- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
1. У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду ІІ відміни мають закінчення -а (-я), -у (-ю). При утворенні відмінкової форми досить часто трапляються помилки. Слід враховувати, що закінчення визначається значенням іменника. Додатковими критеріями виступають наголос і морфологічна структура.
У таблиці наведено розподіл закінчень іменників за семантичними групами:
Закінчення -а (-я) |
Закінчення -у (-ю) |
1. Назви осіб, власні імена, прізвища, назви міфічних істот; персоніфіковані предмети та явища: бакалавра, киянина; Івана, Богачука; ангела, лісовика; Вогня, Очерета. |
1. Назви установ, закладів, організацій: банку, госпіталю. гуртожитку, деканату, інституту, кемпінгу, кінотеатру, магазину, пансіонату, парламенту, факультету, цирку, тресту. |
2. Назви органів, частин тіла людини і тварини: живота, зуба, ліктя, мізинця, нігтя, шлунка (але мозку). |
2. Назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков'яку, танку, твісту, (але гопака, козака). |
3. Назви тварин: верблюда, горобця, індика, півня. |
3. Назви явищ природи: бурану, вітру, морозу, снігопаду. |
4. Назви дерев і квітів: абрикоса, апельсина, банана, береста, бука, в'яза, горіха, граба, каштана, кипариса,клена, лавра, лимона, персика, фікуса, явора, ясена, гіацинта, гладіолуса, дзвіночка, едельвейса, нарциса, проліска, тюльпана. |
4. Збірні поняття (назви істот, об'єктів неживої природи, назви кущових і трав'янистих рослин, сортів плодових дерев): ансамблю, взводу, екіпажу; десерту, інструментарію; аґрусу, бузку, звіробою, кропу; березняку, гаю; кальвілю (але вівса, табуна). |
5. Назви конкретних предметів: барабана, друшляка, компаса, рушника. Іменник стіл має варіанти: стола і столу. |
5. Назви речовин, матеріалу: анальгіну, бархату, бульйону, дерматину, жиру, кефіру, рису, трикотажу. |
6. Назви мір довжини, площі, ваги, часу тощо; назви місяців і днів тижня, назви грошових одиниць, числові назви: метра, літра, сантиметра, гектара; фунта, кілограма; тижня, місяця, дня, вечора (але ранку, віку, року); січня, вівторка; динара,долара, лева, відсотка, десятка |
6. Назви абстрактних понять (почуттів, станів, процесів, властивостей тощо), назви формацій і явищ суспільного життя: болю, подиву, грипу, контролю, радикуліту, сміху, ґатунку, інтелекту, маршруту, бюджету, гуманізму, кворуму, феодалізму, кубізму, референдуму, модернізму(але ривка, стрибка). |
7. Назви машин і їх деталей: автобуса, бензовоза, комбайна, форда; двигуна, капота, карбюратора, кардана, мотора, поршня, привода, кузова, акумулятора, важеля, фільтра, радіатора. |
7. Назви будівель і їх частин: будинку, палацу, сараю, готелю; бордюру, ґанку, даху (але: гаража, бліндажа, куреня, млина, хліва, еркера, карниза). Із двома закінченнями вживається слово міст: моста, мосту. |
8. Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, українські за походженням суфіксальні слова-терміни: атома, вектора, графіка, інтеграла; відмінка, відрізка, додатка, іменника, трикутника (але: виду, роду, синтаксису, складу, способу, стану). |
8. Терміни іншомовного походження, які означають фізичні або хімічні процеси, а також літературознавчі терміни: аналізу, імпульсу, каталізу, магнетизму, електролізу, синтезу; альманаху, епізоду, епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, фарсу, памфлету, фейлетону, евфемізму, сюжету, сценарію. |
