Визначення сили струму, що проходить через тіло людини

С ила струму, що проходить через тіло людини визначається умовами торкання струмопровідних елементів

, [A], (12.9)

де U – напруга електричного струму, В;

R_к – опір електричного кола, Ом.

Рисунок 12.3 – Одночасне торкання двох фаз

Рисунок 12.4 – Торкання однієї фази трифазної мережі із заземленою нейтраллю

Рисунок 12.5 – Торкання однієї фази трифазної мережі з ізольованою нейтраллю.

Залежно від схеми торкання людиною струмопровідних елементів електричні параметри приймають такі значення

Схема І: U = U_л; R_к = R_л;

Схема ІІ: U = U_ф; R_к = R_л + R_в + R_п + R_о;

Схема ІІІ: U = U_ф; R_к = R_л + R_в + R_п + R_із/3,

де Uл, Uф – лінійна та фазна напруги;

R_в, R_п, R_о, R_із – відповідно опори взуття, підлоги, заземлення нейтралі, опору ізоляції однієї фази мережі відносно землі.

Особливості використання окремих типів електрообладнання

1 Значне підвищення (в 4-5 разів) сили струму під час запуску силового приводу бурової установки.

2 Установка електровідцентрового насоса. Наявність струмопровідних частин (силового кабелю) з високим (до 70 А) значенням сили струму, можливість надходження рідини в порожнину електродвигуна. Пошкодження силового кабелю та його елементів є причиною 50 % аварій з УЕВН.

3 Верстат-качалка. Коливання сили струму в електричній системі приводу з періодом обертання кривошипу.

4 Електробур. Значна ймовірність ураження електричним струмом під час нарощування бурильної колони та промивання контактної муфти ведучої труби.

12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)

Правила устаткування електроустановок. Вci виробничі приміщення та робочі зони поділяють на пожежо i вибухонебезпечні.

Пoжeжoнeбeзпeчнi – це приміщення, в яких зберігаються чи використовуються вибухонебезпечні горючі речовини.

Вибухонебезпечні – це приміщення, в яких зберігаються чи використовуються вибухонебезпечні речовини.

Розрізняють такі класи пожежонебезпечних приміщень: П-1, П-2, П-2а, П-3.

П-1: горіння рідини з температурою спалаху парів вище 45⁰С (склади мінеральних масел, установки регенерації та інше).

П-2: внаслідок виробничих процесів виділяються горючі волокна та пил.

П-2а: виробничі та складські приміщення з твердими або волокнистими горючими речовинами, які не виділяють пил.

П-3: зовнішні площадки, на яких використовують або зберігають горючі рідини з температурою спалаху парів вище 45⁰С (мінеральні масла), а також тверді горючі речовини (вугілля, торф та інші).

Вибухонебезпечні приміщення поділяють на класи: В-1, В-la, В-1б, В-1г, В-2, В-2а.

В-1: в процесі роботи виділяються горючі гази або пари горючих рідин;

В-1а: утворення таких сумішей можливе при аваріях та пошкодженнях;

В-1б: вибухонебезпечні суміші також утворюються при аваріях, але мають високу НКГС i різкий запах;

В-1г: зовнішні приміщення, в яких є газгольдери, ємності, наливні естакади;

В-2: приміщення, де утворюється вибухонебезпечний пил за умов нормальної нетривалої роботи;

В-2а: такі небезпечні умови виникають при аваріях i пошкодженнях.

Класифікація приміщень за пожежо i вибухонебезпекою необхідна для інженерних рішень вибору електричного обладнання та засобів захисту.

За вибухонебезпечністю бypoвi установки можна віднести до класу В-1г.