- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
Профілактика пожеж при вогневих роботах
До вогневих робіт на виробництві відносять газо та електрозварювання та різку металів, механічну обробку з виділенням іскр та інше.
Небезпека робіт з газової різки та зварювання полягає у використанні таких вибухонебезпечних речовин, як ацетилен, бутан і кисень, що знаходяться в балонах з високим тиском. При веденні робіт з ацетиленовими генераторами втрати ацетилену можливі при пошкодженні генератора, неправильному зберіганні та використанні карбіда кальція. При електрозварювальних роботах джерелом спалаху може бути електрична дуга, частини розплавленого металу, іскри в місцях нещільного контакту заземлюючих проводів.
Заходи профілактики
Приміщення для зберігання балонів повинне мати не нижче ніж ІІ степінь вогнестійкості, балони повинні бути захищені від сонячних променів та знаходитись на відстані не менше 10 м від вогню. Необхідно слідкувати за справністю вентилів та іншої апаратури. Перед початком робіт перевіряють заземлення розчищують площадку від горючих матеріалів, роблять аналіз повітря.
13.4 Евакуація людей з зони пожежі
При проектуванні та будівництві промислових будівель необхідно передбачити евакуаційні шляхи та виходи на випадок виникнення в будівлі пожежі або аварії. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень:
а) першого поверху на вулицю безпосередньо або через коридор, сходи, вестибюль;
б) любого поверху, крім першого, в коридор, що веде на сходи;
в) в сусіднє приміщення на тому ж поверсі, що має виходи згідно пункту а і б.
Кількість евакуаційних виходів приймають за СНіП, але не менше двох. Мінімальна відстань між найбільш віддаленими виходами з приміщень визначається за формулою:
,
(13.2)
де П – периметр приміщення.
Двері на шляху евакуації повинні відкриватись за напрямком виходу з будівлі. Зовнішні евакуаційні двері не повинні мати засувів, що відкриваються за допомогою ключів.
Евакуаційні виходи не можна передбачати через приміщення категорій А і Б.
Один евакуаційний вихід дозволяється планувати в приміщеннях з площиною підлоги менше 100 м2 при розміщенні виробництв категорії А , Б або В і з площиною підлоги менше 200 м2 при розміщенні виробництв категорії Г і Д . В окремих випадках для другого евакуаційного виходу дозволяється використовувати зовнішні пожежні драбини.
Евакуація при фонтануванні свердловини
Для швидкої та безпечної евакуації людей на початку фонтанування кожний працюючий наперед повинен знати шляхи евакуації. Члени бригади повинні постійно підтримувати на буровій в чистоті та порядку проходи та сходи, не загромаджувати їх сторонніми предметами. Найбільші небезпеки виникають з евакуацією верхового робочого, що знаходиться на балконі. Як правило робочий спускається по відтяжці. При цьому його треба страхувати за допомогою натягнутого брезенту від можливого падіння. Необхідно слідкувати, щоб відтяжки це мали розривів, голок, та зрощувань, що можуть ускладнити спуск робочого.
