§ 3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т. Д.

1. Багато іменників чоловічого роду, що є назвами осіб за професією, посадою, званням тощо, не мають паралельних форм жіночого роду, наприклад, такі, як: адвокат, менеджер, мер, муляр, міністр, нотаріус, прокурор, тренер, хірург. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок: Нараду провела декан факультету Мулинська О. І.; Декан факультету Кудін С.О. ознайомив викладачів з новими правилами вступу до інституту.

Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назв посад, звань: головний бухгалтер, змінний май­стер, молодший державний інспектор, старший ви­кладач, провідний технолог, статист-дослідник тощо.

2. Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: дипломник — дипломниця, журналіст — журналістка, касир — касирка, кравець — кравчиня, лікар — лікарка, льотчик — льотчиця, перекладач — перекладачка, продавець — продавщиця, штампувальник — штампувальниця і т. д. Наведені слова жіночого роду належать до стилістично нейтральної лексики. Для позначення осіб жіночої статі у художньому, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага. В офіційно-діловому мовленні посади, професії, звання жінок позначаються іменниками чоловічого роду: Ухвалили виділити оздоровчі путівки продавцям Морозовій Т. М. і Кондратовській І. І.; Веселова М. Р. отримала диплом викладача біології.

Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к(а) не відповідають нормі літературної мови: завучка, фізич­ка, математичка, керівничка тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.

3. Стилістично зниженими є назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфіксів -их(а), -ш(а): сторо­жиха, ткачиха, двірничиха, дячиха, білетерша, брига­дирша, дикторша. Ці іменники використовуються тільки в розмовно-просторічному мовленні. Обмежене вживання утворень із суфіксами -их(а), -ш(а) зумовлене також тим, що ці форми (директорша, професорша, деканша, лісничиха, інспекторша) означають посаду жінки і назву дружини за чоловіком, а двозначність слів може призвести до змістової неясності.

4. Кілька іменників жіночого роду, що позначають традиційно жіночі професії і заняття, не мають відпо­відників чоловічого роду, як-от: домогосподарка, кас­телянша, манікюрниця, покоївка, праля, рукодільниця. Родову пару можуть утворювати іменник і описовий зворот: балерина — артист балету.

5. Іноді лексичні значення спільнокореневих назв осіб чоловічої і жіночої статі не збігаються, порівняйте: друкар — «працівник друкарської справи, поліграфіч­ної промисловості» і друкарка — «жінка, що працює на друкарській машинці»; стюард — 1) офіціант на пасажирському морському судні, літаку, 2) в Англії — «управитель великого господарства» і стюардеса — «борт­провідниця на літаках».

6. Якщо іменник чоловічого роду вживається на позначення жінки і ім'я особи при цьому не нази­вається, то узгоджене означення і присудок ставляться у формі чоловічого роду: Мій опонент захворів; Допо­відач навів цікаві факти. Сполучення на зразок доцент Максимишина, терапевт Соколова вимагають, щоб присудок мав форму жіночого роду. Що ж стосується означення, то воно в таких випадках узгоджується з назвою особи граматично, тобто має форму чоловічого роду: Мій шеф Василевська Ірина першою поздоровила мене з днем народження; Мій терапевт Соколова щой­но повернулась із відпустки. Вирази моя стоматолог, наша бухгалтер мають розмовний характер.

7. У деяких назв осіб за професією або місцем проживання відзначаються паралельні форми. Як вза­ємозамінні вживаються, наприклад, такі іменники: ар­фіст і арф'яр, вальцювальник і вальцівник, зварник і зварювач, розкрійник і розкроювальник, полтавець і полтавчанин, харківець і харків'янин, жашківець, жашківчанин і жашків'янин.

