- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
І. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ МЕТИ
Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім'я. Нейтральний прийменник для є домінантою цього синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується у науковому стилі. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. Прийменники задля, ради, заради, в ім'я, в інтересах реалізують відтінок присвяти, що обов'язково повинно враховуватися при їх використанні.
Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню) не відповідає літературній нормі.
До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок — берегти про всякий випадок, йти по гриби — йти за грибами, склянка для сметани — склянка на сметану.
II. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ ПРИЧИНОВІ ВІДНОШЕННЯ
Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню чогось, прийменник через (і його просторічний синонім із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, слід говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку через неуважність.
Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) радості, підскочити від (з) несподіванки тощо.
III. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ
Паралельно вживаються конструкції: на ту пору — в ту пору, за всіх часів — в усі часи, за давніх часів — у давні часи, під час війни — за часів війни, протягом місяця — на протязі місяця, через два дні — за два дні.
Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження — від дня народження, з дня заснування — від дня заснування. Перші з наведених конструкцій є нейтральними, їх варіантам з прийменником від властивий відтінок урочистості. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції: після вечері — по вечері.
IV. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ВИРАЖАЮТЬ ПРОСТОРОВІ ВІДНОШЕННЯ
Синонімічними зв'язками об'єднуються такі прийменники цієї групи: біля — коло — поряд (з) — поруч (з), край — кінець, обіч — збоку — побіч (розм.) — обік (розм.), напроти — навпроти — проти — супроти — насупроти (розм.), серед — посеред.
Нормативними є конструкції: їхати в місто — їхати до міста, йти в школу — йти до школи, завітати в музей — завітати до музею, мешкати по вулиці Франка — мешкати на вулиці Франка, будинок на вулиці Василенка — будинок по вулиці Василенка.
V. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ
Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, її розрізі. Всі наведені прийменники характерні для офіційно-ділового мовлення.
VI. ПРИЙМЕННИКИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬ ДОПУСТОВІ ВІДНОШЕННЯ
Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник попри використовується тільки у розмовному і художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись на (результат калькування російського прийменника несмотря на). Слово (не) дивлячись (на) функціонує в сучасній українській мові тільки як дієприкметник: Учень відповідав, не дивлячись на дошку.
