§ 16. Вживання означальних, вказівних, неозна­чених, відносно-питальних займенників

1. У давальному і місцевому відмінках однини за­йменників чоловічого і середнього роду наявні варіан­ти: чийому і чиєму (Д. в.), (на) чому і (на) чім, (на) чийому, (на) чиєму і (на) чиїм, (на) тому і (на) тім, (на) цьому і (на) цім, (на) всьому і (на) всім (М. в.)

тощо. Давні форми із закінченням -ім вживаються у сучасній українській мові рідше, ніж варіантні форми.

2. З варіантів родового й орудного відмінків займен­ників жіночого роду — тієї і тої, цієї і цеї, тією і тою, цією і цею — більш уживаними є перші з наве­дених форм.

3. Займенник оцей, оця, оці, ота, отой, оті нале­жать до розмовних. Архаїчний характер мають займен­ники сей, ся, тії, тая, цеє, ції, такеє, такії і под. Вони вживаються у діалектному мовленні, в усній народній творчості і (з метою стилізації) у художній літературі.

4. У кількох означальних займенників відзначається повна і коротка форма: кожний і кожен, жодний і жоден, усякий і усяк. Два останніх займенники вжи­ваються у розмовному мовленні, всі інші належать до загальностильових.

5. Стилістично розрізняються неозначені займенни­ки, утворені за допомогою часток аби-, казна-, хтозна-(абихто, казно-що, хтозна-який) і займенники із част­ками -небудь і будь- (хто-небудь, будь-який). Перші займенники мають відтінок розмовності, другі вжива­ються в усіх стилях.

6. Російські займенники любой, другой мають омо­німами в українській мові прикметник (любий) і числівник (другий). Міжмовна омонімія є причиною вживання слів любий і другий у невластивому їм значенні. Отже, слід розрізняти відповідники у двох мовах:

російська мова	українська мова
любой	будь-який
дорогой, любимый	любий
другой	інший
второй	другий

5. Запам’ятайте стійкі словосполучення із займенниками, при вживанні яких у результаті калькування російських відповідників іноді трапляються помилки:

російська мова	українська мова
в одном и том же (месте)	у тому самому (місці)
один и тот же	той самий
в подобном случае	у такому разі
подобным образом	таким чином
и тому подобное	і таке інше
ни под каким видом	ні в якому разі
в другой раз	іншим разом

8. Відповідниками російського відносно-питального займенника который є в українській мові слова який, що, котрий. Займенник котрий не властивий науковому й офіційно-діловому мовленню. Займенники який, що використовуються без будь-яких стилістичних обмежень. У складних реченнях з неоднорідними підрядними слід варіювати займенники, як-от: Звичайно ухвали складаються із вступної частини, в якій констатується стан питання, що розглядається, і постановчої, яка містить перелік заходів із зазначенням термінів виконання й перелік службових осіб, що відповідають за втілення їх у життя.

9. Близькі, але не тотожні за значенням займенники кожний, всякий, будь-який. У певних контекстах вони можуть взаємозамінюватись, наприклад: Думаю, що зможу відповісти на будь-яке (кожне, всяке) запитання викладача; Кожна (будь-яка, всяка) дитина потребує уваги і тепла. У цих прикладах займенники використовуються для виділення предмета з групи однорідних.

Заміна неможлива, коли займенники реалізують вла­стиві їм відтінки значення: кожний — 'усі по одному' (Хіба це відпочинок? Кожного дня йшов дощ!); всякий — 'різноманітний, різний' (У нашому класі є всякі учні); будь-який — 'який завгодно на вибір' (Мене влаштує будь-який квиток).

10. Двозначність виникає у тому випадку, якщо вказівний займенник це може бути віднесений до двох явищ, наприклад: Директор звільнив Богачука з обійманої посади і призначив на його місце Остапенка. Це (?) рішення не схвалюють у колективі.

