- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
Розрізняють фізичні та хімічні способи припинення горіння, дія яких полягає в припиненні надходження в зону горіння окислювача або горючої речовини. Фізичні способи: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення в зоні горіння горючих речовин негорючими, ізоляція реагуючих речовин від зони горіння. Хімічні способи – хімічне гальмування реакцій горіння.
Вогнегасячі речовини та їx властивості.
Вода. Має значну теплоемність та охолоджувальну здатність, хорошу термостійкість та текучість. Недоліки – значна електропровідність та висока густина.
Рідкі вогнегасячі речовини. Це водні речовини деяких солей (хлористий кальцій, карбонат, бікарбонат та інші. Мають властивості води, крім того на поверхні горючих речовин утворюється плівка з солей, на руйнування якої витрачається додаткова енергія горючої речовини.
Тверді (порошкоподібні) вогнегасячі речовини. Це хлористий кальцій, карбонати, кварц, флюси, сухий пісок, спеціальні суміші. Перекривають надходження кисню до горючої речовини та відбирають тепло з зони пожежі. Використовують для гасіння двигунів ДВГ, лужних мeтaлiв та сплавів.
Газоподібні вогнегасячі речовини – азот, вуглекислий газ, водяний пар. Витісняють окислювачі з зони горіння i охолоджують горючу речовину. Використовують для гасіння пожеж в замкненому просторі (електроустановки) та невеликих пожеж на відкритих площадках (двигуни, розлиті горючі речовини).
Хімічні повітряно-хімічні піни. Використовують для гасіння більшості горючих речовин за рахунок ізолюючої здатності. Для піноутворювання використовують речовини білкового походження.
Галоідовані вуглеводи. Використовують для гасіння самих різних речовин. Дія заснована на здатності переривання ланцюгової реакції горіння. Це вуглекислота та інше.
13.8 Засоби протипожежного захисту
Система стандартів безпеки праці “Пожежна техніка для захисту об’єктів” виділяє вісім груп пожежної техніки для захисту об’єктів від пожеж.
1) Пожежні машини (автомобілі, мотопомпи); 2) Установки пожежогасіння; 3) Вогнегасники; 4) Засоби пожежної та охоронно-пожежної сигналізації; 5) Пожежні рятівні пристрої; 6) Пожежне обладнання (гідранти, рукава, стволи); 7) Пожежний ручний інструмент (багри, ломи, крюки, електропили); 8) Пожежний інвентар (бочки, відра, знаки, щити, ящики для піску).
Крім того, бурові обладнують системами водяного гасіння: водопроводи з пожежними кранами. В цехах бурових підприємств використовують установки водяного пожежогасіння, засоби сигналізації. Під час гасіння пожеж нафтових і газових фонтанів використовують автомобілі газоводяного гасіння АГВГ-100.
Вогнегасники встановлюють на нафтонасосних та компресорних станціях, установках для підготовки нафти і переробки газу та інших об’єктах. На підприємствах нафтової та газової промисловості найбільш поширені хімічні пінні вогнегасники типу ОХП-10, ОП-М та повітряно-пінні вогнегасники типу ОВП-5 та ОВП-10.
Пожежні підрозділи, що обслуговують підприємства нафтової і газової промисловості комплектують пожежними автомобілями загального та спеціального призначення. При гасінні крупних пожеж ці автомобілі використовують в комплекті з автоцистернами.
Пожежні мотопомпи використовують для подавання води з відкритих водоймищ та перекачці їх при гасінні пожеж). Вони поділяються на переносні та причепні та складаються з відцентрового насоса та двигуна.
Піногенератори призначені для отримання хімічної піни шляхом розчинення вогнегасних порошків при гасінні пожеж легкозаймистих рідин. Для боротьби з палаючими нафтопродуктами також використовують телескопічний підйомник-пінозлив.
Пожежна сигналізація та зв’язок. Для своєчасного повідомлення пожежної частини про місце виникнення пожежі та її характеру на підприємствах нафтової і газової промисловості використовують електричну пожежну сигналізацію (ЕПС), телефонний зв’язок та радіозв’язок. Радіозв’язком з радіусом дії до 45 км комплектують віддалені об’єкти підприємств нафтової та газової промисловості.
Методи гасіння рідин
Один з найбільш надійних та простих засобів гасіння рідин – припинення випаровування та пароутворення палаючої рідини шляхом ізоляції її поверхні від навколишнього повітря шаром піни або інших вогнегасних засобів.
При використанні піни для гасіння палаючих рідин в металічних резервуарах та посудинах їх зовнішні поверхні неперервно охолоджують водою. Пожежу в резервуарах можна гасити також розпиленням води дрібнодисперсними краплинами на рівні палаючої рідини, методом перемішування маси рідини та використанням галоідованих вуглеводнів в паровому або розпиленому стані. Перерви та перебої в подачі вогнегасних насосів призводять до затягування операції гасіння пожежі, внаслідок чого в резервуарах можливе кипіння рідини та її викид, а також поширення пожеж на близько розташовані об’єкти. На початку пожежі з сусідніх резервуарів перекачують нафтопродукти в аварійні посудини або в резервуари, яким не загрожує пожежа.
