- •Загальні питання охорони праці
- •2 Основи законодавства з охорони праці
- •2.1 Державне управління охороною праці
- •2.2 Структура системи управління охороною праці в нафтогазовій галузі
- •2.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •2.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •2.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •3 Виробничий травматизм
- •3.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •3.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •3.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •4 Промислова санітарія
- •4.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •4.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •4.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •5 Промислова вентиляція
- •5.1 Вентиляція на підприємствах нафтогазової галузі
- •5.2 Основи розрахунку вентиляції
- •5.3 Вентиляторні установки
- •5.4 Кондиціювання повітря
- •5.5 Опалення
- •6 Виробниче освітлення
- •6.1 Основні світлотехнічні величини
- •6.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •6.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •6.4 Особливості штучного освітлення бурових установок
- •6.5 Освітлювальні прилади
- •7 Виробничий шум та вібрація
- •7.1 Основні поняття та визначення шуму
- •7.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •7.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •7.4 Методи захисту від вібрації
- •8 Виробничі випромінювання
- •8.1 Основні поняття та визначення іонізуючого випромінювання
- •8.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •8.3 Ультразвук
- •8.4 Інфразвук
- •8.6 Нормування електромагнітних полів
- •8.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •9 Безпека посудин, що працюють під тиском
- •9.1 Розрахунок міцності посудин, що працюють під тиском
- •Тонкостінні посудини
- •Товстостінні посудини
- •Розрахунок посудин, що працюють під зовнішнім тиском
- •9.2 Арматура, контрольно-вимірювальні прилади та запобіжні прилади
- •9.3 Реєстрація та технічне обстеження посудин
- •9.4 Заходи безпеки експлуатації балонів iз стисненим, зрідженим та розширеним газом
- •9.5 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •10 Безпека при експлуатації вантажо-підйомних машин
- •10.1 Конструктивні вимоги до впм
- •10.2 Запобіжні пристрої впм
- •10.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •10.4 Канати
- •10.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •11 Генеральний план промислових підприємств
- •11.1 Основні положення
- •11.2 Захисні та запобіжні пристрої
- •11.3 Вимоги до міцності обладнання
- •11.4 Заходи безпеки при ремонті обладнання
- •12 Основи електробезпеки
- •12.1 Класифікація електроустановок і приміщень
- •12.2 Дія електричного струму на організм людини
- •Визначення сили струму, що проходить через тіло людини
- •Особливості використання окремих типів електрообладнання
- •12.3 Правила устаткування електроустановок (пуе)
- •12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •13 Пожежна безпека
- •13.1 Основи процесу горіння
- •Самозаймання
- •13.2 Основи процесу вибуху
- •13.3 Основи пожежної профілактики
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах
- •Заходи профілактики
- •13.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •Евакуація при фонтануванні свердловини
- •13.5 Категорії вибухопожежонебезпечності виробництв
- •13.6 Заходи та засоби системи попередження пожеж
- •13.7 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •13.8 Засоби протипожежного захисту
- •13.9 Організація служби пожежної безпеки
- •Післямова
- •Перелік використаних джерел
- •Приблизна класифікація об’єктів нафтової промисловості за степенем ураження електричним струмом.
- •Основне електрообладнання на бурових та нафтогазовидобувних об’єктах.
- •Небезпека виникнення зарядів статичної електрики.
12.4 Розряди статистичної та атмосферної електрики
Заряди статичної електрики можуть накопичуватись створюючи області високих потенціалів в десятки тисяч вольт. На вибухонебезпечних виробництвах значний електричний розряд може стати причиною вибуху та пожежі, які ведуть до значних руйнувань та можуть супроводжуватись людськими жертвами. Тому, починаючи з моменту будівництва об'єктів та під час їx експлуатації здійснюють заходи з обмеження, утворення та накопичення зарядів статичної електрики. До основних захисних заходів відносять:
а) заземлення обладнання, посудин, комунікацій, в яких виникають заряди статичної електрики (металічні конструкції машин та апаратів, резервуарів, транспортери, зливно-наливні пристрої, трубопроводи та інше);
б) збільшення поверхневої провідності за рахунок підвищення відносної вологості повітря та використання антистатичних домішок;
в) запобігання утворення вибухонебезпечних концентрацій;
г) зменшення швидкості руху нафтопродуктів до 2,5 м/с;
д) іонізація повітря або середовища.