8. Частина однослівних назв осіб за ознакою місця проживання або місця роботи належить до розмовних форм, як-от: сільчани, городяни, кримчани, освітяни, зв'язківці, річковики, консерваторці, циркачі, естрад­ники і под. Як їх нейтральні відповідники в офіційно-діловому мовленні вживаються складні найменування: мешканці села, мешканці міста, мешканці Криму, пра­цівники навчальних закладів, працівники відділень зв'яз­ку, працівники річкового транспорту, студенти кон­серваторії, артисти цирку, артисти естради.

9. Деякі професії позначаються в українській мові словами і перифразами — описовими зворотами: педагоги — майстри педагогічної ниви, геологи — розвідники надр, залізничники — господарі сталевих магістралей, гумористи — майстри веселого цеху. Перифрастичні назви осіб використовуються у публіцистичному і художньому стилях.

10. В українській мові поширені назви осіб, які мають значення подвійного роду. Іменники на -а виступають як слова чоловічого і жіночого роду залежно від статі особи, яку вони називають: Десятки разів я обіцяв цьому бідоласі Корецькому завітати до нього в гості і завжди підводив (Ю. Прокопенко); Де вона тепер, бідолаха? — задумався Григорій (М. Стельмах); Узяв та посватав таку ж сироту, як і сам — Мотрю, що служила у тому ж таки дворі за доярку (М. Левицький); А цього сироту, Левка, узявши на свої руки. [Горпина] кріпко жалувала... (Г. Квітка-Основ'яненко).

До іменників подвійного роду належать і деякі назви осіб на -о: агакало (ч. і с), доробало (ч. і с), ледащо (ч. і с), базікало (ч. і ж.), сонько (ч. і ж.), чванько (ч. і ж.). У формі середнього роду іменники вживаються стосовно осіб двох статей: він (вона) — велике ледащо, страшенне доробало. Іменники спільного роду вико­ристовуються в розмовно-побутовому мовленні.

Як слова жіночого і середнього роду функціонують назви осіб жіночої статі, утворені за допомогою суфікса -ищ(е) на означення згрубілості: така (таке) бабище, відьмище, дівчище, свекрушище. Ці іменники також належать до стилістично зниженої лексики, вживаної у розмовному стилі.

Вправа 9. Доберіть, якщо можливо, до наведених іменників чоловічого роду іменники жіночого роду і навпаки. Визначте сферу використання родових пар.

Керівник гуртка, артист, балерина, друкарка, хі­рург, художник, завідуючий фотолабораторією, агроном, лауреатка, доповідач, житель, інструкторша, диспетчер, ліфтер, методистка, кіоскер, художник-конструктор, мі­ліціонер, мер, оглядач, перукар, швачка, кореспондент, кравець, поет, машиніст, кастелянка, стажер, ґазда, абітурієнт, зв'язківець, вихователь, вчений секретар, воротар, стенографістка, морж, ворожка, садівничий.

Вправа 10. Визначте, чи правильно утворені родові пари іменників — назв осіб.

Асистент — асистентка, компаньйон — компаньйон­ка, читець — читачка, друкар — друкарка, акомпані­атор — акомпаніаторша, китаєць — китайка, вахтер — вахтерша, швейцар — швейцарка, масажер — маса­жистка, житель — жителька, жнивар — жниварка, ні­мець — німкеня, балетмейстер — балерина, захисник — захисниця, штукатур — штукатурка, митник — митниця, претендент — претендентка, хормейстер — хористка, технік — технічка, голландець —- голанка, сто­рож — сторожка, піаніст — піаністка, олімпієць — олімпійка, прач — прачка.

Вправа 11. Обґрунтуйте вибір варіанта.

