- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
7 Виробничий шум та вібрація
7.1 Основні поняття та визначення шуму
Шум – це сукупність звуків різної частоти i інтенсивності, які виникають внаслідок коливального руху частинок в пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних).
Звукова хвиля – процес розповсюдження коливального руху в середовищі.
Звукове поле – середовище, в якому розповсюджуються звукові хвилі.
Класифікація шуму: за характером спектру, часовій характеристиці, частотному складу, джерелу виникнення. За характером спектру розрізняють шум: широкополосний з неперервним спектром i тональний, до складу якого входять дискретні звуки. За часовою характеристикою розрізняють постійний шум, рівень звуку якого змінюється не більше, ніж на 5 дб, i непостійний . За частотним складом шуми поділяють на низькочастотні (до 300 Гц), середньочастотні (до 1000 Гц), i високочастотні ( понад 1000 Гц). За джерелом виникнення розрізняють ударні шуми (ковка, штамповка), механічні (тертя, биття вузлів i деталей машин), аерогідродинамічні (рух повітря та piдин).
Основні фізичні характеристики звука – частота f (Гц), звуковий тиск Р (Па), інтенсивність або сила звуку I (Вт/м2), звукова потужність (Вт).
Звуковий тиск Р – це різниця тисків в збуреному та незбуреному середовищах, яка виникає внаслідок періодичної появи областей розрідження та підвищеного тиску при розповсюдженні коливань в середовищі.
Інтенсивність (сила) звуку I – кількість енергії, що переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю поверхні, орієнтованої нормально до напрямку розповсюдження хвилі.
Поріг чутливості – мінімальна інтенсивність звуку, яка сприймається вухом людини. Стандартна частота порівнювання 1000 Гц. Для цієї частоти поріг чутливості Іо = 10 -12Вт/м2 з відповідним звуковим тиском Ро = 2∙10 -5 Па.
Поріг больового відчуття – максимальна інтенсивність звуку, для якої орган слуху починає сприймати больове відчуття. Відповідає параметрам 1-10 Вт/м2, Р = 2∙105Па.
Для оцінки шуму використовують не абсолютні значення інтенсивності звуку i звукового тиску, а логарифми відношень цих величин до умовного нульового рівня , що відповідає порогу чутливості стандартного тону частоти 1000 Гц. Ці логарифми відношень називають рівнянням інтенсивності i звукового тиску
,
[Дб]
(7.1)
(7.2)
i визначають в балах(децибелах).
Сумарний рівень звукового тиску L декількох різних джерел звуку з однаковим рівнем звукового тиску Lі,
,
(7.3)
де n – кількість джерел шуму з однаковим рівнем звукового тиску;
Lі – рівень шуму від одного джерела.
Сумарний рівень звукового тиску L від декількох різних джерел звуку
L=10lg[10(L1/10)+ 10(L2/10)+…. 10(Ln/10)], [Дб] (7.4)
де L1, L2…Ln – pівнi звукового тиску від декількох різних джерел звуку.
Рівень гучності. Це поняття дозволяє врахувати різну чутливість людини до звуків різних частот. Умовна одиниця рівня гучності – фон. Один фон – це гучність звука при частоті 1000 Гц I рівна інтенсивності 1 Дб. На частоті 1000 Гц piвнi гучності прийняті рівними рівням звукового тиску.
Нормування
шуму. Нормування шуму здійснюють в
частотах октавних полос.
Октава – це інтервал частот між певною
частотою f
та її подвійною величиною
2f.
Для нормування використовують середні
геометричні величини
октавних полос. При нормуванні приймають
такі
частоти:
63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000 і 8000 Гц. Допустимі
piвнi
звукового тиску і piвнi
звуку на постійних робочих місцях
приводять залежно
від частоти, характера шума та категорії
робочого місця (кабіна спостережень,
приміщення управління, робоче місце та
інше).