Значну небезпеку для вибухо та пожежонебезпечних об'єктів нафтової та газової промисловості має блискавка, яка може проявлятись в формі прямого удару, а також електростатичної та електромагнітної індукції. При прямому ударі блискавки відбуваються значні руйнування з значною імовірністю загорання та вибуху. Це найбільш небезпечний вид прояву блискавки. Вторинні прояви блискавки – електростатична та електромагнітна індукція. Перша може бути причиною вибуху при вибухонебезпечній концентрації, оскільки на заземлених предметах знаходяться електростатичні заряди, що викликають іскріння між металічними елементами конструкції та обладнання. Електромагнітна індукція виключає виникнення значних потенціалів в контурах по відношенню до заземлень та створює небезпеку іскріння в місцях нещільного з'єднання трубопроводів.
12.5 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
1 Електротехнічні засоби захисту. Розрізняють електрозахисні засоби та засоби індивідуального захисту. Електрозахисні засоби: ізолюючі штанги, кліщі, вказувачі напруги, діелектричні рукавиці та взуття, ізолюючі покриття та підставки, переносні заземлення, огорожувальні пристрої, інструмент з ізольованими ручками.
2 Засоби індивідуального захисту: захисні окуляри, рукавиці, протигази, респіратори, каски, монтажні пояси, страхувальні канати.
Методи захисту від статичних електричних зарядів. Всі способи поділяють на дві групи:
способи, які запобігають накопиченню електростатичних зарядів;
способи, які запобігають негативному впливу електростатичних зарядів.
До першої групи захисту можна віднести: заземлення металічних частин обладнання, підвищення відносної вологості повітря до 75 %, хімічна обробка поверхонь та електропровідні покриття, використання електро-провідних наповнювачів.
До другої групи методів відносять: заповнення апаратів, ємностей та іншого обладнання інертними газами (азотом); іонізація середовища радіоактивними ізотопами або струмами високої частоти.
3 Використання струмів низької напруги (12-36 В), постійних струмів малої величини, високочастотних струмів.
4 Недоступністъ струмопровідних частин за рахунок їх розміщення на висоті або в недоступному місці та використання огорожі та блокувань.
5 Захисне відключення – автоматичний пристрій, який швидко відключає ділянку електричної мережі, якщо виникає небезпека ураження електричним струмом. Принцип дії заснований на зміні електричних параметрів мережі при порушенні її нормальної роботи: пробій однієї з фаз, пошкодження ізоляції, включення людини...
Основні елементи відключаючих пристроїв: датчики, підсилювачі, допоміжні елементи (сигнальні лампи), автоматичні вимикачі.
6 Захисне занулення – це електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою. Занулення використовують в трифазних чотирипровідних мережах з заземленою нейтраллю.
При замиканні струму на корпус в нульовому проводі виникають великі струми внаслідок, чого спрацьовує захист i пошкоджена електрична установка відключається від струму. Для захисту використовують плавкі запобіжники, автомати-вимикачі, нагнітальні пускачі з тепловим захистом.
7 Захисне заземлення. Електричне з’єднання з землею металічних неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Захисне заземлення використовують в трифазних мережах з ізольованою нейтраллю. Принцип дії захисного заземления — зниження напруги між корпусом і землею до безпечного значения. При використанні заземлення струм, що проходить через людину визначається рівнянням
,
(12.10)
Для заземлюючих провідників дозволяється використовувати різні металічні конструкції: водопроводи, направлення свердловини, ферми та інше.
Рисунок12.6 – Принципова схема занулення
1 – апарати захисту від струмів; 2 – корпус електрообладнання; 3 – заземлювач.
Рисунок 12.7 – Схема заземлення
Контрольні запитання і завдання
Як класифікують електроустановки за напругою по відношенню до заходів безпеки ?
Що відбувається в організмі людини внаслідок термічної дії електричного струму ?
Який клас вибухонебезпеки має приміщення, в якому за умов нормальної нетривалої роботи утворюється вибухонебезпечний пил ?
Перерахуйте засоби індивідуального захисту.
Які методи застосовують з метою запобігання накопиченню електростатичних зарядів ?
Яке обладнання входить до складу основних елементів системи захисного відключення ?
