- •Кандидат філологічних наук
- •Навчальний посібник
- •Isbn 966-95175-2-4
- •§ 1. Рід відмінюваних іменників
- •§ 2. Рід невідмінюваних іменників
- •§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.
- •§ 4. Стилістичні особливості форм числа іменників
- •§ 5. Варіанти відмінкових форм іменників
- •II. Знахідний відмінок однини іменників II відміни
- •III. Місцевий відмінок однини іменників II відміни
- •IV. Відмінювання іменника ііі відміни мати
- •V. Родовий і орудний відмінки однини іменників IV відміни
- •VI. Називний відмінок множини іменників II відміни
- •VII. Родовий відмінок множини
- •VIII. Знахідний відмінок множини
- •X. Місцевий відмінок множини
- •XI. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні
- •§ 6. Закінчення іменників чоловічого роду II відміни у родовому відмінку однини
- •§ 7. Кличний відмінок
- •I. Клична форма іменників і відміни
- •II. Клична форма іменників II відміни
- •III. Клична форма іменників III відміни
- •IV. Кличний відмінок імен по батькові
- •V. Звертання, що складаються з кількох назв
- •§ 8. Відмінювання прізвищ
- •§ 9. Особливості вживання складних слів типу
- •§10. Вживання деяких форм прикметників
- •II. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •§ 11. Ступені порівняння прикметників
- •§12. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •§ 13. Вживання особових займенників
- •§ 14. Синонімічні заміни особових займенників
- •III. Переносне вживання займенників III особи
- •§ 15. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •§17. Відмінювання числівників
- •§18. Синонімія числівників
- •§19. Сполучення числівників з іменниками
- •§ 20. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •§ 21. Творення і вживання деяких форм дієслова
- •II. Форми теперішнього часу
- •§ 22. Синонімія форм часу дієслова
- •II. Вживання форм минулого часу
- •III. Вживання форм майбутнього часу
- •§ 23. Синонімія форм способу дієслова
- •§ 24. Творення і вживання дієприкметників
- •§ 25. Творення і вживання дієприслівників
- •§ 26. Вживання прийменників
- •§ 27. Синонімія прийменникових конструкцій
- •VII. Прийменники, що передають об'єктні відношення
- •§ 28. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники
- •§ 29. Вживання сполучників
§19. Сполучення числівників з іменниками
1. Числівник один (одна, одне) узгоджується з іменником у роді й відмінку: один стілець, одного стільця..., одна проблема, однієї проблеми...
2. При числівниках два, три, чотири, обидва іменники вживаються у формі називного відмінка множини: два підручники, три студенти, чотири столи, обидва клени. При сполученні з цими числівниками іменників із суфіксом -UK, який зникає у формах множини, останні набувають форми родового однини: два громадянина, три селянина, чотири киянина. У непрямих відмінках числівники два, три, чотири, обидва узгоджуються з іменниками: двох підручників, трьом хлопцям, обома черевиками.
У російській мові ці числівники в називному відмінку завжди вимагають родового однини: два сына, три фильма, четыре стола, оба продавца.
Прикметник, що входить до складу кількісно-іменного словосполучення (з числівниками два, три, чотири, обидва), набуває форми називного або родового відмінка множини: три сині (синіх) капелюшки, чотири безтурботні (безтурботних) дні.
Усі кількісні, а також збірні числівники, крім слів один, два, три, чотири, обидва, обидві, керують іменниками в родовому відмінку множини: п'ять книжок, шістсот сторінок, двоє парубків. У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменником: у п'яти зошитах, двадцятьом журналістам.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд вимагають від іменників родового відмінка множини у всіх формах: мільйон жителів, мільйона жителів..., тисяча кілометрів, тисячі кілометрів...
Керування складених числівників визначається останнім словом: тридцять один учень, двадцять два мешканці, сто п'ятдесят мешканців, три тисячі львів'ян.
Дробові числівники в усіх відмінках вимагають від іменника родового відмінка однини: одна друга площі, однієї другої площі..., десять сотих гектара, десяти сотих гектара...
У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один з половиною літр, два з половиною метри, п'ять з половиною кілометрів.
У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п'ять десятих процента.
8. У називному, родовому, знахідному відмінках числівник півтора керує іменником у родовому відмінку однини, числівник півтораста вимагає родового множини. В інших трьох відмінках ці числівники сполучаються з відповідними формами множини іменників:
Н. півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
P. півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
Д. півтора аркушам |
півтораста кілометрам |
З. півтора аркуша |
півтораста кілометрів |
О. півтора аркушами |
півтораста кілометрами |
М. (на) півтора аркушах |
(на) півтораста кілометрах |
|
|
9. У сполученнях, що позначають дати, типу Восьме березня, Перше вересня, відмінюється тільки перша частина: до Восьмого березня, з Восьмим березня, присвячено Першому вересня. При поєднанні дати із словами свято, день числівник і назва місяця вживаються у родовому відмінку: поздоровити із святом Восьмого березня, приготувати до дня Першого вересня. Конструкції поздоровити із святом Восьме березня, привітати зі святом Перше вересня належать до сфери розмовної мови.
Вправа 76. Розкрийте дужки і запишіть цифри словами.
1. У нашому місті налічується понад 2,5 (тисяча) малих підприємств. 2. Близько 60 (відсоток) продукції підприємства призначено для молоді. 3. Сила землетрусів на Камчатці може досягати 9—10 (бал). 4. За останній тиждень редакція отримала 1257 (лист). 5. Площа земельної ділянки — 44,3 (гектар). 6. За добу бамбук виростає на 50—60 (сантиметр). 7. Найближча автозаправна станція — в півтораста (кілометр) звідси. 8. Підприємство отримало 3 ємкості об'ємом 14 (кубічний метр). 9. Сьогодні ти повинен прочитати щонайменше 1,5 (десяток) сторінок. 10. Найбільші з відомих самородків вагою 83,3 (кілограм) і 69,6 (кілограм) чистого золота найдено в Австралії. 11. Шановна Маріє Іванівно! Вітаємо Вас із святом 8 (Березень). 12. Маса серця людини дорівнює 250—350 (грам). Серце у спокої за добу скорочується приблизно 100 (тисяча) (раз), при цьому воно перекачує майже 10 (тонна) крові. За добу по коронарних судинах, що живлять серце, протікає більше 500 (літр) крові. Фаза скорочення серця — систола — триває 0,3 (секунда), а фаза розслаблення — діастола — 0,5 (секунда). Підраховано, що серце протягом одного року може скорочуватись до 40 (мільйон) (раз). Його високої надійності, великого запасу міцності цілком достатньо для життя тривалістю до 1,5 (століття) (з журн.).