Вправа 64. Замість крапок поставте займенники всякий, кожний або будь-який. Мотивуйте свій вибір. Визначте мож­ливість синонімічної заміни займенників.

1. Ця платформа дозволяє проводити техогляд лі­таків за ... погодних умов. 2. У ... справі треба бути фахівцем. 3. У протоколі повинен розписатись ... ек­заменатор. 4. ... музичний інструмент має свій непов­торний голос. 5 Прошу Вас перевірити .. документ 6 ... предмет може стати ігровим знаряддям — м'яч, палиця, скакалка. 7. Позачергові збори скликаються на вимогу ... учасника підприємства. 8. ... вчитель повинен до 25.08 пройти медогляд. 9. Я можу вико­нувати ... доручення. 10. Без ... зусиль ти підготуєш цю доповідь. 11. ... відмовки вигадуєш, аби не приби­рати. 12. ... вечора я дивлюсь «Останні новини». 13. Після закінчення курсів ви зможете пошити сукню ... фасону. 14. Протягом 30 років ... дня приходила Марія Василівна на ферму. 15. ... людина, подивившись на свій кулак, може отримати уявлення про розміри свого серця.

Вправа 65. Дайте функціонально-стилістичну характерис­тику виділених займенників. З'ясуйте відповідність займен­ників сучасним нормам української мови.

1.Йому ще не було й тридцяти п'яти років, коли його призначили завідувати сектором усілякої інфор­мації на заводі залізобетонних виробів (В. Чепіга) . 2. А може, я й екзамену не здержу в технічне — подумалося йому. — Ні, хіба ж я дурніший за других! Інші видержують, а я хіба ні? (С. Васильченко) 3.Та буде вже. За казна-що та ще й битись заведетесь (там само). 4. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, а післязавтра — казкою казок (Л. Кос­тенко). 5. Не їжте, люди добрі, тії страви (В. Під-могильний). 6. Врадували ви мене, батьку, отсім дарунком, спасибі (А. Чайковський). 7. Кожде Сте­панове слово кололо мене, мов будяк (І. Франко). 8. Вона знову дома в своїм замку під Кам'янцем (М. Старицький). Удосвіта дві хмароньки зус­трілися вгорі і мовчки зупинилися, як тії дві зорі (О. Олесь). 10. Сього року вліті за чимсь-то заглянув я у пивницю (О. Маковей). 11. Про що зараз кожен а них думає? (О. Гончар).

Вправа 66. З'ясуйте, які правила вживання займенників порушено у наведених реченнях. (Приклади взято із рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»). Відредагуйте речення.

1. Товариші! Ми підвели підсумки роботи у тварин­ництві. Це сама головна, сама відповідальна і почесна робота (з протоколу). 2. Дорогу в селі Орлик від­ремонтовано. Директора Орлицького РТП В. В. Ступаря, який винний у цьому, попереджено (з газ.) 3. Відомо, що розтягування строків сівби — це значні втрати майбутнього врожаю. Та, на жаль, цього дотри­муються не скрізь (з газ.) 4. Я не вийшов на роботу у зв'язку з тим, що у мене народилася донька. Я її обмивав, а наступного дня також обмивав. Це ж буває, як говорять, тільки раз на рік. Вважаю свій прогул законним (з пояснювальної записки). 5. До нас сьогодні у клуб прибудуть полтавські артисти з «Фара­онами» і музикантами. Бажаючих потрапити в клуб на цих артистів прохаємо придбати квитки заздалегідь. Від цього будете мати велику насолоду (з оголошення).

Вправа 67. Поясніть помилки у вживанні займенників. Відредагуйте речення.