9. Назви населених пунктів (міст, сіл тощо), а також інші географічні назви із присвійними суфіксами -ов-, -в-(-єв), -ин- (-їн-) або з наголошеним закінченням (у родовому відмінку): Загреба, Марселя, Тернополя, Харкова (міс та); Дінц'я, Дністрá, Іртишá, Псла, Тетерéва, Норúна (річки), Зюдєва, Колгуєва (острови), Каракоїна (озеро). У складених назвах населених пунктів іменник зберігає властиве йому в загальному значенні закінчення: Білого Колодязя, Березового Рядка, Зеленого Гаю, Золотого Потоку, Кам'яного Броду, Нового Саду, Старого Криму. |
9. Географічні назви, крім назв населених пунктів і тих назв, що мають наголошене закінчення або присвійні суфікси, а також переважна більшість слів із значенням місця, простору: Алжиру, Китаю, Єгипту; Ельзасу, Криму, Сибіру; Байкалу, Мічигану, Світязю; Алтаю, Арарату, Ельбрусу; Амуру, Дунаю, Єнісею; байраку, бульвару, валу, гаю, долу, косогору, краю, лиману, лісу, майдану, мису, регіону, світу, степу, сходу, але: ліска, майданчика, ярка (зменшені форми) і берега, горба, пагорба, провулка, острова, пустиря, хутора, хребта. |
2. У багатозначних словах і омонімах закінчення родового відмінка визначається значенням: Алжира (місто) — Алжиру (країна), аметиста (окремий камінець) — аметисту (мінерал), буфета (меблі) — буфету (закусочна), Кизила (місто) — кизилу (рослина), листопада (місяць) — листопаду (процес), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), соняшника (окрема рослина) — соняшнику (збірне), Талана (прізвище) — талану (абстрактне).
Вправа 32. Доповніть таблицю своїми прикладами.
Вправа 33. Визначте форму родового відмінка наведених багатозначних слів і омонімів, враховуючи їх значення.
Борщ (прізвище, страва), Бурштин (селище) — бурштин (матеріал), тур (оберт по колу у танці, етап, тварина), фунт (грошова одиниця, міра ваги), Рим (місто, держава), талант (хист, людина з хистом, грошова одиниця), авантюрин (окремий кристал, мінерал), марш (ритмічна хода, музичний твір), ріг (кістковий наріст на голові тварин, музичний інструмент, матеріал, кут будинку), Мічиган (озеро, штат), папір (документ,
матеріал), оригінал (першотвір, особа), гранат (плід, дерево, мінерал, камінь), Хінган (гірський хребет, місто), дзвін (знаряддя, звук), авторитет (вплив, особа), барій (одиниця виміру, хімічний елемент).
Вправа 34. Розкрийте дужки, поставивши іменники родовому відмінку однини.
1. Сторінку сатири й (гумор) та роль конферансьє брав на себе Панчішка. 2. Якось неонова вивіска на фасаді (ресторан) перегоріла. 3. Тато розв'язує приклад з арифметики, тьотя Ганя крізь сон повторює зі мною вірші на правопис (апостроф) й м'якого (знак). 4. За стіною (кабінет) голови сільської ради Омелька Віслюченка хлопці з колгоспного духового (оркестр) репетирували польку. 5. Мій мозок працював з швидкістю реактивного (двигун). 6. У вас зараз шоколадний загар. Але від (кварц). Безплатний. Не куплений, разом з путівкою, на берегах сонячного (Крим) чи (Кавказ). 7. Вихлопна труба сержантового (мотоцикл) заглушувала зайві шуми. 8. Лискучі промінчики весело вигравали на лакованому козирку форменого (кашкет), на золочених ґудзиках (кітель) і в карих очах (лейтенант Фостиков). 9. Хотілося гарячого (південь), тіні під реліктовими секвоями, білих кораблів на голубому рейді, золотого (пісок), блакитного неба і газованої води з малиновим сиропом. 10. Я сидів у своєму кабінеті й обдумував сюжет майбутнього (фейлетон). 11. Людина без знання мови — все одно, що телевізор без (звук): зображення є, а (звук) ніякого. 12. Грак почав робити підкоп і несподівано для себе наткнувся на загадковий ящик, замурований у стіні (льох). 13. Тобі казки розказують, няню розшукали, на схили (Буг) возимо, щоб ти поетом став, а ти не хочеш складати вірші. 14. Ви, ледь не збившись з ніг, біжите до іншого (стіл). 15. Мотоцикл з (горбок) покотився вниз і завівся. 16. Ваш натренований ніс почув запах (тютюн). 17. Тоді шукай (вітер) в полі. (З творів О. Чорногуза).
