- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
13 Пожежна безпека
13.1 Основи процесу горіння
Горіння – це інтенсивні хімічні окислювальні реакції, які супроводжуються виділенням тепла та світла. Горіння можливе при наявності горючої речовини, окислювача та джерела запалення. В умовах реальної пожежі окислювачем є кисень повітря. При горінні конденсованих систем, що не містять газоподібних частин, а складаються виключно з твердої або рідкої фази полум’я може не виникати, тобто має місце горіння без полум’я. В процесі горіння утворюються проміжні продукти, а при достатньому вмістові окислювача – продукти повного згорання. Залежно від агрегатного стану вихідної речовини розрізняють гомогенне горіння, горіння вибухових речовин та гетерогенне горіння.
При гомогенному горінні вихідні речовини та продукти горіння знаходяться в однаковому агрегатному стані (наприклад, горіння газових сумішей). Горіння вибухових речовин пов’язане з переходом речовини з конденсованого стану в газ.
При гетерогенному горінні вихідні речовини знаходяться в різних агрегатних станах (наприклад, тверде паливо та газоподібний окислювач).
Рух полум’я по газовій суміші називають поширенням полум’я.
Нормальна швидкість поширення полум’я – це швидкість переміщення полум’я відносно незгорівшого газу, в напрямку перпендикулярному його поверхні. Цей параметр є одним з показників пожежо- вибухонебезпечних речовин. Це фізико-хімічна константа, що залежить від складу суміші, тиску та температури і визначається швидкістю хімічної реакції та молекулярною теплопровідністю.
Джерела або імпульси запалення поділяють на фізичні, хімічні, мікробіологічні. Основними показниками пожежної безпеки, що визначають критичні умови виникнення та розвитку процесу горіння є температура самозапалення та концентраційна границя запалення. Розрізняють нижню та верхню концентраційну границю запалення. Нижня – це мінімальна концентрація горючих газів та парів, за якої вони можуть загорітися. Верхня – це максимальна концентрація, за якої ще можливе поширення полум’я.
Концентраційні границі спалаху складної газоповітряної суміші можна визначити за формулою Ле-Шательє
П = 100/(С1/n1+ С2/n2+…. Сn/nn), (13.1)
де П – нижня, або верхня границя спалаху, об.%.
С1,C2,...Cn – концентрація горючих компонентів; (С1+C2+……..Cn =100 об.%);
n1,n2,...nn – границі спалаху чистих компонентів суміші, об.%.
Температура спалаху – це сама низька температура горючої речовини, для якої в умовах спеціальних випробовувань над його поверхнею утворюються пари або гази здатні спалахувати від джерела запалювання, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння.
Температура запалення – мінімальна температура речовини для якої в умовах спеціальних випробовувань речовина виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після їх запалення виникає стійке горіння.
Температура самозапалення – мінімальна температура речовини, для якої в умовах спеціальних випробовувань має місце різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій, що закінчуються горінням.