1. Моя сестра працює (кіоскером, кіоскеркою). 2. (Наш, наша) (методист, методистка) висловила справді слушні зауваження. 3. (Призером, призеркою) змагань стала Марунич Надія. 4. Я повинен проконсультувати зараз (дипломника, дипломницю) Василишину. 5. Моя донька завжди мріяла стати (вчителем, вчителькою). 6. Особливо запам'ятався нам виступ (бандуристів, бандуристок) Журавської і Гончаренко. 7. (Лаборант, лаборантка) Ольшанська Н. В. отримала доручення на одержання друкар­ської машинки. 8. (Мій, моя) (класний керівник, класна керівничка) викладала математику. 9. Усіх здивувало, що (адміністратором, адміністраторшею) призначили Чижову. 10. Монографія (викладача, викладачки) Синявської Т. С. була обговорена на засіданні кафедри 1 жовтня. 11. На пленарному засіданні (виступив, виступила) з до­повіддю (професор, професорка) Ігнатишина Н. О. 12. Іри­на Андріївна — (цікавий співрозмовник, цікава співроз­мовниця). 13. Довідка видана Давидовій Т. І. про те, що вона дійсно працює на посаді (бібліотекаря, бібліотекар­ки) в середній школі № 20 м. Києва.

Вправа 12. З'ясуйте значеннєву співвідносність і стиліс­тичні особливості наведених назв осіб жіночого і чоловічого роду.

Секретар — секретарка, секретарша; співець, співак — співачка; староста — старостиха; моделіст — моделіст­ка; сторож — сторожиха; поляк — полька, полячка; майстер, майстерник — майстриня, майстриха, майс­терниця, майстерка, майстрова; професор — професорка, професорша; рибак, рибар, рибас, рибник, рибалка — рибачиха, рибачка, рибалчиха, рибниця; прислужник — прислужниця, прислуга; прем'єр — прем'єрша; фельд­шер — фельдшериця, фельдшерка; ткач — ткачиха, ткаля.

Вправа 13. Своєрідністю відзначаються родові проти­ставлення назв осіб за спорідненістю. Родові пари можуть утворюватися спільнокореневими словами (внук — внука, све­кор — свекруха, тесть — теща) або суплетивами (мати — бать­ко, син — дочка, дід — баба, брат — сестра). Об'єднайте у родові пари такі назви родичів:

невістка, сват, пасерб, свояк, небіж, братова, зовиця, дівер, племінниця, швагрова, сваха, зять, шурин, сво­ячка, пасинок, діверка, швагер, падчерка, дядина, па­сербиця, дядько, тітка, небога, племінник.

З'ясуйте за словником значення незнайомих слів. Відзнач­те випадки синонімії і багатозначності наведених назв і сферу їх функціонування.

Вправа 14. Назвіть варіанти наведених назв осіб, ви­значте сферу використання паралельних найменувань.

Автомобільники, галичани, атомники, курсанти, май­стри шкіряної рукавички, старшокласники, степовики, ліквідатори, лікарі, дозорні Вітчизни, майстри сцени, кадровики, оркестранти, студійці, демонстранти, май­стри золотого качана, конотопчани, майстри художньо­го слова, сталеві солдати Вітчизни, полтавці, лоцмани Всесвіту.

Вправа 15. Запишіть назви жителів наведених міст, вка­жіть можливі варіанти.

Жашків, Харків, Тернопіль, Глухів, Житомир, Чер­каси, Біла Церква, Львів, Умань, Жмеринка, Бердичів, Дрогобич, Хмельницький, Свалява, Чернівці, Борис­піль, Чугуїв, Донецьк, Євпаторія, Миргород, Фастів, Васильків, Нікополь.

Вправа 16. Визначте сферу функціонування виділених іменників і доберіть їх варіантні найменування. Вкажіть мож­ливість варіантної заміни виділених назв осіб.