1. На п'ятому поверсі нашого універмагу ви можете придбати любий подарунок на всякий смак. 2. Мені здається, що він говорить одне, а думає зовсім друге. 3. Стипендія — це грошова допомога, котра випла­чується тим, що навчаються на денних відділеннях вузів і технікумів, або особам, котрі проходять підго­товку в системі аспірантури. 4. У мене зараз зовсім другі проблеми. 5. Я можу у любий час розірвати цей контракт. 6. Всякий учень повинен пройти це тестування. 7. Я готовий купити оцю книжку за кожну ціну. 8. Ми готові співробітничати з усілякими під­приємствами. 9. З усіх других питань рішення при­ймаються простою більшістю голосів, котрі беруть участь у зборах акціонерного товариства. 10. Завтра ми надамо вам любу інформацію з питань, котрі нале­жать до нашої компетенції. 11. Права і обов'язки колективу виконуються всяким його членом однаковою мірою з другими. 12. За допомогою цього словника ви зможете перекласти кожний текст. 13. Керівник вико­нує функції і несе обов'язки, що передбачені законо­давством і другими актами, що поширюються на Під­приємство. 14. Цей миючий засіб зберігається при всякій температурі. 15. Донецький маргариновий завод придбає всяку олію в любій кількості за договірними цінами. 16. Я тоді працював на другому підприємстві. 17. Ринковий збір — це плата за торгові місця, котрий справляється з юридичних осіб і громадян, що реалі­зують сільськогосподарську і промислову продукцію та другі товари.

Вправа 68. Перекладіть текст українською мовою. Від­значте особливості перекладу відносно-питальних займен­ників.

Даже образованные люди обычно плохо представля­ют себе, что такое культура языка и для чего она нужна. Весьма опасно широко распространенное, даже среди специалистов, мнение, согласно которому пишущий должен думать лишь о содержании своих мыслей, а «все остальное» следует предоставлять редактору и корректору. Такое мнение — весьма печальное заблуждение. Если пишущий не может найти ясную языковую форму выражения своих же мыслей, то, как правило, у него нет и ясности в мыслях, в самом понимании предмета избранной специальности.

Это общий закон, неоднократно подтвержденный ис­торией любой науки: неясность формы языкового выра­жения находится в прямой и непосредственной связи с неясностью, с плохим знанием, с плохой подготовкой в области той науки, которую избрал себе пишущий. По­этому никакой редактор, никакой корректор в подоб­ных случаях по существу помочь не может. Он может лишь устранить примеры прямой неграмотности, но не в состоянии превратить неясное выражение мысли в ясное.

Культура языка — это не учебник, который можно выучить «раз и навсегда». Языковая культура должна сопровождать всех нас всю жизнь, если мы хотим знать, какими огромными, неисчерпаемыми ресурсами распо­лагает каждый язык, имеющий длительную историю и самые разнообразные письменные памятники и на­родную традицию.

Культура языка — это совсем не «тяжелая обязан­ность», которую будто бы выдумали филологи. Куль­тура языка относится ко всем нам (Р. О. Будагов).

Повторювальні вправи

Вправа 69. Визначте функціонально-стилістичні особли­вості виділених займенників і їх відповідність сучасним нор­мам української мови.

1. Се лиш один з тих численних доказів, які будуть зібрані у мойому творі (Б. Лепкий). 2. У нашім раї на землі Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (Т. Шевченко). 3. Особ­ливість цієї території в тому, що вона нікому не нале­жить, тобто вона всіхня, будь-чия коза може собі тут вільно пастись (О. Гончар). 4. Казна-що надумав, у таку даль вириватись проти ночі (О. Коломієць). 5. Дивляться на їх дівчата. Несподівано одна з їх плеснула в долоні (С. Васильченко). 6. Ніколи не могла й забути того жарту, тої моторошної мандрівки широким степом (М. Лазорський). 7. А скажи ти мені, чи всі княжі люди так гарно зазброєні, як отсі? (Б. Л епкий). 8. Поберемося, розживемося, а є на чім, і буде добре (там само). 9. Ач, яка книжка товста та гарна... Скільки в їй того слова божого є... (В. Підмогильний). 10. У часі тої розмови Євгенія по­ложила на стіл книжку, котру держала в руках... (Н. Кобринська). 11. Славний мій побратим Нечай поліг у тім нерівнім бою (П. Загребельний). 12. Отакий-то на чужині Сон мені приснився (Т. Шевченко). 13. Кождому з них здається, немов то він у полку свому якийсь суверен незалежний, і нема між ними такого, котрий би й чортові самому не запродався, щоб тільки булаву вашу гетьманську запопасти в руки та ще синові свому її на дальше передати (Б. Лепкий).

