодичної дії шкідливих речовин в повітрі робочої зони використовується поняття середньозмінної концентрації
Сс3 = (С1t1+C2t2+…+Cntn)/(t1+t2+…+tn), (4.1)
де С1,C2,...Cn – концентрації шкідливих речовин на окремих стадіях (операціях) технологічного процесу, мг/м3;
t1,t2,...tn -тривалість окремих стадій (операцій) технологічного процесу.
При вмісті у повітрі робочої зони одночасно декількох шкідливих речовин односпрямованої дії оцінку здійснюють за сумою відношень фактичних концентрацій речовин до їх ГДК, яка не може перевищувати 1.
(С1/ГДК1)+(C2/ГДК2)+…(Cn/ГДКn) ≤ 1, (4.2)
де С1,C2,...Cn – фактична концентрація шкідливих речовин;
ГДК1, ГДК2,...ГДКn – гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.
Дія шкідливих речовин на організм людини може супроводжуватись інтоксікацією, що веде до виникнення професійних та шкірних захворювань.
Шляхи введення хімічних речовин в організм людини: через органи дихання, травлення, шкірні та слизові оболонки.
Джерела небезпечних хімічних факторів в нафтогазовій галузі.
1 Промивальні рідини. До складу промивальних рідин входять органічні та неорганічні речовини. Органічні речовини: виробничі целюлози (КМЦ), реагенти з гідролізного лігніту, крохмальні речовини, полімери, гумінові кислоти та інші. Неорганічні: луги (NaOH, KaOH), вапно, хлористий натрій (NaCl), хлористий кальцій (CaCl2), хлористий магній (бішофіт МgCl), крейда, гіпс, солі хрому, баріт, гематит, піноутворюючі речовини.
2 Тампонажний розчин. До складу тампонажного розчину входять цемент, гіпс, біхромати натрія та калія, ПАР, бентоніт та інше.
3 Інгібітори для запобігання гідратоутворень (метанол, діетілен - гліколь) та корозії, одоранти (речовини для надання газу запаху).
4 Речовини пластового походження: нафта, природні та нафтові гази: метан, азот, сірководень, етан, бутан, пропан та інше.
5 Промислові товарні парки та нафтозбірні пункти. Недосконалість систем збору та підготовки нафти викликає загазованість повітряного середовища.
6 Методи підвищення проникності привибійної зони: кислотна обробка свердловин (соляна та плавікова кислота, ПАР, магній).
4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
Централізоване приготування промивальних рідин на спеціальних заводах.
Використання закритих систем приготування і циркуляції промивальних рідин.
Автоматизація процесів приготування бурових і цементних розчинів та введення хімічних реагентів в свердловину.
Вентиляція робочих зон та приміщень.
Герметизація резервуарів нафтозбірних пунктів.
Спалювання викидів газу та парів бензину в факельних системах.
Дотримування нормативних умов експлуатації ДВС.
Розміщення об’єктів та споруд з врахуванням напрямків вітру.
Використання спецодягу та протигазів.
Постійний контроль за наявністю шкідливих речовин в робочій зоні (газоаналізатори, датчики, газосигналізатори).
Контрольні запитання і завдання
З чого складаються мікрокліматичні умови виробничого середовища ?
Які параметри мікроклімату регламентуються системою стандартів безпеки праці ?
Назвіть оптимальну температуру повітря у виробничому приміщенні в теплий період року.
Яким чином класифікуються шкідливі речовини за степенем дії на організм людини ?
Як визначається середньозмінна концентрація повітря робочої зони ?
Які органічні речовини входять до складу промивальних рідин ?
Якими заходами досягається зменшення забруднення повітряного середовища ?
