- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
Вантажопідйомні крани та ліфти відносять до обладнання підвищеної небезпеки, тому для забезпечення їх безпечної експлуатації встановлено державний нагляд, що здійснюється органами Держтехнагляду. ВПМ до запуску в роботу підлягають реєстрації в органах Держтехнагляду, які видають дозвіл на їх введення в експлуатацію.
Відповідно з Правилами всі змонтовані ВПМ, а також вантажозахватні пристрої до пуска в роботу підлягають технічному обстеженню. Початкове обстеження здійснює відділ технічного контролю завода-виготовника перед відправкою крана споживачу. ВПМ, що знаходиться в експлуатації повинні піддаватись частковому обстеженню через кожних 12 місяців, а повному – через три роки. Машини, що рідко використовуються (наприклад, крани, що використовують під час ремонту виробничих приміщень) піддають повному технічному обстеженню через 5 років.
При повному технічному обстеженні ВПМ піддають огляду, статистичним, динамічним випробовуванням; при частковому – тільки огляд. Під час огляду встановлюють надійність кожного вузла та елемента машини. Стан механізмів визначають оглядом без їх розборки та випробовуванням у роботі.
Статичне випробовування ВПМ проводять вантажем на 25% більшим її номінальної вантажопідйомності. ВПМ, що витримала статичні випробовування піддають динамічному випробовуванню для перевірки дії механізмів, гальм, пристроїв безпеки. При динамічному випробуванні використовують вантаж, що перевищує номінальний на 10%. Випробування полягає у повторному підніманні та опусканні вантажу, а також в перевірці дії всіх механізмів при їх уособленому русі. Дозвіл на подальшу експлуатацію машини дається після отримання позитивних результатів огляду та обох випробувань.
Під час експлуатації ВПМ забороняється:
піднімати вантажі, маса яких перевищує допустиму вантажопідйомність;
одночасно піднімати вантаж та людей, піднімати вантажі у нестійкому положенні;
відривати вантажі, що примерзли до грунту, або завалені грунтом та іншими вантажами;
підштовхувати вантажі при косому натязі підйомних канатів, відтягувати вантажі при підйомі;
відключати гальма та пристрої безпеки.
10.4 Канати
При технічному обстеженні стальних канатів їх бракують за кількістю обривів проволок на довжині одного кроку звивки канату, при цьому враховується їх конструкція, степінь зношування або корозії, призначення, відношення діаметра блока каната до його діаметра. При виявленні обірваних скалок канат до експлуатації не допускають.
Всі канати та ланци, що використовують на підйомно-транспортних механізмах перевіряють за формулою
P/N ≥ k , (10.1)
де P – розривне зусилля;
N – натяг канату;
k – коефіцієнт запасу міцності.
При розрахунках стропів, призначених для підйому вантажів з обв’язкою або зацепкою крюками, кільцями чи серьгами, коефіцієнт запасу міцності канатів приймають не менше 6. Якщо натяг стропів з стальних канатів або ланців не повинен перевищувати відомої величини, то максимально допустиму масу вантажу можна розрахувати за формулою
Gmax ≤ k(N/C) (10.2)
Значення коефіцієнта k визначається кутом α між канатом та вантажем
Таблиця 10.1 – Коефіцієнт запасу міцності канату
α |
0 |
30º |
45º |
k |
1 |
1,15 |
1,42 |
Вантажозахватні приспосіблення та тару до пуску перевіряють оглядом, причому перші, крім того, випробовують навантаженням, що на 25% перевищує номінальну вантажопідйомність. Випробовані допоміжні вантажнозахватні пристрої забезпечують табличками та клеймами, без яких забороняється їх використання. Строповочні канати та ланци розраховують на розтяг з 10 кратним запасом міцності; їх випробовують не менше 2 разів на рік під навантаженням, що вдвічі перевищує робоче та обладнують вказівниками граничного робочого навантаження, а також номерів та термінів випробувань.
Вантажні крюки (петлі, кліщі, грейфери, електромагніти), що використовують для ВПМ повинні забезпечувати міцний захват вантажу, що виключає його падіння. Зношування вантажозахватних пристроїв відбувається, головним чином в місцях, що піддаються знакозмінним навантаженням внаслідок появи втомлювань. Тому всі грузозахватні пристрої систематично оглядають і при наявності тріщин вилучають з обігу.