Вправа 70. Порівняйте різні редакції уривків з творів М. Коцюбинського. Поясніть, як у результаті правки вдоско­налено текст. Вилучені або замінені слова подаються в дуж­ках, введені слова виділяються напівжирним шрифтом.

1. Андрій прямував до старого береста, що ріс на вершечку горба. Звідти злазили униз фабричні будин­ки. Вліво від Андрія (вправо від нього) грав на сонці срібними брижами ставок, немов риби купалися у ньо­му, а за ним (за ставком), на другому горбі, ховалася поміж деревами церква. 2. Іван не вірив. Се, певно, штуки Гутенюків. Дізнались про їхнє (їх) кохання й сховали Марічку. 3. Кров заливала Сусанні шию, і тільки зморшки на шиї (на ній) біліли, як крейдяні. 4. Проминули гімназіальні літа, збігли непомітно й університетські — прийшла пора здійснити (свої) мрії, знайти ту живу, розумну працю. 5. У волості казали Гнатові почекати; він (Гнат) примостився під частоко­лом у холодку і закурив цигарку. 6. Одійшовши кілька гонів, Остап зупинився й озирнувся. Невиразною чор­ною плямою лежало сонне село у видолинку, і тільки в корчмі ясно світилось одиноке віконце й приковувало до себе Остапів (його) погляд. 7. Далекі гори одкривали один за одним (другим) свої верхи, вигинали хребти, вставали, як хвилі в синьому морі. 8. Здавалось, що тихий присмерк вишив злинялим шовком острів на ста­левому морі, що острів (він) простелився на морі, як старий гобелен. 9. Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям. (І я) Дихнув ним на полі, за містом, де земля пила снігові води, м'які і добрі од ласкавості сонця...

Вправа 71. З'ясуйте, чим викликана змістова недоскона­лість речень. Відредагуйте їх. (Приклади взято із рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»).

1. Після того як діти закінчують малювати, збираю їх і вивішую на дошку, приготовлену заздалегідь (із конспекту виховательки). 2. Віра Яківна та Ольга Михайлівна одержали від своїх груп по 630 по­росят. В одному ряду з ними крокує Ніна Боднар (з багатотиражки). 3. Жаби допомагають людям з'їдати їх шкідників (із шкільного твору). 4. До­відка видана Черенку А. Г. в тім, що він дійсно здав свою шкуру на вичинку (з довідки ательє). 5. З нового року у нас до кожної доярки підключена гаряча вода, і вона тепер дає чисте молоко (з районної газети). 6. Викликають інтерес трофеї Іванчука, зок­рема його ікла (з листа). 7. А наші донори в цей день здали всю свою кров безкоштовно (із стінга­зети). 8. На заготівлі хвойної лапки зовсім небагато працює в лісництві людей. Та з початку року їх від­правлено на переробні підприємства понад 200 тонн (з газети). 9. Направляю шофера Бірюкова і прошу ще сьогодні заправте його бензином, бо він допізна возив телята по фермі (із супровідного листа). 10. Ледь на сінокіс викотилося сонце, а хлопці вже поснідали на ньому й налягли кожний на свій рядок, тільки п'яти прибирай передні (із стінгазети). 11. По­рушника трудової дисципліни занесли в протокол для виправлення і до нього прикріпили наставника (з виступу на зборах). 12. Всім сотрудницям, які поміняли (у зв'язку з браком) свої прізвища на мужей, мають замінити їх у відділі кадрів протягом місяця (з оголошення).

Розділ IV. ЧИСЛІВНИК