1. — Володь, ти ким хочеш стати? — ні сіло ні впа­ло запитує Серафим.— Я? Ну, ким... може, вчителем... мовником або істориком... (М.Симишин). 2. Демо­кратія у війську передбачає передусім соціальну та пра­вову захищеність військовиків, широкий комплекс прав, гарантій, пільг (з журн.). 3. Портовикам у цей час, звичайно, доводиться добряче попрацювати і вдень, і вночі (з газ.). 4. Невтішна демографічна картина не розча­рувала заводчан у бажанні взяти господарство «на по­руки» (з газ.). 5. ...Агротехнікумці далеко більше за­хоплюються літературою, аніж студенти педтехнікуму (Б. Антоненко-Давидович). 6. Не міг же Вітько, справді, припустити, що газетярам потрібен для роз­мови петеушник саме такий, як він (К. Світпличний). 7. Упевнено лідирують динамівки Києва — 47 очок (з газ.). 8. А те, що прикарпатці вміють і хутра вичиня­ти, і гарно шити, свідчать вироби, виготовлені за зразка­ми італійських модельєрів (з газ.). 9. Виявилось, що во­ни обидві — початкуючі літератки! (В. Врублевська). 10. От прислали до нас дуролома: за освітою інженер-будівельник, у воді, рибі, суднах — ні бум-бум, а його ставлять головінжем (А. Морговський). 11. Валю­та, зароблена меблевиками, допомагає стати на ноги Ук­раїнській державі (з газ.). 12. Хімічка подивилася на мене лагідними очима інквізитора і сказала: — Клава Литвин з 9 «А» — гарна дівчина і відмінниця, але ж навіщо запізнюватися на урок? (В. Дрозд)

Вправа 17. Визначте стилістичні функції виділених назв осіб. Вкажіть, які з цих іменників мають стилістично нейтральні варіанти.

1. Одне слово, поїхали голова з головихою «Побєдою» з Сокальського району в місто Горький до мами на пироги... (О. Вишня). 2. Він добре знав її, лікарку й генеральшу, свою власну матір, Євдокію Петрівну Голуб, і переконаний був, що так жартувати вона не може (В. Собко). 3. Велика трудяга ця Марина, руки її ніколи не спочивають... (О. Гончар). 4. Ви не уявляєте собі нашої вчительші (І. Микитенко). 5. Він з розгону брав бар'єри, як стрибун. Ще й крутився, як справдешній «балерун» (П. Глазовий). 6. Дзвінок задзеленчав, ледве я кинув на парту портфель, а класна керівничка уже шикувала нас та вела на лінійку стар­шокласників (В. Дрозд). 7. Окрім що медичка, вона ще ж і поетка в нас, сама пісню склала! (О. Гончар). 8. На перших зборах і першу дивну ухвалу винесли: «Ввиду того, що в нашому селі жіноча свідомість ще не піднялася на должну висоту, делегаткою на жіночу нараду обрати усвідомленого в жіночому движенії Юхи­ма Нечипоренка» (О. Ковінька). 9. Меркурій Юхри-мович ще щось хотів сказати, теж про царство муз, але в цей час увійшла сторожиха... (М. Стельмах). 10. Вона, біологічка, не змогла мені відповісти (В. Сосюра). 11. Хто б міг подумати, що цей пересмішник, баляндрасник і задавака якимсь дивом стільки наткав у собі людяності (М. Стельмах). 12. Титестери — дегустатори чаю — з усіх сортів грузинського чаю ви­діляють той, що виробляється у Цхакаєвському об'єд­нанні чайних фабрик (з журн.).

Вправа 18. Визначте, чи відповідають літературній нормі виділені назви осіб (приклади взято із рубрики «Страшне перо не в гусака» журналу «Перець»). Відредагуйте речення.

