13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту

Розрізняють фізичні та хімічні способи припинення горіння, дія яких полягає в припиненні надходження в зону горіння окислювача або горючої речовини. Фізичні способи: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення в зоні горіння горючих речовин негорючими, ізоляція реагуючих речовин від зони горіння. Хімічні способи – хімічне гальмування реакцій горіння.

Вогнегасячі речовини та їx властивості.

1. Вода. Має значну теплоемність та охолоджувальну здатність, хорошу термостійкість та текучість. Недоліки – значна електропровідність та висока густина.

2. Рідкі вогнегасячі речовини. Це водні речовини деяких солей (хлористий кальцій, карбонат, бікарбонат та інші. Мають властивості води, крім того на поверхні горючих речовин утворюється плівка з солей, на руйнування якої витрачається додаткова енергія горючої речовини.

3. Тверді (порошкоподібні) вогнегасячі речовини. Це хлористий кальцій, карбонати, кварц, флюси, сухий пісок, спеціальні суміші. Перекривають надходження кисню до горючої речовини та відбирають тепло з зони пожежі. Використовують для гасіння двигунів ДВГ, лужних мeтaлiв та сплавів.

4. Газоподібні вогнегасячі речовини – азот, вуглекислий газ, водяний пар. Витісняють окислювачі з зони горіння i охолоджують горючу речовину. Використовують для гасіння пожеж в замкненому просторі (електроустановки) та невеликих пожеж на відкритих площадках (двигуни, розлиті горючі речовини).

5. Хімічні повітряно-хімічні піни. Використовують для гасіння більшості горючих речовин за рахунок ізолюючої здатності. Для піноутворювання використовують речовини білкового походження.

6. Галоідовані вуглеводи. Використовують для гасіння самих різних речовин. Дія заснована на здатності переривання ланцюгової реакції горіння. Це вуглекислота та інше.

13.8 Засоби протипожежного захисту

Система стандартів безпеки праці “Пожежна техніка для захисту об’єктів” виділяє вісім груп пожежної техніки для захисту об’єктів від пожеж.

1) Пожежні машини (автомобілі, мотопомпи); 2) Установки пожежогасіння; 3) Вогнегасники; 4) Засоби пожежної та охоронно-пожежної сигналізації; 5) Пожежні рятівні пристрої; 6) Пожежне обладнання (гідранти, рукава, стволи); 7) Пожежний ручний інструмент (багри, ломи, крюки, електропили); 8) Пожежний інвентар (бочки, відра, знаки, щити, ящики для піску).

Крім того, бурові обладнують системами водяного гасіння: водопроводи з пожежними кранами. В цехах бурових підприємств використовують установки водяного пожежогасіння, засоби сигналізації. Під час гасіння пожеж нафтових і газових фонтанів використовують автомобілі газоводяного гасіння АГВГ-100.

Вогнегасники встановлюють на нафтонасосних та компресорних станціях, установках для підготовки нафти і переробки газу та інших об’єктах. На підприємствах нафтової та газової промисловості найбільш поширені хімічні пінні вогнегасники типу ОХП-10, ОП-М та повітряно-пінні вогнегасники типу ОВП-5 та ОВП-10.

Пожежні підрозділи, що обслуговують підприємства нафтової і газової промисловості комплектують пожежними автомобілями загального та спеціального призначення. При гасінні крупних пожеж ці автомобілі використовують в комплекті з автоцистернами.

Пожежні мотопомпи використовують для подавання води з відкритих водоймищ та перекачці їх при гасінні пожеж). Вони поділяються на переносні та причепні та складаються з відцентрового насоса та двигуна.

Піногенератори призначені для отримання хімічної піни шляхом розчинення вогнегасних порошків при гасінні пожеж легкозаймистих рідин. Для боротьби з палаючими нафтопродуктами також використовують телескопічний підйомник-пінозлив.

Пожежна сигналізація та зв’язок. Для своєчасного повідомлення пожежної частини про місце виникнення пожежі та її характеру на підприємствах нафтової і газової промисловості використовують електричну пожежну сигналізацію (ЕПС), телефонний зв’язок та радіозв’язок. Радіозв’язком з радіусом дії до 45 км комплектують віддалені об’єкти підприємств нафтової та газової промисловості.

Методи гасіння рідин

Один з найбільш надійних та простих засобів гасіння рідин – припинення випаровування та пароутворення палаючої рідини шляхом ізоляції її поверхні від навколишнього повітря шаром піни або інших вогнегасних засобів.

При використанні піни для гасіння палаючих рідин в металічних резервуарах та посудинах їх зовнішні поверхні неперервно охолоджують водою. Пожежу в резервуарах можна гасити також розпиленням води дрібнодисперсними краплинами на рівні палаючої рідини, методом перемішування маси рідини та використанням галоідованих вуглеводнів в паровому або розпиленому стані. Перерви та перебої в подачі вогнегасних насосів призводять до затягування операції гасіння пожежі, внаслідок чого в резервуарах можливе кипіння рідини та її викид, а також поширення пожеж на близько розташовані об’єкти. На початку пожежі з сусідніх резервуарів перекачують нафтопродукти в аварійні посудини або в резервуари, яким не загрожує пожежа.