1. Завсклад скрізь на мішках ставив своє прізвище. Це значить, що в його тітки продовольча програма для свиней буде виконана (з листа). 2. Голові колгоспу. Негайно направити в міліцію шофера, щоб забрав п'я­ного молоковоза, який валяється в коптьорці у відді­ленні міліції (з телефонограми). 3. Довідка видана правлінням колгоспу «Мир» с. Високе колгоспнику Кирилюк Любі Миколаївні, що він дійсно працює в колгоспі у відпустці по догляду за дитиною. 4. Можу прийняти на квартиру двох заочних жінок (з оголо­шення). 5. Сумській торгово-закупочній базі Обкоопторгу терміново потрібні на роботу механік- холодиль­ник та машиністи холодильних установок (з газетної об'яви). 6. Для підвищення врожайності огірків про­хаємо правління колгоспу перекинути двох пасічників і зоотехнічку по бджільництву на декілька днів з гречки в теплицю (з телефонограми). 7. Райфінвідділу терміново потрібна секретар-машиністка, яка вміє пра­цювати російським і українським язиком (з оголо­шення). 8. У відповідності наказу від 14.10. 1980 р. № 101 закріплені вулиці за підмітайлами та їх приби­ранню... (із доповідної записки). 9. Ось дивіть­ся, товариші, скільки у нього посад, він і комірник, і фуражир. Він же й вогнегасник (з виступу на зборах). 10. Корови звикли до чоловічої половини і щедро віддають молоко (з газети). 11. Хто загубив паспорт із своїм номером, негайно звернутись до його знахідця за адресою, яка знаходиться у міліції (із записки на воротах).

Вправа 19. Відредагуйте речення і обґрунтуйте зроблені виправлення.

1. Засідання проводив заступник голови правління ЖБК Павлова Т. С. 2. Куняєва Алла Іванівна працює вихователькою в дитячому садку № 5 з окладом 560 кар­бованців. 3. Я дуже вдячний моїй науковій керівничці за допомогу в роботі. 4. На засіданні виступив майстер цеху Нілова І. П. з пропозицією схвалити зразки ху­дожнього оформлення. 5. Касирка Дрягіна В. В. взяла відпустку за власний рахунок з 2 по 17 жовтня. 6. У дитинстві я мріяла стати білетеркою в кінотеатрі. 7. За­яву треба писати на ім'я директриси. 8. Новий пош­тар — дуже привітна жінка. 9. Старший інженер з техніки безпеки підготувала висновок про причини аварії. 10. Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О. 11. Комарову М. І. переведено на посаду старшої наукової співробітниці відділу наукової інформації. 12. Петрова Н. І. працює технологом у цеху № 7 з 1980 року. За час роботи на заводі вона виявила себе як великий трудяга і чуйна людина. 13. Моя тітка вже десять років працює інструкторкою-методистом у спортивній школі. 14. Ці до­кументи віднесіть вченій секретарці. 15. Вікторія має цікаву спеціальність — художниця-конструкторка.

Вправа 20. З'ясуйте, тлумачення яких іменників спільного роду наведені нижче. Складіть речення з двома іменниками, вживаючи їх у різних родах. Визначте, які слова спільного роду належать до стилістично нейтральної лексики.

1. Людина, добре обізнана з чим-небудь, досвідчена в чому-небудь. 2. Той, хто володіє лівою рукою краще, ніж правою. 3. Людина з дефектом мови, що полягає у невмінні правильно й чітко вимовляти деякі звуки чи слова. 4. Вередлива людина, яка змучує інших своїми причіпками, незадоволенням з будь-чого. 5. Не­охайна, ледача людина. 6. Сновида, лунатик. 7. Той, хто нечітко вимовляє окремі звуки (найчастіше «р», «л»). 8. Людина, яка постійно живе в горі, біді; бідо­лаха. 9. Образлива людина, яка не терпить стосовно до себе жартів, фамільярності у поведінці, критичних зауважень, заперечень. 10. Некультурна, неосвічена людина. 11. Той, хто говорить погано, невміло, мимовільно повторює одні й ті самі слова. 12. Бундючна, зарозуміла людина, що виставляє свої переваги перед ким-небудь. 13. Плаксива людина.

Слова для довідок:

варивода, лівша, неотеса, гаркуша, сомнамбула, рю­ма, горопаха, нехлюя, недоріка, чванько, дока, недотор­ка, заїка.